Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Лекція 5

Загрузка...

Основні школи

- стоїцизм – напрям філософії в епоху еллінізму, який, зосереджуючись на етичних проблемах, проповідував незворушність, відстороненість від бід і радощів життя. Засновником стоїцизму був Зенон, представники Луції Сенека, імператор Марк Аврелій.

Стоїки закликали мужньо переносити удари долі, не брати нічого близько до серця – ні втрат, ні успіхів.

Ідеал мудреця - це свобода без пристрастей, від чуттєвих бажань (апатія).

Стоїки піднялися до ідеї самоцінності особи. На їх думку, соціальний стан (цар чи раб), походження (варвар чи грек) важать мало, головне – мудрість людини.

- скептицизм – філософський напрям, який сповідувів сумнів у можливості існування істини, здійснення ідеалів. Представники: Піррон, Секст-Емпірик.

Основні положення:

- Систематизували документи проти пізнавальності світу висунувши на основі цього вимогу ( утримуватись від суджень).

- Пропонували атараксію стан незворушності й незатьмареності души.

3. Неоплатонізм – напрям античної філософії, який систематизував учення Платона, поєднавши їх з ідеями Арістотеля щодо єдиного Абсолюту та ієрархічної будови буття.

Представники: Плотін, Порфірій, Прокл

Основна суть:

1. Вищі субстанції – Благо (або «Єдине»), Розум і Душа.

Тема: Філософія V – XIX ст.

План

1.Середньовічна філософія

2. Філософія відродження

3. Філософія нового часу і просвітництва

4. Німецька класична філософія

1. Історична доба середньовіччя в Європі початку занепаду римської рабовласницької імперії і триває до ХIV ст. включно. Філософська думка Середньовіччя відчувала вирішальний вплив християнства. За своїм характером вона була геоцентричною.

Це означає, що осмислення природи, суспільства, людини та Ії життя здійсн. Крізь призму поняття «Бог». Ії особливостями були:

1. Екзегетика– мистецтво тлумачення Біблії;

2.Біблейський традиціоналізм і ретроспективність;

3. Схильність до вчительства та морального повчання.

Етапи розвитку:

1. Апологетика ІІ-ІІІ ст. (перші християнські мислителі у цей час захищалися від нападів з боку влади, античної культури та філософії і прагнули довести правильність та істинність християнських поглядів).



Интернет реклама УБС

2. Патристика IV-Vст. - IX ст.(у цей час філософи прагнули інтелектуально оформити та систематизувати різноманітні положення Біблії і зосереджувати свої зусилля на філософському обґрунтуванні таких

релігійних догматів:

а). Про тринітарну природу Богу:

Бог – Отець, Бог – Син, Бог – Дух Святий;

б). Бог творець світу і людини при чому він це створив з нічого, словом;

в). Про подвійну природу Христа (Христос – Бог і людина);

г). Про перевагу Души над Тілом, Віри над Розумом, Релігії і Богослов’я над наукою і філософією;

д). Про спасіння людської души як мети і сенсу життя.

Біля витоків патристики перебував Августин, саме він зробив Бога центром філософії. На погляд Августина,Бог – це Буття, а світ природи, людина є не істинним буттям. Бог– це причина і мета пізнання, це благо і причина блага.

є). Створивши світ і людину Бог створив час, який має лінійний характер від створіння аж до страшного суду і людина сама обирає свій шлях.

3.Схоластика XI-XIV ст. (в цей час філософи були зайняті пошуком нових, раціональних доказів вже відомих положень релігії. Тому на відмінну від патристики, коли панували ідеї та стиль філософії Платона, звернулися до формальної логіки Аристотеля. Видатним представником був Фома Аквінський. Він сформулював 5 доказів існування Бога. В цей же час розгорнулась ідейна боротьба між номіналізмом і реалізмом.

Представникиреалізму (Ансельм Кентерберійський) вважали, що загальні поняття (універсалії) існують самі по собі, тобто до конкретних матеріальних предметів.

Протилежний погляд висловлювали представники номіналізму. Вони вважали що насправді існують різні речі, яким людина дала ім’я (назву), тому універсалії, тобто загальне поняття цих речей є вторинним, є лише в словесному досвіді людини.

