Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Суть і особливості оформлення зовнішньоторгового контракту

Організація роботи по збиранню інформації та вивчення фірм-партнерів

Робота по збиранню інформації та вивченню фірм-партнерів має бути добре організована і методично забезпечена. І головне - цю роботу необхідно проводити постійно й сумлінно.

Питання, за якими підбирається матеріал для досьє, можна поділити на дві групи:

1) пов'язані із загальною характеристикою фірми, враховуючи вид діяльності, номенклатуру виробництва і торгівлі, роль фірми на ринку даного товару;

2) питання за спеціальними аспектами, пов'язані безпосередньо з підписанням контрактів.

Досьє фірми складається з ряду документів. До них відносяться:

1) карта фірми;

2) відомості про переговори з фірмою;

3) відомості про ділові контакти.

Карта фірми - це базовий документ. Це анкета, запитання якої характеризують різні боки діяльності фірми, а саме:

1) країна, поштова адреса, телефон, факс;

2) рік заснування;

3) предмети торгівлі, виробництва чи характер послуг;

4) виробничі потужності, торгівельний обіг, число робітників;

5) дані, що характеризують фінансове становище;

6) філіали, дочірні підприємства, участь та інші зв'язки;

7) найважливіші конкуренти;

8) власники, керівники фірми, особи, що мають безпосередній контакт з фірмою;

9) обіг, у т.ч. на різних ринках;

10) негативні сторони, що характеризують фірму (невиконання зобов'язань, рекламації, арбітражні й судові справи і т.д.).

Крім даних, які перераховані в карті, у досьє фірми мають бути і такі відомості, як:

1) характеристика власників, керівників фірми, які безпосередньо контактують з вашими організаціями;

2) дані про баланси фірми за господарський рік;

3) дані про розвиток торгових відносин з фірмою (відомості про поведінку фірми під час переговорів про підписання угод, про хід їх реалізації, про результати угод, про зацікавленість фірми в роботі на українському ринку). Карта фірми являється необхідним джерелом її вивчення. При вивченні державних, напівдержавних і кооперативних організацій поряд з картою фірм використовують ще й інші матеріали.

Існує положення «Про форму зовнішньоекономічні контракти».

Зовнішньоекономічний контракт – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, що спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у ЗЕД.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

У міжнародній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі.

Контракт - це документ, який свідчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язується доставити товар у власність іншій стороні (покупцю), яка, в свою чергу, зобов'язується прийняти його і заплатити ціну за товар.

Контракт - основний комерційний документ, що визначає права й обов'язки сторін. По суті у ньому викладений комплекс дій по здійсненню зовнішньоторгового обміну.

Беззаперечною умовою контракту купівлі-продажу є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цей контракт купівлі-продажу відрізняється від усіх інших контрактів, наприклад, орендного, ліцензійного тощо.

Положення про контракти міститься в конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів». Віденська конвенція 1980 р. та нова Гаагська конвенція «Щодо права, яке застосовується в договорах купівлі-продажу» (1985 р.).

Контракти укладаються у письмові формі.

До бізнескореспонденції відносяться такі основні види листів: запит, пропозиція і замовлення.

Пропозиція, у свою чергу, може бути:

· гнучка (вільно, плаваюча, пропозиція надсилається багатьом);

· тверда (пропозиція конкретному покупцю та певні умови угоди).

17-18. Структура і зміст зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу товарів |

Зовнішньоторгові контракти за змістом індивідуальні, але за структурою схожі.

Відзначимо деякі типові підходи до складання зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу.

1. Вступна частина чи преамбула. У ній дається повна юридична назва сторін, вказується номер контракту, місце і дата його підписання, визначення сторін, що підписують угоду ("продавець", "покупець", "постачальник", "замовник" і т.д.).

2. Предмет контракту. У цій статті вказується назва, вид, сорт, марка, модель товару, що постачається.

3. Кількість товару.

4. Базисні умови поставки. Базисними умовами поставки називають спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця по доставці товарів і встановлюють момент переходу ризику від продавця до покупця при випадковій загибелі чи пошкодженні товару. Базисні умови, таким чином, визначають того, хто несе витрати, пов'язані з транспортуванням товару від продавця-експортера до покупця-імпортера. "Інкотермс", розробленому Міжнародною торговою палатою.

Інкотермс - чітке визначення умов контракту по відношенню обов'язків продавця по доставці товару покупцю й уніфікація обов'язків сторін контракту.

5. Ціна товару. При встановленні ціни у контракті купівлі-продажу визначається

- одиниця вимірювання, за якою встановлюється ціна (ваги, довжини, площі, об'єму, поштучно і т.д.);

- базис ціни, який встановлює, чи входить в ,ціну товарів транспортні, страхові й інші витрати по доставці товару. Базис ціни звичайно визначається шляхом використання одного із комерційних термінів (ФАС, ФОБ, СІФ та ін.) з вказівкою пункту здачі товару;

- спосіб фіксації ціни. Ціна у контракті може бути зафіксована у момент його підписання, на протязі терміну його дії чи до моменту його виконання. У залежності від способів фіксації розрізняють такі види цін: 1) тверда, 2) гнучка, 3) рухлива, 4) з наступною фіксацією. Тверді ціни встановлюються у момент підписання контракту, звичайно з обмовкою "ціна тверда, змінам не підлягає".

Гнучка - у момент підписання контракту і коректується у випадку зміни витрат виробництва в період виконання контракту. При використанні гнучкої ціни обговорюється її структура, вказується джерело, на основі якого можна говорити про зміни витрат виробництва.

