Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Кількісні та якісні показники ефективності управління

Загрузка...

 

Управлінська праця відноситься до найбільш складних видів людської діяльності, і її оцінка не завжди може бути зроблена прямим шляхом через відсутність формалізованих результатів, кількісної оцінки окремих видів виконуваної роботи. Тому для виміру її ефективності часто застосовують­ся непрямі методи.

До показників, що характеризують працю в сфері управління, відносяться: зниження трудомісткості обробки управлінської інформації; скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації; скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці; механізації й автоматизації трудомістких операцій у сфері управління. Це показники, які кількісно вимірюються. Такі показ­ники в сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського пер­соналу, якості роботи, поліпшення умов праці, обгрунтованість управлінських рішень, культура управління й інші, не вимірюються чи узагалі вимірюються неповно.

У сфері впливу управлінської праці на виробництво показники, які кількісно вимірювані, є: приріст прибутку; збільшення обсягів реалізації продукції; зростання продуктивності праці; зниження фондомісткості; збільшення фондовіддачі; прискорення оборотності оборотних коштів; збільшення рентабельності виробництва; зменшення невиробничих витрат; зниження трудомісткості продукції; зменшення обсягів незавершеного виробництва; зниження собівартості продукції; економія заробітної плати; зменшення втрат робочого часу; підвищення культури виробництва; підвищення рівня організаційної роботи; поліпшення умов праці; підвищення якості продукції; підвищення кваліфікації виробничого персоналу; зростання технічного рівня оснащення виробництва.

В результаті вдосконалення системи управління підприємства дістають економічний і соціальний ефект: збільшується обсяг і підвищується товарність виробництва, забезпечується ритмічна робота підприємств, досягається економія живої і уречевленої праці, підвищується якість продукції, полегшується і змінюється характер праці, зростає задоволеність працею, скорочується плинність кадрів. Проте не всі елементи економічного і соціального ефекту мають кількісний вираз. Це ускладнює оцінку ефективності управління. При цьому слід враховувати не тільки кількісні, а й якісні показники [4].



Интернет реклама УБС

 

Найуживанішим показником визначення ефективності управління є відношення загального або кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління:

, (1)

де ЕУ – ефективність управління;

РК – кінцевий результат, отриманий підприємством;

ВУ – витрати на управління.

Цей показник може набувати різного змісту, залежно від того, яка величина виступає у якості загального результату діяльності підприємства – обсяг виробництва, обсяг реалізації продукції чи сума прибутку.

До кількісних показників ефективності системи управління відносять і економію живої та уречевленої праці у ній, яка полягає у скороченні трудомісткості виконання управлінських операцій та процедур. Йдеться про зменшення кількості зайнятих в апараті управління. Тому ще одним поширеним показником ефективності системи менеджменту є відношення загального результату виробництва (обсягу реалізації продукції, суми валового прибутку) до кількості працівників апарату управління:

, (2)

де К – кількість управлінського персоналу [4].

Управлінські зусилля певною мірою можуть бути оцінені у кількісному вира­женні через величину витрат на управління (табл. 1). Чим меншими є ці витрати з розрахунку на одиницю продукції, тим ефективнішою вважається система ме­неджменту організації [5].

Таблиця 1

Витрати на управління

  Групи витрат Напрямки витрат
1. Витрати на оплату праці заробітна плата керівників та спеціалістів; заробітна плата технічного і обслуговуючого персоналу; премії і доплати управлінцям з фонду матеріального заохочення
2. Витрати на техніку управління носії інформації та предмети управлінської праці; засоби обробки інформації та оснащення процесів управління; знання, умови праці тощо
3. Витрати на організацію і забезпечення управління науково-дослідні роботи і наукова організація управлінської праці; підготовка і підвищення кваліфікації менеджерів; заходи щодо вдосконалення управління
4. Накладні витрати службові відрядження і пересування; поштово-телеграфні, телефонні і канцелярські витрати; інші трансакційні витрати (витрати на організацію ділових зустрічей тощо

Крім названих кількісних показників, які оцінюють здатність системи менеджменту забезпечувати кращий загальний результат діяльності організації, використовують й інші, наведені у табл. 18.2 [5].

