Особливості застосування коригуючої гімнастики для профілактики порушень постави

Як було вказано, стан здоров’я школярів у сучасних умовах є кризовим. Поруч із поширенням захворювань серцево-судинної, дихальної систем масовим стало таке явище, як порушення постави, воно зустрічається майже у 95% сучасних учнів. Тому вчитель ФК зобов’язаний на уроках приділяти постійну увагу профілактиці порушень постави у дітей.

Постава - це називати набуте людиною в процесі росту і розвитку невимушене положення тіла під час спокою і в русі. Вміння або невміння правильно тримати своє тіло впливає не тільки на зовнішній вигляд людини, але й на стан її внутрішніх органів та здоров’я.

При порушенні постави погіршується робота всіх систем і органів організму людини. В першу чергу погіршується діяльність нервової системи, яка регулює зв’язок організму з навколишнім середовищем, об’єднує і скеровує роботу всіх інших систем організму. Порушення постави розладнує роботу органів дихання, кровообігу, травлення та виділення, а це в свою чергу погіршує білковий, вуглеводний, мінеральний, водний обмін в організмі і тим самим порушує ріст кісткової та м’язової систем.

Дефекти постави в основному виникають при недостатній увазі батьків і вчителів до фізичного розвитку дітей. Крім того, відхилення від нормальної постави виникають при наявності захворювань хребта, спостерігаються у дітей із хронічними бронхо-легеневими захворюваннями, хворобами сечовивідної системи, а також іншими захворюваннями внутрішніх органів (3). Вчитель ФК повинен володіти навичками оцінки постави у дітей, знати основи коригуючої гімнастики з метою профілактики порушень постави у школярів.

Найхарактерніші вади постави:

- кругла спина (збільшена кривизна хребта у грудному відділі та згладженими фізіологічними вигинами шийного та поперекового відділів хребта);

- плоска спина (природні фізіологічні вигини хребта погано виражені, згладжені);

- кругло-ввігнута спина (збільшена кривизна хребта в грудному та поперековому відділах хребта);

- лордотична постава (збільшений вигин у поперековому відділі хребта).

Окремо слід вказати сколіотичну поставу і зазначити, чим вона відрізняється від сколіотичної хвороби. Для сколіотичної постави характерні незначні відхилення хребта вліво чи вправо від середньої осі, які зникають при напруженні м’язів спини (наприклад, стійка по команді “струнко”). Якщо при напруженні м’язів відхилення від осі не зникають, це вже сколіотична хвороба (сколіоз ІІ-ІІІ ступеню). Вчитель ФК дає відповідні рекомендації дітям лише при сколіотичній поставі. При сколіозі ІІ-ІІІ ступеню діти скеровуються в медичну установу (10).

Формування правильної постави у школярів передбачає вирішення наступних завдань:

1. Розвиток і вдосконалення м’язово-суглобової чутливості.

2. Зміцнення і розвиток м’язів розгиначів спини і живота (формування природного м’язового корсету).

3. Формування гнучкості хребта і збільшення амплітуди рухів у плечових та кульшових суглобах.

4. Формування навички правильного дихання, поз тіла і ходьби (5).

Основними засобами формування правильної постави є гімнастичні вправи.

Фізичні вправи, спрямовані на формування правильної постави, умовно поділяють на 3 групи:

- вправи для розвиту м’язового корсету (загальнорозвиваючі вправи для рук, ніг, тулуба, живота);

- вправи для формування правильної постави;

- коригуючі вправи для профілактики порушень постави.

Вправи І групи застосовують для розвитку сили і статичної витривалості м’язів. Вони виконуються з метою розвантаження хребта у вихідному положенні лежачи на животі або спині.

Вправи ІІ групи розвивають м’язову-суглобову чутливість – це вправи із предметами на голові, балансування, вправи біля вертикальної площини.

