Спринклерні та дренчерні установки

Галогеновуглеводні (хладони).

Вогнегасники пінні.

Ручний вогнегасник хімічнопінийВХП – 10 складається з лужної та кислотної частин. При змішуванні утворюється вуглекислий газ, який змішуючись з піноутворювачем, під дією тиску виходить з вогнегасника у вигляді піни. Час дії - до 60 с, довжина струменя - до 8 м, площа гасіння – 1 м².

Ручні вогнегасники повітряно–пінніВПП–5, ВПП–10 та пересувний ВПП–100 заповнені 5 %-ним розчином ПО–1 піноутворювача (столярний клей, етиловий спирт, гасовий контакт).

Вогнегасники такого типу мають два балони - 5 і 10 л і додатковий, в якому знаходиться стиснутий вуглекислий газ (CO₂). Час дії - до 20 с, довжина струменя - до 4 м.

Хладонові (аерозольні) вогнегасники (ВАХ–3, ВВБ–3А, ВХ–7) призначені для гасіння пожеж в електроустановках під напругою до 380 В, різноманітних горючих твердих та рідких речовин, за винятком лужних та лужноземельних металів та їх карбідів, а також речовин, здатних горіти без доступу повітря. Як вогнегасна речовина у хладонових вогнегасниках використовуються галогеновуглеводні (бромистий етил, хладон 114В2, тетрафтордиброметан тощо), які при виході з вогнегасника створюють струмінь із мілкодисперсних краплин. Тому, на відміну від вуглекислого газу, галогеновуглеводнями можна гасити тліючі матеріали (бавовна, текстиль, ізоляційні матеріали). Крім того, вони не замерзають при виході із запірно–пускового пристрою і вимагають створення значно меншого (0,9 МПа) тиску в балоні, що дозволяє використовувати тонкостінні балони, вага яких є невеликою.

Хладонові вогнегасники являють собою циліндричні сталеві тонкостінні балони, в горловинах яких встановлені запірно – пускові пристрої. Для створення надлишкового тиску, завдяки якому вогнегасна речовина виходить із розпилювальної насадки, в балон закачують стиснуте повітря.

Вибір типу і розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводиться на підставі рекомендацій ОНТП 24-86 в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі у приміщенні чи об'єкта, що потребує захисту

Максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути: 20 м - для громадських будівель та споруд, ЗО м - для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м - для приміщень категорії В і Г; 70 м -для приміщень категорії Д.

Приміщення, обладнані стаціонарними установками автоматичного пожежогасіння, комплектуються вогнегасниками на 50% їх розрахункової кількості

Спринклерні – автоматичні, дренчерні - напівавтоматичні установки гасіння пожеж.

Спринклерні установки - можуть бути водяні, повітряні і змішані. Це - система труб, прокладена по стелі і забезпечена спринклерними головками. Вода поступає із водогінної мережі.

Спринклерні головки закриті легкоплавкими замками, розрахованими на спрацювання за температури 72, 93, 141, 182 ⁰С. Площа змочування одним спринклером - 9-12 м², при інтенсивності подачі води 0,1 л/с м².

Важлива частина установки - контрольний сигнальний клапан, котрий пропускає воду в спринклерну мережу, при цьому одночасно подає звуковий сигнал контролює тиск води до і після клапана. Водяні спринклерні установки використовуються в опалювальних приміщеннях.

Повітряна система застосовується в неопалювальних приміщеннях. Трубопровід заповнюють стиснутим повітрям (при зриві головки виходить повітря, а потім поступає вода). Змішані системи влітку заповнюють водою, а взимку повітрям.

Дренчерні установки обладнують розбризкуючими дренчерними головками, які постійно відкриті. Вода подається в дренчерну систему вручну або автоматично при спрацьовуванні пожежних давачів, котрі відкривають клапани групової дії (давачі – теплові, світлові, димові). Дренчерні установки використовують в опалювальних і неопалювальних приміщеннях (складах). Сигнал поступає до диспетчера і він відкриває засувки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вогнегасні порошки.	\|	Протипожежне водопостачання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.