Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

ІУ. Осмотичний і онкотичний тиски. Регуляція сталості осмотичного тиску.

Загрузка...

Білки плазми.

ІІ.Основні фізіологічні константи крові.

До фізико-хімічних властивостей крові відносять:

1.Осмотичний тиск крові – 7,5 атм;

2. Реакцію крові – рН =7,36-7,4;

3. Щільність крові (густина) – вища від щільності води за рахунок розчинених у ній речовин. Густина плазми становить 1,025-1,034 г/см3, цільної крові – 1,05-1,06 г/см3, еритроцитів – 1,09 г/см3.

4. В’язкість крові – 5,0 (визначається відносно в’язкості води=1). В’язкість визначається тертям крайніх шарів плазми до стінки судин. Збільшує в’язкість крові вміст еритроцитів, білкових молекул. За рахунок в’язкості кров створює опір кровотоку.

ІІІ. Плазма. Плазма містить 90-92% води і 9-10% сухого залишку (органічні і неорганічні речовини). Вода постійно оновлюється ( за одну хвилину 70% води). Обмін води між плазмою і міжклітинним простором здійснюється у мікроциркуляторному руслі.

Органічні речовини крові:

- білки (альбуміни, глобуліни, фібриноген) – 7,2%;

- глюкоза (3,33 – 5,55 ммоль/л); це єдине джерело для мозку (при концентрації нижче 2,22 ммоль/л у людини виникає гіпоглікемічна кома – втрата свідомості, порушення кровообігу і дихання).

- амінокислоти;

- ліпіди;

- гормони;

- вітаміни;

- продукти проміжного обміну, сечовина, сечова кислота.

1. Альбуміни у руслі крові містяться тривалий час (10-15 діб). Їх функції: 1) транспортна функцію (тому що мають сумарно велику площу поверхні), 2) Резервні білки для утворення амінокислот; 3) створюють онкотичний тиск (обмін води між тканинами) – для регулювання об’єму крові( регулюють ОЦК та інтенсивність утворення сечі).

2. Глобуліни – група білків, яка поділяється на фракції: альфа, альфа, бета, гама-глобуліни. Циркулюють глобуліни 5 діб. Їх функції: 1) транспортна – альфа-глобуліни переносять ліпіди, тироксин, гормони наднирників, мідь; бета-глобуліни – залізо, гем, ліпіди,

2) захисна – гама-глобуліни є антитіла.

3. Фібриноген – найбільший білок плазми. Його функція – зсідання крові й припинення кровотечі.



Интернет реклама УБС

Білки плазми мають буферні властивості (підтримують рН крови), забезпечують артеріальний тиск (внаслідок в’язкості), заважають осіданню еритроцитів, підтримують в’язкість крові (підтримують тиск в судинах).

Неорганічні речовини крові.

Мінеральні речовини становлять 0,9 % маси плазми. Тут переважно містяться натрій, калій, кальцій, хлор,НСО3 -,НРО4 2-. Деяких речовин знаходиться незначно – це мікроелементи (мідь, залізо). Більшість мінеральних речовин постійна, їх рівень регулюють гормони (кальцій).

 

 

Осмотичний тиск – основан на осмосі (протягування деяких речовин до себе води) і дорівнює 7,5 атм. Осмотичний тиск (сила, з якою розчин спрямовується до речовини) визначається концентрацією розчинених молекул. 96% загального осмотиску плазми припадає на частку неорганічних електролітів (солей), серед яких основна роль належить NaCl (60-80%). У клінічній практиці використовують переливання кровозамінників. Для цього використовують ізотонічні (фізіологічні) розчини. Найпростіший кровозамінник – 0,9 % розчин натрію хлориду, який створює осмотиск, близький до 7,5 атм. Розчин, осмотиск якого перевищує осмотиск плазми, зветься гіпертонічним, а, якщо має менший осмотиск – гіпотонічним.

Онкотичний тиск – це частина осмотичного тиску, який створюється органічними речовинами плазми (білками). На білки плазми припадає 0,03-0,04 атм (25-30 мм рт.ст.) тиску. Завдяки вищому онкотичному тиску в крові утримується вода.

Осмотиск і онкотиск забезпечують водний обмін між середовищами організму, впливають на обмін води між плазмою крові і клітинами крові.

При порушенні осмотиску або онкотиску у плазмі змінюються функції клітин крові і тривалість їх життя. Так, при зниженні осмотиску вода буде надходити у клітини крові, виникає розрив оболонок клітин (осмотичний гемоліз). При підвищенні осмотиску вода виходить із клітин – зморщування клітин.

Регуляція осмотиску.

1) Активність біосинтезу білків в печінці;

2) Робота органів виділення – нирки, потові залози.

При ураженні нирок порушується виведення білків, виникають набряки тканин.

У. Кислотно – основний стан крові. Буферні системи. Види. Механізми функціонування.

Реакція крові (рН) зумовлена співвідношенням в ній водневих і гідроксильних іонів. Реакція крові є слабко лужною. В стані фізіологічного спокою рН арт. крові дорівнює 7,4, а у венозній – 7,36. рН крові жорстко запрограмовано – життя можливе лише при зміщенні у вузькому діапазоні рН: від 7,0 до 7,8. В процесі діяльності клітин у них постійно накопичуються кислі продукти обміну, які зменшують рН. Підтримання сталості рН крові на оптимальному рівні здійснюється певними системами – буферними.

Буферні системи:

1) Буферна система гемоглобіну (гемоглобін-калійна сіль Нв)– найпотужніша, становить 75% буферної місткості крові. У тканинах гемоглобін крові виконує функцію лугу і зв’язує СО2 і Н+, а в легенях – функціонує як кислота, запобігає закисленню крові після виділення з неї вуглекислоти.

2) Карбонатна БС( вугільна сіль Н2СО3, бікарбонат натрію NаНСО3)– утворюється слабкою вугільною кислотою і її сіллю – Na СО3. Якщо додати до такої речовини надлишок NаНСО3 – солі сильної кислоти, то вона витіснить слабку кислоту з її сполук і з лугу. В розчині залишається слабка кислота і сіль сильної кислоти. Якщо до буферної системи додати лугу, то утворюється сіль слабкої кислоти і вода. Тому в обох випадках зменшується відхилення активної реакції.

3) Фосфатна буферна система (одноосновний NаН2РО4 і двохосновний фосфат натрію Nа2НРО4) – утворюється дигідрофосфатом (NаН2РО4) і гідрофосфатом (NаНРО2). Перша сполука поводить себе як слабка кислота, друга – як луг.

4) Буферна система білків – зумовлена наявністю в їхньому складі кислотних і лужних груп. Тому в кислому середовищі білки дисоціюють як луги, зв’язуючи водневі іони, а в лужному зв’язують іони гідроксилу.

Збереженню сталості рН сприяє функціонування легень, нирок, шлунка, кишок, потових залоз. Через нирки та потові залози виводиться надлишок лугів і кислот.

Зміщення рН крові ближче до кислого середовища називають ацидоз, а до лужного – алкалоз.

 

 


Читайте також:

  1. Y. Температура тіла та її регуляція.
  2. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
  3. Види тиску.
  4. Визначення ударного тиску.
  5. Вимір артеріального тиску.
  6. Витратоміри змінного перепаду тиску.
  7. Витратоміри постійного перепаду тиску.
  8. ВОЛЯ І РЕГУЛЯЦІЯ ПОВЕДІНКИ
  9. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  10. Гуморальна регуляція
  11. Гуморальна регуляція
  12. Гуморальна регуляція росту людини

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема: Фізико – хімічні властивості крові. | Тема: Захисна функція крові.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.