В полеміці між номіналізмом і реалізмом в прихованій формі відобразилась боротьба між матеріалізмом і ідеалізмом. Наприкінці середньовіччя філософи осмислюючи співвідношення релігії, богослов’я і науки, філософії сформулювали концепцію подвійної істини. Шотландський мисливець Дунс Скотт вважав що істини релігії та істини науки не суперечать одна одній і тому не можуть бути залежними одна від одної. Релігія і Богослов’я торкаються внутрішньої людини, а наука і філософія досліджує закони буття світу ззовні людини.

2.Відродження охоплює приблизно XV- XVI ст. за своїм характером філософія в цей час була антропоцентричною. Це означає, що в її центрі була людина, яка сприймалася як вільна творча істота, найвища цінність, яка покликана, щоб бути господарем природи. У гуманістичному русі також аналізувалося суспільство. Висловлювались ідеї соціальної утопії. Засновники Т.Мор і Т. Кампанела вважали, що може бути забезпечений досконалий суспільний устрій, який би базувався на відсутності правлінні державою мудрецями рівного доступу до соціальних благ. Відбувся перелом. Копернік обґрунтував геліоцентричну модель всесвіту, яка руйнувала освячені церквою уявлення про світобудову. Дж. Бруно запропонував ідею щодо несотворимості, безкінечності Всесвіту, розсередивши Бога в речах природи, Бруно обґрунтував пантеїстичний погляд. Суспільно-філософська думка відродження відчула на собі і певним чином реалізувала нові ідеї щодо людини, природи, світу, які були висловлені італійським мислителем. Піко дела Мірандола «Промова про гідність людини»

3.Філософія нового часу найбільш виразно заявила про себе у XVII ст., коли внаслідок наукової революції великих географічних відкриттів був нагромаджений величезний масив нових даних про світ. Тому основна увага була прикута до розроблення методів наукового пізнання. Були запропоновані дві методології наукового пізнання :

а). емпірично-індуктивна (Ф. Бекон)

б). раціоналістично-дедуктивна (Р.Декарт)

- Емпіризм – це принцип пізнання , який вважає що результат пізнання може бути досягнутий лише шляхом досвіду, що фіксується лише органами чуття.

- Індукція– прийом логічного мислення, коли вчений переходить від знання однієї ознаки яка повторюється до висновку про наявність цієї ознаки у цілого класу явищ.

- Раціоналізм – принцип пізнання що базується на тому, що істинне знання може здобути лише розум, який може підштовхуватися до діяльності показання органів чуття.

- Дедукція– прийом логічного мислення від загального знання до одиночного

Під час Просвітництва (XVIII ст.) філософи остаточно зупинилися на вирішальній ролі людського розуму не Біблії не Бога а людського розуму як засобу вдосконалення природи, суспільства і самої людини, як основи пізнання. Іншими рисами були:

- Деїзм – погляд згідно з яким Бог створивши природу і людину, у подальшому не бере участі і не втручається в їхню долю.

- Сцієнтизм – впевненість в тому, що наука є найвищою культурною цінністю і цілком достатньою умовою для орієнтації людини в світі.

4.Німецька класична філософія представлена іменами:

Кант (1724-1804 рр.), Г.Гегель, Л.Фейєрбах, К.Маркс, Ф.Енгельс.

Кант зробив центром своєї уваги проблеми пізнання. Він у перше показав, що саме людина є активною силою в процесі пізнання. Він був агностиком і розробив концепцію «річ у собі», тобто заперечував можливість повного пізнання людиною світу. Кант сформулював категоричний імператив в етиці.

Дій згідно з таким правилом, щоб твоя поведінка стала загальним законом . Гегель розробив діалектику, як систему і метод пізнання.

Фейєрбах розробив антропологічний матеріалізм. У центрі його уваги – людина.


Читайте також:

  1. Вид заняття: лекція
  2. Вид заняття: лекція
  3. Вид заняття: лекція
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вступна лекція
  7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
  8. Клітинна селекція рослин.
  9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
  10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
  11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
  12. Лекція 02.04.2013

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 4 | Лекція 6

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.