Огляд засобів створення навчальних програм і формування вимог до підручника

Вступ

Структура електронного підручника.

Способ решения сверхидентифицированной системы (двухшаговый МНК)

Данный вопрос необходимо изучить самостоятельно, используя следующие источники:

1. Эконометрика: Учебник / Под ред. И.И. Елисеевой. – М.: Финансы и статистика, 2002., с.200-204.

2. Эконометрика: Учебник / В.Н. Афанасьев, М.М. Юзбашев, Т.И. Гуляева; под ред. В.Н. Афанасьева. – М.: Финансы и статистика, 2005. с.13-118.

1. Структура модуля електронного підручника: блок інформації, блок навчання, вхідний і вихідний контрольний блок.

2. Структурні елементи електронного підручника. Титульний екран, зміст, повний виклад навчального матеріалу, система самоперевірки знань, довідкова система про роботу з керуючими елементами підручника, система керування роботою підручника.

3. Особливості побудови шкільного підручника з мови: тест, що дозволяє виявити рівень підготовки учня, теоретичні відомості з мови, вправи на перевірку розуміння понять, вправи на відпрацювання вмінь і навичок застосовувати знання, вправи на побудову самостійних висловлювань.

За останні десятиліття спостерігається істотне збільшення обсягів і складності навчальних матеріалів, досліджуваних у середній і вищій школах. При цьому в багатьох навчальних закладах спостерігається недолік висококваліфікованих викладацьких кадрів. Великі труднощі часто виникають при оперативній підготовці, виготовленні і поширенні навчальних посібників різних видів. Зазначені фактори негативно позначаються на якості підготовки тих, хто навчається. У зв'язку з цим велику увагу приділяють застосуванню прогресивних методик навчання, у тому числі використання обчислювальної техніки.

Окремі аспекти електронного підручника досліджувались у роботах А.А. Вихтуновської, Т.С.Марченка, О.В. Бондар, В.М. Лепченко, М.П. Турова, Т.П. Соколовської, Л.Є. Гризун, Л. Корнєєва та ін.

Принципи навчання мають пряме відношення до розробки автоматизованих навчальних систем. Розглянемо коротко кожний з цих принципів:

- Навчання йде швидше і засвоюється глибше, якщо учень виявляє активний інтерес до досліджуваного предмета.

- Навчання буде більш ефективним, якщо форми набування знань і навичок такі, що можуть бути перенесені в умови "реального життя", для чого вони і призначені. Звичайно це означає, що учню важливіше навчитися знаходити правильні відповіді на питання, чим просто дізнаватися їх.

- Навчання йде швидше, якщо учень "дізнається результат" кожної своєї відповіді негайно. Якщо відповідь правильна, то учень повинен негайно одержати підтвердження цього, якщо неправильна - він настільки ж швидко повинен дізнатися про це. Навіть незначна затримка різко гальмує навчання.

- Навчання йде швидше, якщо програма по предмету побудована за принципом послідовного ускладнення матеріалу. Заняття варто починати з найпростіших завдань, для виконання яких учень уже володіє необхідними навичками і знаннями. Постійно рівень складності матеріалу підвищується. Це продовжується доти, поки не буде досягнутий бажаний ступінь досвідченості й уміння.

- Знання результатів своєї роботи стимулюють виконання чергового завдання. Труднощі, які необхідно переборювати, повинні виникати послідовно одна за другою, а успішне їхнє подолання розвиває високий рівень активності.

Оскільки навчання саме по собі індивідуально, процес навчання варто організувати так, щоб кожен учень міг проходити програму відповідно своїм індивідуальним особливостям. З ряду причин одні засвоюють матеріал швидше інших, тому навчання тих і інших в одній групі важко.

Для реалізації більшості вищевикладених принципів навчання в автоматизованій навчальній системі, просто необхідна чітка структуризація навчального матеріалу. Більшість же наявних на сьогоднішній день систем розробки не забезпечує можливості докладної структуризації навчального матеріалу.

В даний час існує досить велика кількість автоматизованих навчальних систем і засобів їхнього створення. За видом представлення навчального матеріалу їх можна розділити на три основних види - у виді простого, мультимедійного чи гіпертекстового документів.

Системи на основі лінійного тексту

Представлення матеріалу у виді звичайних документів, тобто лінійного тексту, має на увазі наявність деякого текстового матеріалу, розбитого на теми і сторінки, що містить деякі малюнки. Ознайомлення учня з даним текстом йде в заздалегідь визначеній послідовності, що він не може змінити. У кращому випадку подібна система пропонує повернутися на крок назад чи почати навчання із самого початку.