Вправи ІІІ групи застосовуються для профілактики негативних впливів середовища на поставу. Це такі вправи, як ходьба: по похилій дошці, з предметами на голові, із закритими очима. На уроках ФК необхідно приділяти увагу розвитку в учнів відчуття рівноваги: ходіння босоніж або в шкарпетках по вузькій частині гімнастичної лави, по палиці, що лежить на підлозі тощо.

Для виправлення постави з круглою спиною слід давати більше вправ з підніманням рук, а також вправи із прогинанням тулуба. Протилежному викривленню потрібно звертати увагу на те, що б спина розгиналася, наскільки можна у грудному, а не в поперековому відділі хребта. Надмірне прогинання попереку може посилювати лордоз його, який часто супроводжує кіфози, локалізовані у грудному відділі. Крім того, необхідно застосовувати вправи, які розтягують грудні м’язи, наприклад пасивне розтягнення грудних м’язів у положенні лежачи на спині на вузькій лаві з покладеними під голову долонями із підвішеним до середини плеча або ліктя кожної руки вантажем 0,5-1,5 кг. Для вирівнювання круглої спини широко застосовуються вправи із гімнастичною палицею. Найбільш ефективні вправи з підніманням її в гору і відведенням до лопатки (3).

Плоска спина провокує такі дефекти хребта, як кругла спина, лордотична постава, бокове викривлення хребта. Тому при наявності у школяра плоскої постави вчителю ФК слід бути дуже уважним до постави і систематично працювати над її покращенням. Необхідно рівномірно зміцнювати м’язи спини, живота, сідниць, нижніх кінцівок.

При кругло-ввігнутій спині школярам необхідно виконувати вправи, що зміцнюють м’язи черевного пресу, грудні, сідничні, задньої поверхні стегна та розтягують м’язи передньої поверхні стегон. Більшість вправ слід виконувати лежачи на спині, або животі, чи в упорі, стоячі на колінах (“рачки”). Значну увагу слід приділяти дихальним вправам.

При лордотичній поставі (лордозі хребта), який супроводжується збільшенням кута нахилу тазу, необхідно використовувати вправи, які сприяють розтягуванню м’язів передньої поверхні стегна і м’язів спини у поперековому і нижньогрудному відділах, а також черевного пресу і м’язів задньої поверхні стегна. Потрібно уникати вихідних положень і рухів з різкими нахилами назад в поперековому відділі хребта і вправ, де таз фіксується.

Вправи найкраще виконувати лежачи на спині, боці і животі, сидячи на підлозі, а також постійно виконувати вправи на відчуття правильної постави. Найбільш доцільними при лордозі вважаються всі рухи, які пов’язані із підтягуванням стегон до живота і згинанням тулуба вперед.

При сколіотичній поставі необхідно створити добрий м’язовий корсет (зміцнити м’язи живота і спини). Необхідно як вчителю ФК, так і самому учневі постійно контролювати симетричність виконання вправ. Дуже корисними є вправи у балансуванні, із м’ячем на голові. Виробленню більш симетричного положення плечей допомагають вправи із гімнастичною палицею, перекидання м’яча двома руками, вправи із самокорекцією перед дзеркалом. На заняттях перевагу надають вихідним положенням лежачи і “рачки”, які добре розвантажують хребет і полегшують корекцію в зоні патологічного викривлення.

Для формування правильної постави в учнів необхідно використовувати елементи хореографії.

Л.Гонтарук досить ґрунтовно описала методику коригуючої ритмічної гімнастики, яку можна застосовувати на уроках ФК. Вправи включають в себе різні види бігу, стрибків, підскоків, танцювальних елементів, котрі виконуються під музику у швидкому темпі. Комплекс ритмічної коригуючої гімнастики включає 4 частини:

1. Суглобова гімнастика, вправи для всіх частин тіла із малою амплітудою.

2. Вправи з великою амплітудою рухів (махи, нахили вниз, вперед, повороти, прогини, випади).

