Вступ, його композиція

Верхня частина титульного аркуша дисертації містить найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де виконана дисертація. Далі вказують прізвище, ім'я, по батькові автора (в називному відмінку); індекс УДК. У середній частині наводять назву дисертації; шифр і найме­нування спеціальності; науковий ступінь, на який претендує здобувач, ближче до правого краю титульного аркуша вказу­ють науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по бать­кові наукового керівника або наукового консультанта; місто і рік її написання (без слів "рік"). ^ч

На титульному аркуші дисертації обов'язково зазначається "На правах рукопису" та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності).

Зміст подають на початку дисертації після титульного аркуша. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, за­гальних висновків, списку використаних джерел, додатків та ін. (рис. 8.3).

Рис. 2.3. Зразок оформлення змісту дисертації на здобуття на­укового ступеня кандидата наук

Заголовки змісту мають точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх за іншою редакцією, по­слідовністю і підпорядкованістю порівняно із заголовками в тексті не можна.

Заголовки необхідно розмістити один під одним. Заголо­вок кожного наступного ступеня зміщують на три—п'ять знаків вправо відносно заголовка попереднього.

Нумерація рубрик подається за індексаційною системою, тобто з цифровими номерами, які містять номер як усієї руб­рики, так і рубрик, які їй підпорядковані.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається за необхідністю.

Якщо в дисертації використана специфічна термінологія, маловідомі скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік можна подати у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа — їх детальне тлу­мачення.

Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, симво­ли, позначення тощо повторюються менше трьох разів, пе­релік не складають, а їх тлумачення наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ до дисертації — дуже відповідальна частина ди­сертаційного дослідження, оскільки розкриває сутність і стан дослідженості наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику дисертації в реко­мендованій нижче послідовності: актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мета і за­дачі дослідження, об'єкт, предмет, методи дослідження, на­укова новизна одержаних результатів, їх практичне значен­ня, особистий внесок здобувача, апробація результатів дисер­тації, публікації автора за темою дослідження. Вступ не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, а й містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Тому основні складові вступу до дисертації розглянемо докладніше.

Читайте також:

1. Відновлення пластмасовими композиціями
2. Вступ, загальна характеристика, класифікація.
3. Задум та композиція твору
4. Композиція
5. Композиція бесіди: етикетне взаємозвернення, експозиція, зав’язка, розвиток діалогу, фінал.
6. Композиція відображень
7. Композиція двох випробувань
8. Питання 2. Гендерна композиція українського суспільства
9. Семіотика і композиція
10. Структурна декомпозиція робіт
11. Тема 1. Вступ, предмет та метод курсу

Переглядів: 2362