Системи з подібною організацією даних звичайно не припускають яких-небудь тестових програм, а якщо такі є, то усе, на що вони здатні, це повернути учня до попередньо пройденої теми чи виставити йому оцінку за прочитаний матеріал. Саме прочитаний, а не вивчений.

Як видно з вищевикладеного, системи подібного типу мало підходять для реалізації серйозних задач навчання.

Мультимедійні навчальні системи

Мультимедійні навчальні системи дозволяють гармонійно об'єднати лекцію з демонстрацією навчального матеріалу, практикуму у вигляді комп'ютерного імітатора, систему, яка тестує і всі додаткові матеріали в єдиному інтерактивному комп'ютерному підручнику. Мультимедійний підручник не просто розвантажує викладача від щоденних рутинних функцій, але значно підвищує інтерес учнів до предмета, прискорює навчання і забезпечує краще засвоєння знань. Але мультимедійні системи навчання вимагають відповідної апаратної підтримки, займають великі обсяги пам'яті, що трохи обмежує область їхнього застосування.

Системи на основі гіпертексту

Третім різновидом навчальних систем є гіпертекстові системи навчання.

Гіпертекст як підхід до керування інформацією відрізняється від інших підходів (наприклад, СУБД) тим, що основний вид діяльності користувача при роботі з ним складається не стільки в пошуку потрібної інформації, скільки в ознайомленні з визначеним предметом за допомогою перегляду ряду інформаційних фрагментів, зв'язаних між собою за змістом. Ознайомлення здійснюється у визначеній послідовності, обумовленій цілями користувача. Можливість варіювання послідовності ознайомлення зі змістом гіпертексту, на відміну від лінійного тексту, здійснюється за рахунок розбивки інформації на фрагменти (теми) і встановлення між ними зв'язків, як правило, що дозволяють користувачу перейти від досліджуваної в сучасний момент теми до однієї з декількох зв'язаних з нею тем. Очевидно, що більшою гнучкістю в задоволенні різних цілей користувачів володіє гіпертекст із великою кількістю зв'язків між темами.

Електронні підручники повинні задовольняти навчально-методичні, дизайн-ергономічні та технічні вимоги. Дизайн-ергономічні та технічні вимоги до електронних підручників базуються на вимогах до електронних навчальних видань (педагогічних програмних засобів).

Навчально-методичні вимоги до електронних підручників базуються на вимогах до традиційних підручників, що визначені Міністерством освіти і науки України [4], але мають особливості. Можна визначити такі додаткові вимоги:

1. Науковість змісту підручника

Зміст матеріалу має доповнювати традиційний підручник, не дублювати матеріал, поданий в друкованих виданнях. Текстовий навчальний матеріал має подаватися з використанням гіпертекстової розмітки. Бажано, щоб електронний підручник містив стислий виклад матеріалу. Бажано, щоб матеріал був поданий з врахуванням профільності навчання. Електронний підручник не повинен містити інформації, ефектів, які не призначені для досягнення навчальної мети та відволікають увагу учня. Електронний підручник має містити орієнтовний перелік творчих завдань, учнівських проектів із застосуванням досягнень сучасних інформаційних технологій та апаратних засобів.

2. Структура змісту

Традиційний та електронний підручники повинні мати несуперечливу структуру. Зміст та структурні елементи в електронному підручнику доцільно подати у вигляді гіперпосилань, а також передбачити використання посилань на глосарій, тлумачний словник чи довідник. Список додаткової літератури має містити посилання на електронні ресурси, розміщені в мережі Інтернет та наявні в інших доступних програмних продуктах. Алфавітний покажчик бажано також доповнити списками мультимедійних ілюстрацій. Електронний підручник повинен надавати можливість розгляду основних теоретичних положень, застосування їх на практиці, виконання завдань в інтерактивній формі, має містити різнорівневі завдання, вправи, тести, презентації, шаблони та заготовки до практичних та лабораторних робіт. По завершенні розділу мають бути запропоновані комплексні завдання чи творчі проекти, орієнтовані на індивідуальне чи групове виконання.

3. Доступність змісту

В електронному підручнику мають бути передбачені різні за складністю рівні подання матеріалу та різнорівневі завдання для учнів, забезпечуючи можливість впровадження особистісно-орієнтованих технологій. Електронний підручник має оптимально, найбільш раціонально застосовувати мультимедійні форми подання матеріалу. При виконанні завдань має бути забезпечено інтерактивність та зворотній зв’язок, що сприяє розвитку самостійності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Товарне виробництво: причини виникнення, сутність, ознаки і роль в розвитку суспільства. Проста і розвинена форми товарного виробництва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.