3. Вправи для зміцнення м’язів передньої та задньої поверхні тулуба, косих м’язів, м’язів верхнього плечового поясу (обов’язковою є симетричність навантаження правої і лівої частини тіла).

4. Стрибкова гімнастика.

Для хлопців розроблено комплекс вправ ритмічної гімнастики, в який включені вправи з гантелею.

Для формування в учнів стійкої навички утримання правильної постави, необхідно:

- систематичне кількаразове повторення вправ для прийняття правильної постави на кожному уроці ФК;

- нагляд вчителя за поставою, постійними його виправляннями і нагадуваннями у процесі всіх уроків;

- тренуванням у збереженні правильної постави при виконанні різних вправ, ходьби, бігу та ін.;

- включенням в уроки ФК ігор, що вимагають від дітей уваги і збереження постави.

Формуванню правильної постави повинна сприяти і система домашніх завдань. Необхідно переконувати учнів в тому, що тривалу підтримку правильної постави можна тренувати. Необхідно навчити їх оцінювати свою поставу в використовувати спеціальні вправи. Наприклад, вправи професійних танцюристів. В положенні сидячи або стоячи підняти догори підборіддя. Потім підняти лопатки звести їх. В такому положенні зробити глибокий вдих. Опустити лопатки після вдиху і тільки потім зробити видих.

Вчителю ФК необхідно добре знати основні принципи дозування фізичних вправ у коригуючій гімнастиці.

Проблема дозування вправ у коригуючій гімнастиці вимагає від учителя ретельності й неформального підходу. Набір вправ і кількість повторень істотно залежать від віку, статі, фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів, а також від того, в якій частині уроку вони виконуються – у підготовчій, основній чи заключній.

Оскільки основним завданням коригуючої гімнастики є формування правильної постави, то головним критерієм дозування навантаження і кількості повторень є симетричність напруження м’язів правої і лівої частин тулуба в процесі виконання вправ. Наприклад, з вихідного положення лежачи на животі дуже легко виконати 30 разів ножиці руками. Але у дитини з порушенням постави, особливо зі сколіотичним порушенням, часто вже після 10-ти разів проявляються перші ознаки втоми м’язів, тулуб набуває асиметричності. Одна рука і плече опускається, друга рука і плече задираються, ноги теж розташовуються одна вище, а друга – нижче. Вправу можна виконувати лише до появи перших симптомів втоми м’язів. Повторити вправу можна лише після відпочинку. Якщо перепочинку не робити, то слід виконати вправу з навантаженням на іншу групу м’язів. Потрібно врахувати, що найчастіше дитина не відчуває втоми на момент появи перших ознак асиметрії тулуба, тому не можна покладатися на її відчуття при дозуванні навантаження. Якщо допустити, щоб дитина продовжувала виконувати вправу після появи асиметричного положення, то це призведе до зростання порушення постави. Отже, вчитель повинен дуже уважно визначити допустиме навантаження для кожного учня персонально і навчити учнів прийомів самоконтролю за поставою під час виконання вправ.

Те саме стосується нахилів і поворотів (скручувань). Наприклад, якщо дитина має сколіотичну поставу, то треба дуже уважно слідкувати, щоб нахил вправо і вліво (чи поворот направо і наліво) був виконаний з однаковою амплітудою. Якщо проводяться заняття з групою, де є діти з різними порушеннями постави, тоді обов’язково давати однакову кількість повторень в один та інший бік, але необхідно закцентувати увагу дітей на тому, щоб амплітуда нахилів (поворотів) в обидва боки була однакова.

Для оцінки ефективності занять коригуючою гімнастикою розроблено групу тестів, які є наскрізні, тобто можуть успішно застосовуватись в усіх класах. Це комбінований тест на 60 с, випрямлення ніг за 20 с, скочування м’яча з тулуба, утримування тулуба, лежачи на животі на кінці лави та інші, всього 10 тестів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Паспорт здоров’я	\|	Спеціальної медичної групи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.