Фінансові системи і корпоративне управління

Ефективні фінансові системи перехідної економіки

Головна мета фінансової системи полягає в оптимальному розподіленні фінансових ресурсів. Це завдання не з легких, особливо для країн Центральної і Східної Європи з урахуванням обмеженої інформації про підприємства, якою володіють інвестори, і нестачі досвіду та навичок у кредиторів.

В будь-якій країні є тисячі, якщо не мільйони фірм і можливостей для інвестицій. Інвестори і кредитори повинні переорієнтувати потоки нового капіталу від „невдах" до „переможців", які мають найбільші шанси на успіх. В цьому відношенні найбільш серйозна проблема в країнах регіону полягає в недостатній оперативності і рішучості у вирішенні проблеми „невдах". Занадто великий обсяг капіталу все ще направляється фірмам, чиї шанси на успіх дуже малі. Цей капітал часто надається у вигляді банківських позичок за вказівкою або під тиском уряду. Навіть фірми - потенційні „переможці" не досягають максимізації касових надходжень за рахунок скорочення витрат. У країнах Заходу „переможці" частіше фінансують свою діяльність за рахунок внутрішніх надходжень, а не за допомогою банківського чи ринкового фінансування.

Більш досконала інформація дозволяє фінансовим інститутам і ринкам більш оперативно переводити ресурси від неефективних компаній до ефективних і, тим самим, прискорювати економічне зростання. Найбільшою слабкістю фінансових систем в країнах Центральної і Східної Європи є продовження фінансування „невдах", що скорочує обсяг фінансування потенційних „переможців".

Система корпоративного управління країни визначається не тільки законами про компанії і ринки цінних паперів, але і складними взаємодіями різних елементів економічного законодавства. Незначні відмінності в законодавчих системах можуть привести до серйозних розбіжностей в методах контролю, фінансового управління і інституційної структури фінансової системи. Так, в США ринки цінних паперів відіграють важливу роль у фінансовій системі, а не фінансові корпорації є головними суб'єктами контролю за діями керівництва. В Японії і Німеччині такими суб'єктами є банки, які мають суттєвий вплив на призначення керівництва підприємств, особливо тих, які опинились у важкій ситуації.

У Росії існує стурбованість у зв'язку з „круговою власністю", коли підприємства володіють банками, а банки володіють підприємствами.

Практичні дослідження не змогли заперечити твердження, що банки спроможні більш ефективно контролювати діяльність корпорацій, ніж фінансові ринки, і що існування (наявність) універсальних банків має сприятливий вплив на економічне зростання.

Однак різниця між цими системами незначна; окрім того, тут можуть діяти інші фактори (наприклад, система освіти).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Акціонерні товариства як механізм трансформації	\|	Інвестиційні фонди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.