Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




| Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция |

Фонематична транскрипція


Дата додавання: 2014-02-04; переглядів: 908| Порушення авторських прав


Принципи та завдання точної фонетичної транскрипції

1. Не вживаються я, ю, є, ї (можуть позначати два звуки); щ (завжди передає на письмі два приголосних); ь, якому в усному мовленні не відповідає жодний звук, велика літера, апостроф, розділові знаки.

2. На позначення й перед голосними використовується j.

3. Крім звичайних літер використовують також додаткові літери і спеціальні надрядкові та підрядові діакритичні (від грец. διακριτικόζ— розрізнювальний) знаки. Звуки, що мають у вимові відтінок іншого звука, позначаються відповідною літерою алфавіту і справа вгорі — літерою того звука, до якого наближений цей звук, наприклад: [еи] [е] з наближенням до [и];[ие] – [и]з наближенням до [е], [оу] [о] з наближенням до [у]: [веислó], [приеîмú], [тоумý].

4. Нескладові звуки ĭ, ў, (нескладотворчі)позначаються відповідною літерою з маленькою дужечкою над або під нею, наприклад: [ў], [ĭ]: [бувáў], [краĭ], [пóўниî], [знаў].

5. Дифтонги і злиті звуки (африкати) позначаються двома з’єднаними дужкою літерами, що відповідають частинам складних звуків: [ау], [дж], [дз]. Для позначення африкат [дж], [дз] існують також спеціальні лігатури: [ходжу], [дзвінок].

6. Губно-зубний [в]передається звичайною літерою українського алфавіту, а губно-губний — латинською літерою [w], щілинний звук [г] — літерою г, а зімкнений [ґ] — ґ. Звук [й] —літерою j.

Діакритичні знаки вказують на такі особливості звуків:

[́] – після літери вгорі – м’якість приголосного: [с́ад́], [л́ýл́ка]; [тін/],[ ден/];

[’] – після літери вгорі – напівм’яка вимова приголосного: [jáв’ір], [тúх’і], [в’ітеир];

[·] – перед знаками голосних – і-подібний призвук перед м’яким приголосним: [бу·д́];

[··] – над знаками голосних – і-подібний призвук на початку і в кінці голосних між м’якими приголосними: [л́·у·т́];



[:] після літери або [ˉ] над літерою – подовження звука: [a:] або [ā], [д́:]або[đ́]: [в’ід:ати], [м’íд́:˙у] або [м’íдđ˙у];

[˚] після літери вгорі – лабіалізація: [с˚ум];

[́] – над голосним – головний наголос: [хатúна].

Наголос може позначатися також вертикальним штрихом [|] перед наголошеним складом: [са|док];

[̀] над голосним – побічний наголос: |і̀л|с|когосподáрс|киĭ];

[|] перед наголошеним складом – наголос акцентної групи: [поп’ід|л´ícом];

[||] перед наголошеним складом – синтагматичний наголос[сóнцеи | пеичé неи||стéрпно];

[″] над наголошеним складом – логічний наголос: [вúслухаĭ моjу″ дýмку];

[] звичайна пауза: [реивé та стóгнеи | д́н́іпр шиерóкиĭ];

[।।] тривала пауза: [на зéмл́у з́л́ізла н́іч||].

Розрізняють деталізовану і спрощену фонетичну транскрипцію.

Запис живого мовлення з метою передачі тільки фонемного складу слів без відтінків, зумовлених різними фонетичними умовами, називається фонематичною транскрипцією. Фонематична транскрипція – транскрипція, яка засобами алфавіту рідної мови передає лише фонемний склад слів, а не всі особливості усного мовлення: /томý/, /с́аду/.

У записах не вживаються літери на позначення 2 фонем (щ, ї), звучання яких залежить від позиції (я, ю, є), ь, ’, велика літера, розділові знаки (замість них – ।, ॥). Запис фонематичною транскрипцією береться у прямі: । ... । або скісні дужки: / ... /. Фонематичний запис дуже близький до орфографічного. У фонематичній транскрипції використовується значно менша кількість додаткових знаків.

Обидва різновиди транскрипції мають велике значення, але використовуються з різною метою.


Читайте також:

  1. Фонематична та фонетична транскрипції




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фонематична та фонетична транскрипції | ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.