Оцінка ступеня систематичного ризику активу

Систематичний ризик і очікувана дохідність компанії.

Інвестиційний ризик (його ступінь) визначається як відхилення фактичної прибутковості від сподіваного (середнього) її значення. Загальний ризик — це сума усіх ризиків, пов’язаних з реалізацією певних інвестицій. Та частина загального ризику, що може бути зменшена шляхом диверсифікації, називається несистематичним (власним, специфічним або диверсифіковуваним) ризиком (unique risk). Систематичний (ринковий, недиверсифіковуваний) ризик (market risk) виникає через зовнішні події, котрі впливають на ринок у цілому. Як зазначалося раніше, на систематичний ризик припадає від чверті до половини загального ризику щодо будь-яких інвестицій. Крім того, оскільки систематичний ризик одночасно зачіпає усі компанії, його неможливо позбутися (зменшити) шляхом диверсифікації.

Систематичний ризик пов’язаний з мінливістю ціни (норми прибутку) окремого активу, що викликана загальноринковим коливанням цін. А тому його ще називають ринковим ризиком. Причиною виникнення його є зовнішні події, що впливають на весь ринок: зміна відсоткових ставок, економічний спад, падіння загальноринкових цін, інфляція, політичні кризи, зокрема війни, тощо.

Оскільки систематичний ризик пов’язаний з подіями, що зачіпають інтереси усіх суб’єктів ринку, то його неможливо усунути (зменшити) шляхом формування інвестиційного портфеля (шляхом його диверсифікації). Тобто систематичний ризик є недиверсифіковуваним.

Несистематичний (специфічний) ризик певного активу не залежить від стану ринку і є специфічним щодо конкретного акціонерного підприємства. Цей ризик піддається управлінню (зменшенню) шляхом створення портфеля інвестицій, тобто він є диверсифіковуваним. Несистематичний ризик включає в себе галузевий та фінансовий ризики.

Систематичний та несистематичний ризики в сукупності утворюють загальний ризик інвестицій, який пов’язаний з їх здійсненням.

Питання зменшення загального ризику інвестицій (в першу чергу — несистематичного) висвітлюється так званою теорією портфеля. Деякі методи цієї теорії розглядатимуться у пункті 2.4, а також у розділі 6.

Систематичний ризик на відміну від несистематичного можна досить точно кількісно обчислити й спрогнозувати.

Аналіз та оцінка співвідношення ризику та доходу відіграють ключовуроль під час прийняття рішень щодо інвестицій (у цінні папери тощо). Одним із основних показників, використовуваних під час аналізу фінансових ризиків, є показник систематичного ризику — чи коефіцієнт чутливості «бета» () [75, 112]. Цей коефіцієнт називають також показником недиверсифіковуваного ризику.

Показник характеризує змінюваність доходів певного активу відносно доходів «середньозваженого», повністю диверсифікованого портфеля, котрим, в ідеальному випадку, є весь ринок цінних паперів.

Уважають, що показник систематичного ризику для «середньої» акції, динаміка доходів якої збігається з динамікою ризику ринку цінних паперів у цілому (вимірюється за будь-яким фондовим індексом I), дорівнює одиниці ().

Розрахунком показників систематичного ризику для акціонерних фірм займаються консалтингові та інвестиційні компанії, фінансово-кредитні заклади тощо. Значення цих показників регулярно публікуються у фінансовій періодиці (західній) і широко використовуються для аналізу якості інвестиційних проектів.

Коефіцієнт β є оцінкою систематичного ринкового ризику. Чим вищий коефіцієнт, тимвищий і систематичний ризик. За акціями він коливається від 0,5 до 1,5. Коефіцієнт β звичайної акції вказує, на скільки відсотків наближено зросте (знизиться) норма прибутку акції, якщо норма прибутку ринку зросте (знизиться) на 1 %. Тобто це означає, що коефіцієнт β певної акції показує, якою мірою норма прибутку акції реагує на зміни, котрі відбуваються на ринку в цілому.

Коефіцієнт систематичного ризику j-го активувизначається за формулою:

, (12.2)

де R — загальноринковий середній рівень норми прибутку; — норма прибутку j-гoкапітального активу (акції); — коваріація величин; — дисперсія загальноринкового середнього рівня норми прибутку [7].

(12.3.)

Багаторічні спостереження показали, що норми прибутку більшості акцій залежать, в основному, від одного чинника ― загальноринкового індексу І. Наприклад, від широко відомого S&P 500, причому ця залежність описується лінійною економетричною моделлю (однофакторна модель Шарпа):

(12.4)

де: ― вільний член моделі; ― випадкова складова, що відповідає k-му активу (включення випадкової величини у модель дає змогу поставити знак рівності між правою та лівою частинами співвідношення (2.1)). Цілком природною є вимога, що . Тоді величину можна обчислити за формулою

, (12.5)

Якщо покласти , , то модель (12.4) можна записати у вигляді

(12.6)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Знаходження середньозваженості вартості капіталу.	\|	Оцінка ступеня загального ризику активу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.