6. Умови платежу. У практиці міжнародної торгівлі існує декілька способів платежу: готівкою, з авансом і в кредит;

7. Упаковування й маркірування. У міжнародній торгівлі упакування й маркірування виконують ряд важливих функцій:

- рекламують товар;

- зберігають його при транспортуванні і перевантаженні;

- забезпечують оптимальну заповнюваність транспортних засобів;

- інформують населення про товар, його користь і правила користування.

8. Здача - прийом. Під здачею-прийомом розуміють передачу товару продавцем у власність покупця у відповідності до умов контракту. У даному розділі контракту узгоджуються такі питання як вид, місце і термін здачі-прийому, порядок приймання товару за кількістю і якістю, ким здійснюється здавання-приймання товару.

9. Рекламації - це претензії покупця до продавця в зв'язку з невідповідністю кількості та якості доставленого товару до умов контракту. У контракті сторони встановлюють порядок і терміни пред'явлення рекламацій, права й обов'язки сторін, способи врегулювання рекламації.

10. Штрафні санкції. В контракті можуть бути передбачені різного роду санкції в формі пені, неустойки, штрафів, які платять продавці чи покупці у випадку невиконання своїх зобов'язань відповідно до договору.

11. Обставини непереборної сили (форс-мажорні). До таких обставин відносяться:

- різного роду стихійні лиха (землетруси, паводки, урагани, пожежі, замерзання морів і т.п.);

- різного роду політичні і торгово-політичні дії (війна, блокада, заборона експорту й імпорту, валютні обмеження та ін.).

12. Арбітраж. У цій статті контракту встановлюється порядок вирішення суперечок, які можуть виникнути між сторонами, якщо вони не можуть вирішити протиріччя іншим шляхом.

При підписанні контракту купівлі-продажу сторони можуть внести в нього й інші умови. Текст контракту закінчується вказівкою юридичних адрес і підписами продавця і покупця. Контракт вважається дійсним, якщо він підписаний особами, що мають на це повноваження. З моменту підписання контракту починають діяти права і обов'язки сторін щодо його виконання.

19. Поняття і види міжнародних орендних операцій |

Міжнародні орендні операції одержали широке розповсюдження на початку 60-х років і є порівняно новим видом зовнішньоекономічної діяльності. Суть орендної операції полягає у наданні одною стороною (орендодавцем) іншій стороні (орендатору) об'єкта оренди у виняткове користування на встановлений період за відповідну винагороду.

Орендна операція здійснюється на основі орендного договору. На відміну від договору купівлі-продажу; при якому право власності на товар переходить від продавця до покупця, договір оренди зберігає за орендодавцем право власності на майно, здане в оренду, надаючи орендатору лише право на тимчасове користування цим майном.

Міжнародні орендні операції поділяються на експортні й імпортні. Орендна операція, в якій орендодавець купляє об'єкт оренди в національної фірми і віддає в оренду іноземному орендатору, вважається експортною орендною операцією.

Орендна операція, під час якої орендодавець купляє об'єкт оренди в іноземної фірми і здає в оренду національному орендатору, називається імпортною орендною операцією.

Таким чином, характерною рисою міжнародної орендної операції є участь у ній іноземного контрагента (чи орендодавця, чи орендатора, чи виробника-поставщика об'єкта оренди). Інакше кажучи, міжнародною орендною операцією є така операція, сторони якої знаходяться у різних країнах.

Що може бути об'єктом міжнародної оренди? Це:

- обладнання загального промислового призначення (стандартне й унікальне);

- транспортні засоби (вантажні автомобілі, літаки, вертольоти, судна, контейнери, спецвагони тощо);

- підйомно-транспортне та будівельне обладнання (навантажувачі, будівельні машини, підйомні крани та ін.);

- засоби обчислювальної техніки й обробки інформації;

- офісне й поліграфічне обладнання;

- товари споживчого призначення (автомобілі, холодильники, телевізори, відеотехніка і т.д.).

Об'єктом оренди може бути і обладнання, яке було у користуванні. Наприклад, фірма, яка потребує фінансових засобів, може продати своє обладнання фірмі-орендодавцю, одержати за нього кошти , а тоді взяти це ж обладнання в оренду.

Суть орендних операцій полягає в тому, що:

- вони дозволяють одержати додаткові об'єми збуту продукції в умовах жорстокої конкурентної боротьби на світових ринках;

- дають можливість орендатору застерегти себе від швидкого морального старіння обладнання: це особливо важливо для малих і середніх підприємств;

- дозволяють орендаторам одержати сучасне обладнання, не роблячи попередніх великих затрат. В міжнародній практиці існують різні види міжнародної оренди.

У залежності від термінів розрізняють три види оренди:

1) довготривалу з терміном від 3-х до 5-ти років, інколи до 15 років, що отримала назву "лізинг";

2) середньотривалу - від 1 до 2-3 років, названу "хайринг";

3) короткотривалу з терміном від кількох годин до 1 року, що одержала назву "рейтинг".

Об'єктом лізингу являються, як правило, офісне обладнання, будівельно-монтажні комплекси, технологічні системи, промислові підприємства. Страхування й технічне обслуговування здійснюється орендатором.

Об'єктом хайрингу зазвичай являються транспортні засоби, дорожньо-будівельні та сільськогосподарські машини, монтажне обладнання, спортивні товари та ін. Страхування і технічне обслуговування здійснюється за домовленістю чи орендатором, чи орендодавцем. Об'єкт рейтингу - це транспортні засоби, туристичні і спортивні товари короткотривалого користування. Страхування й технічне обслуговування при даному виді оренди входить в обов'язки орендодавця.

Найбільше поширення у міжнародній торгівлі одержали лізингові операції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вивчення фірм іноземних партнерів	\|	Умови міжнародного орендного договору й обов'язки сторін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.