Сечовиділення при ураженні спинного мозку

Лекція №7

Курс лекцій

Сечостатева система складається з:

- органів сечовиділення, до яких відносяться:

o нирки (renes, nephoros)

o сечоводи (ureteres)

o сечовий міхур (vesica urinaria, cystis)

o сечовипускний канал (urethra)

- статевих органів

Анатомія сечовидільної системи

Нирки

Нирки – це парний орган бобовидної форми, оточений власною фіброзною капсулою, поверх якої розмішена жирова капсула, вона є більш товстішою на задній поверхні нирки. Нирки розміщені в порожнині живота, у поперековій ділянці по обидва боки від хребта. На зрізі вони складаються з мозкової та кіркової речовини. Мозкова речовина займає центральну частину органа, а кіркове його периферію. Мозкова та центральна частини утворені структурними і функціональними одиницями – які називаються нефрони, кількість яких складає більше 1 мільйона. Функцією яких є утворення сечі.

Сечоводи

Сечоводи – це парний трубчатий орган, розміщений за очеревиною, сечоводи з’єднують ниркову лоханку із сечовим міхуром. Їх довжина складає до 35см, діаметр є непостійний, у місцях виходу з лоханки, та при вході у сечовий міхур складає 3-4мм, а між цими вузькими місцями до 9мм. Стінки сечоводів складаються з трьох оболонок:

- сполучної

- м’язової

- слизової

Сечовий міхур

Сечовий міхур – це м’язовий орган плоско округлої форми розміщений в малому тазі, функцією якого є накопичення та виділення сечі. Величина та форми сечового міхура змінюються в залежності від наповнення його сечею. Наповнений сечовий міхур має грушоподібну форму. Широка його частина повернута догори і назад, а вузька – донизу та вперед. Випорожнений міхур, коли стінки його спадаються, має форму у вигляді блюдця. Ємність його в середньому складає 750мл. Перші поклики до сечопуску з’являються при 200мл., і при тиску 15 – 16 мм., водного стовпчика, а скорочення детрузора відбувається при 400мл.

Сечовий міхур має три оболонки:

- зовнішня оболонка (сполучна)

- внутрішня оболонка (слизова) складається з епітелію, який в собі має багато сполучної тканини з еластичними волокнами, в наслідок чого утворюються багато численні складки, які повторюють контури м’язової оболонки. При наповненому міхурі ці складки розтягуються.

- середня оболонка (м’язева), яка в свою чергу також має три оболонки:

o зовнішня оболонка складає повздовжні м’язові волокна

o середня оболонка складає циркулярні м’язові волокна

o внутрішня оболонка складає поздовжньо косі м’язові волокна

Всі ці м’язові волокна складають один великий м’яз сечового міхура, який називається – детрузор. Середня оболонка детрузора, тобто її циркулярний шар, є найпотужніша, вона переходить у шийку міхура, а шийка у внутрішній сфінктер міхура (гладкий м’яз), який стримує сечовиділення.

В передній ділянці дна сечового міхура розташований трикутник сечового міхура, який має три отвори:

- два отвори сечоводів, які утворюють правий та лівий кути трикутника

- один отвір сечовипускного каналу, який утворює вершину трикутника

Цей трикутник є найменш рухлива та найбільш фіксована частина сечового міхура. В межах трикутника слизова оболонка щільно та без складок зрощена з м’язевою оболонкою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фізична реабілітація при ураженні спинного мозку	\|	Іннервація сечового міхура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.