МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Передня кишкаГоловна кишка глотка стравохід шлунок дванадцятипала кишка порожня кишка Середня кишкаклубова кишка печінка підшлункова залоза
сліпа кишка Задня кишкаободова кишка пряма кишка ІV. Головна кишка Основні функції: а) дослідження корму завдяки наявності великої кількості тактильних смакових рецепторів, синуозного волосся, губ, смакових сосочків язика; б) захоплення із зовнішнього середовища твердого і рідкого корму, а також води, що здійснюється за допомогою губ, зубів і язика. Особливості прийому корму здебільшого зумовлені характером корму та будовою органів головної кишки. Велика рогата худоба – захоплює корм, головним чином язиком (зроговілі сосочки), під час пастьби утримує траву між різцями і зубною пластинкою та стискаючи нижню щелепу відриває траву ривком голови. Губи практично нерухомі, тому можливе попадання різних предметів. Коні – захоплюють корм надзвичайно рухливими губами, які багаті осязальними рецепторами, невеликими порціями. Чужорідні предмети при цьому, як правило, не потрапляють у порожнину травної трубки. Свині – риють землю, викопують і досліджують корм рилом, у прийомі корму беруть участь язик, зуби, губи. Собаки – як правило, захоплюють корм різцями та іклами, відкушують і відривають шматки, іноді допомагаючи лапами. в) попередня механічна обробка корму в ротовій порожнині, що приводить до зміни структури і фізичних властивостей корму – щільності, консистенції і розмірів частинок під час пережовування за допомогою зубів, змочування корму, особливо сухого, слиною за допомогою застінних і пристінних слинних залоз. Процес жування забезпечується наявністю твердого піднебіння. Попередня ретельна механічна обробка властива травоїдним і всеїдним тваринам, тому ротова порожнина в них видовжена, а в хижаків і мавп – скорочена, характерна особлива форма суглобових поверхонь висково-нижньощелепного суглоба. г) формування харчової грудки за допомогою губ і щік та початок ферментативного розщеплення вуглеводів під дією ферментів, що містяться в слині (в людини і окремих тварин). Губи – шкірно-м’язові складки (рухливі), які оточують вхід у ротову порожнину. Є лише в ссавців і розвиваються в зв’язку з актом смоктання. В інших тварин губи – це просто шкірні нерухомі складки, розміщені безпосередньо на щелепах. У птахів та деяких ссавців (качконіс) – роговий дзьоб, у китоподібних губи не розвинуті. Сильна рухливість губ в однокопитових, верблюда, дрібних жуйних, у кроля – верхня губа роздвоєна (заяча губа). Щоки – шкірно-м’язові складки, що переходять з верхньої щелепи на нижню. В деяких ссавців (окремі сумчасті, багато гризунів, багато вузьконосих мавп) від защічного присінка назад відходять великі защічні мішки, які розміщуються під шкірою шиї і тягнуться інколи аж до плеч. Защічні мішки є місцем тимчасового складання корму. В свійських тварин защічний простір особливо добре розвинутий у жуйних. У кролика щоки зсередини в передній частині вкриті шкірою з рідким волосяним покривом. Ясна – частина слизової оболонки ротової порожнини, яка вкриває вільні краї щелеп і щільно охоплює шийки зубів. Зубна пластинка в жуйних – потовщена зроговіла пластинка на місці відсутніх різців. Зуби –розміщуються на межі присінка та власне ротової порожнини по краю нижньої та верхньої щелеп, утворюючи аркади зубів. Зуби у філогенезі розвиваються із шкірного покриву, а в онтогенезі – із слизової оболонки головної кишки. Прототипом зубів є плакоїдна луска примітивних водних хребетних – селяхій, яка має вигляд дрібних своєрідних конусоподібних випинів, що сидять на широкій основі. Плакоїдна луска в процесі еволюції