Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




| Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция |

Усеосяжний підхід до міжнародної безпеки


Дата додавання: 2014-01-25; переглядів: 117| Порушення авторських прав


План

Тема13. Право міжнародної безпеки.

Мета заняття:ознайомити студентів з поняттям міжнародної безпеки, її рівнями та системою, яка забезпечує її функціонування.

 

§ 1. Усеосяжний підхід до міжнародної безпеки.

§ 2. Загальна характеристика міжнародно-правових коштів забезпечення безпеки.

§ 3. Колективна безпека.

§ 4. Роззброювання й обмеження озброєнь

 

Основні поняття: міжнародна безпека, колективна безпека, агресор, стратегічні інтереси, роззброєння, стратегічні озброєння, звичайні озброєння, хімічне, бактеріологічне, ядерне озброєння, нові види озброєнь.

Будь-яка держава завжди виявляє турботу про зміцнення своєї безпеки, ціль якої зберегти себе як суверенне утворення серед інших держав. Важливе, однак, питання про те, за допомогою яких коштів ця мета досягається. Пішов в минуле той час, коли держави могли захистити себе тільки створенням власної могутньої оборони. Характер сучасної зброї не залишає жоднiй державі надії забезпечити свою безпеку лише військово-технічними коштами, нарощуванням озброєнь і збройних сил, оскільки вже не тільки саму ядерну війну, але і гонку озброєнь виграти не можна. У ядерній війні, якщо вона буде розв'язана, під погрозу буде поставлене існування людської цивілізації, і в ній не буде переможців. Разом з тим у світі накопичено стільки смертоносної зброї, що вона здатна багаторазово знищити все живе на землі. Подальша гонка озброєнь робиться безглуздою. Стало очевидним, що в забезпеченні безпеки держав акценти повинні бути зміщені убік пріоритетного використання політичних коштів, включаючи, природно, і юридичні.

Забезпечення світу політичними коштами — не єдина зміна в підході до безпеки, якого вимагають нові умови.

Спроба захистити себе поодинці виявляється недостатньою. Для забезпечення безпеки потрібно об'єднання зусиль усіх (чи майже усіх) держав, у першу чергу ядерних. Гарантії безпеки кожної окремої держави лежать через усіляке зміцнення загальної безпеки. При цьому необхідне врахування законних інтересів усіх без винятку держав; не можна забезпечити свою безпеку за рахунок безпеки інших. В ім'я створення загальної (універсальної) безпеки держави повинні мати такий ступінь відповідальності, щоб піднятися над узконаціональними, егоїстичними інтересами.



Міжнародна безпека будується на твердому фундаменті балансу інтересів, і без збереження цього балансу не може бути забезпечена її надійність.

З огляду на, що досягнення високих рівнів озброєнь і збройних сил уже не може розглядатися ефективним коштом забезпечення, безпеки, збереження світу і його зміцнення треба шукати на шляхах роззброювання, зменшення рівнів озброєнь (на основі взаємних домовленостей) до розумної достатності, без перевищення нестатків законної самооборони, при повній забороні всіх коштів масового знищення, насамперед ядерної зброї.

Необхідність нового підходу до забезпечення безпеки викликала до життя концепцію всеосяжної міжнародної безпеки.

Зміст цієї концепції в тім, що повинна бути забезпечена така організація міжнародних відносин, яка б виключала можливість виникнення війни. Характерною рисою пропонованої системи є всеосяжний характер мір, спрямованих на встановлення стійкого, безпечного і ненасильницького світу. Вони стосуються самих різних областей відносин: військових, політичних, економічних, гуманітарних, екологічних та ін. Успішне рішення проблеми безпеки вимагає комплексного підходу.

При цьому головні зусилля повинні бути спрямовані на профілактичну роботу, на попередження конфліктів.

Такий підхід не тільки не суперечить цільової спрямованості закріпленого в Статуті ООН міжнародно-правового механізму безпеки — позбавити прийдешні покоління від нещасть війни, але і найбільше повно його відображає.

Концепція всеосяжної безпеки одержала принципове схвалення міжнародного співтовариства. Генеральна Асамблея ООН 5 грудня 1986 р. і 7 грудня 1987 р. прийняла спеціальні резолюції про створення всеосяжної системи міжнародного світу і безпеки, а 7 грудня 1988 р. — резолюцію "Усеосяжний підхід до зміцнення міжнародного світу і безпеки відповідно до Статуту ООН".

Роль міжнародного права в здійсненні всеосяжного підходу до безпеки в кінцевому рахунку можна звести до виконання двуединой задачі: а) забезпечення ефективного функціонування того механізму підтримки світу, яким міжнародне право вже розташовує, максимальне використання закладеного в діючих нормах потенціалу, зміцнення міжнародного порядку; б) вироблення нових міжнародно-правових норм. Виконання першої задачі зв'язано з процесом правозастосування, другий — із процесом міжнародного нормотворчества.

Тому що концепція всеосяжної безпеки випливає зі Статуту ООН і заснована на його положеннях, то успішна реалізація цієї концепції багато в чому буде залежати від того, наскільки ефективно функціонують Організація в цілому і її інститути (у першу чергу Рада Безпеки і Генеральна Асамблея). Звідси необхідність удосконалювання всіх сторін діяльності ООН.


Читайте також:

  1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. III етап. Системний підхід
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. IV етап. Ситуаційний підхід
  8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
  10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
  11. Абіотичні та біотичні небезпеки.
  12. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Дипломатичне право | Загальна характеристика міжнародно-правових коштів забезпечення безпеки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.