• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Висновок.

Звільнення від відбування призначеного вироком покарання з випробуванням є проявом гуманізму з боку держави до осіб, які вчинили нетяжкі злочини і їх виправлення можливе без позбавлення волі.

Стосовно осіб, які вибули до закінчення строку відбування покарання з території, що обслуговується інспекцією, у зв'язку зі зміною місця роботи, надсилається нею повідомлення до інспекції за новим місцем роботи засудженого через управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі.

Якщо засуджений перебуває на військовому обліку та підлягає призову на строкову військову службу, то до відповідного військового комісаріату в десятиденний термін направляється повідомлення.

Про взяття засудженого на облік інспекція у десятиденний термін повідомляє відповідний орган внутрішніх справ для проведення з ним необхідних індивідуально-профілактичних заходів за місцем проживання.

Після реєстрації в інспекції копій зазначених вище документів на кожного засудженого заповнюється облікова картка та заводиться справа. Облікова картка зберігається в справі у конверті.

У день надходження до інспекції копії вироку (постанови, ухвали) суду стосовно засудженого до виправних робіт дані про нього заносяться до спеціального журналу обліку осіб, засуджених до виправних робіт. У такому самому порядку реєструються справи, що надійшли з іншої інспекції.

До суду, який виніс вирок (постанову, ухвалу) , інспекція у десятиденний термін надсилає повідомлення про прийняття вироку до виконання. У разі заміни невідбутої частини покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі покаранням у виді виправних робіт повідомлення у такий самий строк надсилається інспекцією до установи виконання покарань, з якої засуджений був звільнений.

У справі містяться копія вироку (постанови, ухвали) суду та матеріали, що свідчать про відбування покарання засудженим. Матеріали підшиваються у хронологічному порядку, нумеруються та заносяться до опису документів, які знаходяться у справі.

У разі звільнення засудженого з роботи інспекція, на обліку якої він перебуває, здійснює заходи щодо його працевлаштування.

При виконанні покарання у виді виправних робіт як адміністративного стягнення не направляються повідомлення до військкомату, власнику підприємства про внесення запису до трудової книжки засудженого про відбутий строк покарання.

Порядок притягнення засуджених до відбування покарання у виді виправних робіт

3. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю(питання винесене для самостійного опрацювання).

Кримінальне покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачене ст. 55 Кримінального кодексу України.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю має на меті недопущення вчинення даною особою в подальшому злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною діяльністю.

Це покарання може застосовуватись судом як основне так і додаткове. При цьому виключається одночасне його застосування як основного і як додаткового покарання за один і той же злочин.

Як основне покарання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене на строк від двох до п'яти років, а як додаткове - на строк від одного до трьох років.

Позбавлення права займатися певною діяльністю - це заборона засудженому займатися тією діяльністю, у зв’язку з якою ним вчинено злочин.

Позбавлення права займати певні посади полягає у звільненні засудженого на вказаний строк від посади, яку він займав під час вчинення злочину, і позбавлення його права займати аналогічні посади на інших підприємствах чи в організаціях.

Порядок виконання даного виду покарання регулюється гл. 7 (ст.ст. 30-35) Кримінально-виконавчого кодексу України та наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 270\1560 від 19.12.2003 р. “Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань”.

Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних покарань, покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ.

Контроль за виконанням судових рішень відносно засуджених, яким заборонено керувати автотранспортом, здійснюється органами виконання покарань спільно з працівниками Державної автомобільної інспекції, а стосовно засуджених, яким заборонено займати посади, що пов’язані з матеріальною відповідальністю або виконанням організаційно-розпорядчих функцій – спільно з працівниками Державної служби боротьби з економічною злочинністю.

Строки позбавлення права займати певні посади або займатись певною діяльністю обчислюються таким чином:

Якщо це покарання призначене як основне покарання, то його строк обчислюється з дня набрання вироком законної сили.

Якщо ж це покарання призначене як додаткове, то його строк обчислюється так:

Встановлена судом заборона поширюється на таку особу і в період відбування основного покарання (тобто в період перебування в УВП).

При відбуванні засудженим покарання у виді позбавлення волі адміністрація УВП направляє не менше, ніж за 20 днів до звільнення такого засудженого, до органу виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, копію вироку стосовно нього.

Якщо засуджена особа звільняється від відбування покарання за законними підставами (УДЗ, помилування, амністія і т.д.), то разом із вироком до КВІ направляється і копія відповідного документу. Зазначені документи направляються до КВІ у день звільнення даного засудженого.

Наявність даного додаткового покарання обов’язково зазначається у довідці про звільнення засудженого.

Якщо така особа звертається до паспортної служби ОВС з питанням своєї (реєстрації), то працівник паспортної служби в письмовій формі повідомляє про це КВІ за обраним засудженим місцем проживання.

Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, під час відбування основного покарання покладається на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону.

Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону, де відбуває покарання особа, засуджена до додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не може використовувати засудженого на роботах, виконання яких йому заборонено згідно з вироком.

Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону після відбуття засудженим основного покарання або в разі умовно-дострокового звільнення чи заміни покарання більш м'яким надсилає копію вироку суду до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого або до військової частини за місцем служби засудженого.

Обов'язки кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю:

Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; контролює додержання вимог вироку суду засудженим, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого, а також органом, що має право анулювати дозвіл на заняття відповідним видом діяльності, яка заборонена засудженому; вживає заходів до припинення порушень вимог вироку; направляє подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та передає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.

Після отримання відповідних документів працівник КВІ вносить до журналу обліку засуджених до даного виду покарання дані про таких осіб, після чого на кожну особу заводиться особова справа.

Після отримання таких документів адміністрація повинна не пізніше наступного дня відповідно до КЗП України припинити дію договору з таким засудженим і перевести його на іншу роботу.

Виконання даного виду покарання припиняється і засуджений знімається з обліку КВІ у зв’язку із (з):

Про дату та підстави зняття засудженого з обліку КВІ робиться відповідна помітка в журналі обліку осіб, позбавлених права займати певні посади або займатись певною діяльністю.

Журнал обліку засуджених та особові справи засуджених, знятих з обліку, зберігаються у відповідному порядку.

Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

Власник підприємства за місцем роботи засудженої особи зобов'язаний:

У разі невиконання власником підприємства, на якому працює засуджена особа, вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.

Обов'язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності

Відповідно статті 33 Кримінально-виконавчого кодексу України органи, які мають право анулювати дозвіл на зайняття певними видами діяльності, зобов'язані:

У разі невиконання таким органом вимог вироку суду працівник інспекції направляє про це інформацію прокуророві для відповідного реагування.

Відповідальність осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

За порушення порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю:

Особа, засуджена до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, зобов'язана:

Засудженій особі забороняється без дозволу інспекції виїжджати за межі України. Інспекція може давати такий дозвіл тільки у випадках направлення засудженої особи у відрядження з місця роботи, у разі потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно бути підтверджено документально. У таких випадках ксерокопії відповідних документів долучаються до особової справи засудженої особи.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмови в наданні дозволу на виїзд) працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ.

Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

У разі ухилення засудженої особи від відбування покарання до прокуратури направляються подання, копія вироку суду та матеріали, що свідчать про ухилення від відбування покарання, для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 389 Кримінального кодексу України.

У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після її відбуття інспекція направляє сповіщення та алфавітну картку до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті.

У разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України (карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк).

Ухилення від позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю - це невиконання особою, засудженою до такого виду покарання, обов'язку утриматись від обіймання певної посади чи заняття певною діяльністю протягом строку, визначеного вироком суду.

Таке ухилення може мати місце шляхом подальшого заняття видом діяльності , яким заборонено займатись, перебування на посаді, обіймати яку заборонено судом, влаштування на таку посаду в іншому підприємстві, установі чи організації тощо.

Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

3. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування кримінального покарання з випробуванням (Питання для самостійного опрацювання).

Кримінальний кодекс України передбачає можливість звільнення від відбування покарання особи при винесенні їй обвинувачуваного вироку а також звільнення від відбування покарання жінок, які вже відбувають покарання.

Ст.. 75 Кримінального кодексу передбачає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням при призначенні покарання у виді

· виправних робіт;

· службового обмеження для військовослужбовців;

· обмеження волі;

· позбавлення волі на строк не більше 5 років.

Дане звільнення суд може застосувати, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування покарання , якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням до неповнолітнього може застосовуватись лише у разі засудження його до позбавлення волі на строк до 5 років (ст.. 104 Кримінального кодексу України).

Умовами, за яких випробування може вважатись успішним, є:

· не вчинення засудженим нового злочину протягом визначеного судом іспитового строку;

· виконання протягом цього ж строку покладених на нього обов’язків;

· не вчинення засудженим систематичних правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.. 76 КК України) суд може покласти на засудженого такі обов’язки:

· попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи;

· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

· періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи ;

· пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Після закінчення іспитового строку (ст..78 КК України) засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення , що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст.. ст.. 71-72 КК України.

Ст.. 79 Кримінального кодексу України передбачає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

Суд може звільнити засуджених жінок від відбування як основного так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами (70 календарних днів до пологів і 56 (70) після пологів) і до досягнення дитиною семирічного віку при призначенні покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі крім засуджених до позбавлення волі на строк більше 5 років.

Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком.

У разі, коли така особа відмовилась від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання , ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов’язків або систематично вчиняє правопорушення , що потягли за собою адміністративні стягнення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.

Ст.. 104 Кримінального кодексу України передбачає також можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітніх у разі засудження до позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного до двох років. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов’язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.

Ст.. 83 Кримінального кодексу України передбачає можливість звільнення від відбування покарання засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше 5 років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання.

Звільнення від відбування покарання застосовується до засудженої, яка має сімю або родичів , що дали згоду на спільне з нею проживання , або яка має можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини.

Після досягнення дитиною трирічного віку або в разі її смерті суд залежно від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш м’яким покаранням чи направити засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.

В разі порушення засудженою встановленого порядку під час іспитового строку суд може за поданням контролюючого органу направити засуджену для відбування покарання, призначеного судом.

Застосування даного інституту спрямоване на звуження меж кримінально-правової репресії для стимулювання виправлення засудженого, адаптації його до норм соціальної поведінки та вимог дотримання правопорядку.

Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до розділу 4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких

покарань ( Розділ 4. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років /статті 75-79,83 Кримінального кодексу України, статті 163-166 Кримінально-виконавчого кодексу України/ ) затвердженої наказом ДДУПВП та МВС України № 270-1560 від 19.12.2003 р., організація роботи щодо контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, і виконанням ними обов'язків протягом іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, здійснюється працівни­ками підрозділів інспекції за місцем проживання таких засуджених осіб від­повідно до статей 13 та 163 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Проведення індивідуально-профілактичної роботи з метою випра­влення та попередження учинення нових злочинів за місцем проживання осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспи­тового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жі­нок, які мають дітей віком до трьох років, покладається на працівників орга­нів внутрішніх справ. До цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Контроль за особами, звільненими від відбування покарання з ви­пробуванням, та проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи здійснюються з метою забезпечення виконання покладених на них судом обов'язків, належної поведінки в громадських місцях та за місцем прожи­вання, а щодо звільнених від відбування покарання жінок, які мають дітей віком до трьох років, - забезпечення ними належних умов виховання та до­гляду за дітьми.

Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покаран­ня з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, включає в себе:

· персональний облік засуджених осіб протягом іспитового строку;

· проведення спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями індивідуально-профілактичної роботи із засу­дженими особами;

· додержання засудженими особами громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом;

· привід засуджених осіб, які не з'явились за викликом до інспекції;

· проведення початкових розшукових заходів засуджених осіб, місце­знаходження яких невідоме;

· проведення інших заходів, передбачених законодавством.

Проведення початкових розшукових заходів щодо зазначених ви­ще категорій засуджених осіб, які залишили постійне місце проживання з метою ухилення від здійснення контролю за їх поведінкою та виконання по­кладених на них судом обов'язків, здійснюється в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

У разі призову засудженого на строкову військову службу до військкомату направляється копія вироку суду, а в необхідних випадках до неї додасться особова справа засудженого та інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженої особи за місцем прохо­дження служби.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку /постанови, ухвали/ суду.

Засуджені виконують обов'язки та користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду.

Система виконання кримінальних покарань в Україні іде по шляху послідовного та цілеспрямованого реформування, що здійснюється у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 1991року, якою були схвалені „Основні напрямки реформи кримінально-виконавчої системи в Україні”.

Звичайно, суспільство ще довго не зможе відмовитись від покарань, пов’язаних з позбавленням волі, та, мабуть, ніхто і не заперечує, що особи, винні у вчиненні тяжких злочинів, без сумніву, заслуговують ізоляції від суспільства , але воно повинно усвідомити, що місця позбавлення волі несуть сьогодні у собі економічну, соціальну та морально-психологічну збитковість.

Застосування судами даних видів кримінальних покарань, що не пов'язані з позбавленням волі, дозволяє вплинути на особу іншими методами і формами не виключаючи її з цивільного середовища, не розриваючи сімейних, громадських, дружніх відносин.

В той же час на особу, яка скоїла злочин невеликої тяжкості, яка не занедбана в педагогічному плані, дані покарання впливають не менш ефективно при їх правильному і вмілому застосуванні і, крім того, мають профілактичний вплив на інших осіб.

Читайте також:

1. Висновок.
2. Висновок.
3. Висновок.
4. Висновок.
5. Висновок.
6. Висновок.
7. Висновок.
8. ВИСНОВОК.
9. Розрахувати вплив зміни структури товарообігу на рівень і суму валового прибутку, використовуючи спосіб відсоткових чисел. За результатами розрахунків зробити висновок.
10. Форми мислення: поняття, судження, логічний висновок.

Переглядів: 797