концентрувалася в ділянці ротової щілини, заходила в рот і виглядозмінювалася в конусоподібні зуби, які є в багатьох водних тварин, починаючи з акул. Вони непостійні, легко ламаються і замінюються новими. Локалізуються в різних ділянках ротоглотки, іноді на язику. Історично перетворення конусоподібних зубів проходило в наступних напрямках: 1. підвищення міцності, що вело до різкого зменшення змін та поколінь зубів; 2. зменшення кількості зубів, концентрація їх у певних ділянках порожнини – зубних комірках щелеп; 3. спеціалізація зубів (різці, ікла, кутні). ● Форма і будова зубів відображає характер харчування тварин та їх стиль життя. Порівняльний анатом Ж. Кюв’є виразився: «Дайте мені зуб тварини і я опишу вам його норов та будову». В ссавців спостерігається велике розмаїття зубної системи: повна відсутність зубів – однопрохідні, мурахоїд, беззубі кити; однорідна форма – дельфін; відсутність різців – лінивці; верхні різці слона перетворилися в бивні. Кількість зубів коливається від 230 до 30. Будова зубної системи багато в чому визначає не лише форму ротової порожнини, а й всієї лицьової частини голови. Глибокий вхід зубів коренями в щелепи викликає утворення великих пазух у верхній щелепі. В результаті видовження лицьової частини голови утворюється беззубий край, який різко виражений в однокопитових, мозоленогих, жуйних, оленевих, гризунів, слабо розвинутий – у всеїдних і майже непомітний при короткій лицьовій частині в собаки, кішки. В тварин з добре розвинутим беззубим краєм ікл або взагалі немає, або вони розвинуті відносно слабо. Через беззубий край зручно витягувати язик під час дослідження органів ротової порожнини. Форми зубних аркад: - ізогнатні (ті, що співпадають) – верхня та нижня зубні аркади строго протистоять одна одній (хижаки, свині); - анізогнатні (ті, що не співпадають) – верхня аркада ширша, ніж нижня (травоїдні); як наслідок – нерівномірне стирання довгокоронкових зубів, утворюються гострі зовнішні краї, що призводить до ран слизової оболонки. Тверде піднебіння в ссавців за походженням є вторинним і відокремлює ротову порожнину від носової. Роговий шар епітелію, який вкриває піднебінні валики, в деяких видів тварин (беззубі кити) сильно розростається, звисає вниз і, розщеплюючись, утворює парну цідилку – китовий вус. М’яке піднебіння– складка слизової оболонки, яка звисає з вільного кінця кісткового піднебіння. На вільному кінці м’якого піднебіння в приматів є випин – язичок. М’яке піднебіння дуже добре розвинуте в оленевих, гризунів, буйвола, однокопитових, мозоленогих (одногорбий верблюд), особливо в самців – має довжину 10-35 см, у період парування набрякає і випинається із рота у вигляді міхура, погано розвинуте – жуйні, всеїдні, хижаки. Язик – має різноманітну будову, в людини – орган мови. Застінні та пристінні слинні залози головної кишки забезпечують зволоження корму і формування харчової грудки, Відсутні або недорозвинені у водних ссавців, краще розвинуті в однокопитових, жуйних і всеїдних, гірше – в хижаків. Глотка – перетинчасто-м’язовий орган, який як самостійний є лише в ссавців. У глотці відбувається перехрест травних і дихальних шляхів. Загальний принцип будови головної кишки як трубкоподібного органу: 1. слизова оболонка – плоский багатошаровий незроговілий епітелій, у кота – ниткоподібні сосочки язика можуть роговіти, в носоглотці – миготливий епітелій; підслизовий шар розвинутий слабо, а інколи й зовсім відсутній (тверде піднебіння, дорсальна поверхня язика); 2. м’язова оболонка – посмугована м’язова тканина, диференційована на групи, інколи зовсім відсутня; 3. зовнішній шар – або адвентиція, або відсутній. Читайте також:
|
||||||||
|