Таблиця 2

Кількісні показники ефективності системи менеджменту організації

Ознака групування показників Спосіб розрахунку показників ефективності
Фінансові витрати на управління 1. Відношення загального або кінцевого результату госпо­дарю­­вання до сукупних витрат на управління: - обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління; - обсяг прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління; - коефіцієнт співвідношення темпів зміни загального результату господарювання і темпів зміни витрат на управління. 2. Частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг) і темпи зміни цього показника
Економія живої і уречевле­ної праці апарату управління 1. Частка працівників апарату управління у загальній кількості промислово-виробничого персоналу організації і темп зміни цього показника 2. Рівень продуктивності праці з розрахунку на одного працівника апарату управління і темпи зміни цього показника 3. Скорочення тривалості виконання управлінських процедур 4. Скорочення непродуктивних витрат часу працівників апарату управління

 

Результативність та ефективність управління також залежить від системності дій працівників функціональних служб та підрозділів, від раціонального розподілу між ними повноважень та обов'язків, від ступеня досконалості управлінських процедур тощо. З огляду на це для оцінювання діяльності працівників апарату управління використовують якісні показники, що характеризують специфіку управлінської праці (табл. 3).

Таблиця 3

Якісні показники ефективності системи менеджменту організації

Показник Алгоритм розрахунку
Рівень керованості , де УН - норма керованості; УФ - фактична кількість підлеглих у керівника
   
Коефіцієнт раціональ­ності структури , , де ПФ, ПОС - кількість підрозділів в апараті управління фактично і відповідно до нормативів; АФ, АТС – кількість працівників апарату управління фактично і згідно з типовою структурою
Ступінь централізації управлінських функцій , де РФБ – кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на вищих рівнях управління; РФ – загальна кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на всіх рівнях управління
Співвідношен­ня кількості лінійного та функціонально­го персоналу , де АЛК – кількість лінійних керівників; АФК – кількість працівників функціональ­них служб
Ступінь формалізації праці менеджерів , де АНД - кількість працівників, праця яких організована на основі нормативних документів; АЗУ - загальна кількість управлінців
Коефіцієнт цілеспрямова­ності структури управління , де АА.УПУП - кількість адміністративно-управлінського персоналу, зайнятого вирішенням спеціальних проблем, і всього управлінського апарату
Коефіцієнт повноти охоплення функцій управління , де КФ, КН - кількість функцій, які здійснюються в апараті управління фактично і за встановленими нормативами
Коефіцієнт дублювання функцій , де КР.З - кількість видів робіт, закріплених за декількома підрозділами; КР.Н - кількість видів робіт згідно із затвердженими нормативами
Коефіцієнт глибини спеціалізації управлінських робіт , де ТР.ПРОФ. - обсяг робіт, профільних для даного підрозділу; ТР - загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі
Коефіцієнт надійності структури управління , де КН – кількість нереалізованих рішень; КЗАГ – загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі

 

Часто виникає потреба не лише в оцінці ефективності всієї системи управління, але і в оцінці результативності роботи окремих її працівників, що дає змогу керівництву визначити їх внесок у загальні результати роботи підприємства і зробити відповідні зміни у системі мотивації їхньої праці.

Система оцінювання ефективності роботи менеджерів різних управлінських рівнів і функціональних сфер передбачає:

­ визначення у контексті загальної стратегії організації цілей окремих підрозділів і оформлення їх у вигляді системи планових показників, що мають числовий вимір і часові обмеження;

­ встановлення експертним шляхом значущості кожного показника у загальній їх кількості (сума вагомостей дорівнює 1);

­ визначення вищим керівником по завершенні планового періоду ступеня досягнення кожного показника конкретною структурною одиницею, якою керує менеджер, роботу котрого оцінюють; цей показник може вимірюватися за п'ятибальною шкалою [5].

Загальну ефективність роботи менеджера оцінюють за формулою:

, (3)

де Кт – середньозважений інтегральний показник ефективності роботи менеджера; l - кількість оцінюваних видів діяльності менеджера; αj - значущість j-того виду діяльності менеджера, яка може суттєво змінюватись залежно від умов і цілей, які ставить перед собою організація; βj - оцінка вищим керівником результатів j-того виду діяльності менеджера за п'ятибальною шкалою; n – загальна максимальна кількість балів, яка може бути набрана менеджером з урахуванням кількості оцінюваних сфер діяльності й найвищої оцінки результатів його роботи за п'ятибальною шкалою [5].


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. IV група- показники надійності підприємства
  5. Oracle Управління преміальними
  6. А. Видання прав актів управління
  7. Абсолютні показники фінансової стійкості
  8. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  12. Адаптивні організаційні структури управління.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Організаційна ефективність: сутність, види та підходи до її визначення | Показники, що використовуються для розрахунку ефективності організації, структурних підрозділів, видів діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.