Складові роботи менеджерів

Видимі сторони 1.Стратегії 2.Цілі 3.Напрями діяльності і процедури 4.Структура 5.Технології 6.Офіційні повноваження 7.Послідовне передавання повноважень

Приховані сторони 1.Ставлення 2.Сприйняття 3.Групові норми 4.Неформальні взаємини 5.Міжособистісні і міжгрупові конфлікти

Організаційна поведінка концентрує увагу на двох основних питаннях : вивчення поведінки окремих людей на роботі, а також групової поведінки. Вивчення поведінки окремих людей стосується вивчення формування особистості, ставлення сприйняття, навчання і мотивації. Групова поведінка охоплює норми поводження людей на роботі, ролі, формування групи і конфлікти. Слід зазначити, що поведінка окремих працівників і їхня поведінка в групі відрізняються. Тому менеджер повинен вміти пояснити і прогнозувати поведінку. Це вміння потрібне, щоб керувати поведінкою працівників. Успіх менеджера залежить від уміння спонукати до виконання поставлених завдань. Менеджер також повинен не тільки уміти пояснити, чому працівники надають перевагу певним видам роботи, а інших не хочуть виконувати, але й передбачити, як працівники відреагують на різні спонукальні заходи, пов’язані з певними змінами.

В першу чергу мова йде про продуктивність роботи працівника, невихід на роботу, зміна роботи. Це стосується розуміння особистості працівників, їх сприйняття, здатності і до навчання, що дає змогу передбачити рівень продуктивності праці, задоволення чи незадоволення роботою а також причини невиходу на роботу і перехід на іншу роботу.

Менеджер вивчає ставлення працівників до роботи, тобто дає оцінку їх відношення до роботи. Ставлення оцінюється трьома компонентами: пізнання, почуттям, поведінкою. Якщо пізнання – це переконання, думки, знання та інформація, якою володіє особа, то почуття – це є емоційний елемент ставлення, а поведінка відображає наміри діяти у певний спосіб щодо кого чи чого-небудь.

Менеджерів цікавить ставлення працівника до роботи. Видами ставлення до роботи є : задоволення роботою, участь у роботі і відданість організації. Слід пам’ятати, що люди прагнуть узгодженості свого і ставлення, і своєї поведінки до роботи. Менеджери повинні усувати неузгодженість ставлення і поведінки працівників, добиватись зменшення цього дисонансу.

Зменшення неузгодженості – це ключ до підвищення ефективності роботи. Менеджер як офіційний, легітимний працівник фірми виконує видимі і невидимі форми управління діяльністю. Він здатний впливати на навколишніх і наділений для цього відповідними управлінськими повноваженнями.

В ідеалі менеджером повинні бути і керівниками і лідерами. Тобто вони повинні здійснювати функції планування, організування, керівництва і контролю. Однак на практиці такого не буває. Серед працівників знаходяться люди, які здатні впливати на інших ,однак вони не можуть виконувати інших функцій менеджменту. Такі люди називаються лідерами. Це працівник, який здатний впливати на інших, забезпечуючи тим самим досягнення певних організаційних цілей необхідних змін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність менеджменту і лідерства в управлінні змінами	\|	Підприємець як організатор змін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.