Тренінг як форма активного навчання.

Істотною відмінністю прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу від усиновлення та встановлення опіки є те, що батьки перед прийняттям остаточного рішення про влаштування у сім'ю дітей, позбавлених батьківського піклування, мають пройти курс підготовки, що проводиться в формі тренінгового заняття. Тренінг-курс розроблено з урахуванням досвіду такої роботи спеціалістів Великої Британії а також з врахуванням соціальної, економічної, законодавчої специфіки нашої країни.

Діяльність відділів (управлінь) у справах сім'ї та молоді та центрів соціальних служб для молоді доводить необхідність попередньої підготовки працівників цих служб з питань організації та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Методика навчання спеціалістів розроблена і апробована Державним інститутом проблем сім'ї та молоді на основі практики організації роботи з прийомними сім'ями та дитячими будинками сімейного типу. Перш за все спеціалістам, які проводять навчання слід чітко розрізняти особливості таких форм навчання як "психологічний тренінг" і "тренінгове заняття". Це різні форми групової роботи.

Психологічний тренінг спрямований на формування особистісних характеристик працівників, на вирішення особистісних проблем учасників, розширення їхніх можливостей, коригування особистісних якостей тощо. Тут широко використовуються психотерапевтичні вправи та прийоми, тому його можна розглядати як вид терапії.

Тренінгове заняття - форма активного навчання, спрямована на оволодіння учасниками певними технологіями, навичками та інформацією.

Розглянемо основні особливості організації та проведення тренінгових занять. Наведені методичні поради стануть
у нагоді спеціалістам, які використовують активні форми
навчання з різними категоріями клієнтів.

Тренінгова форма навчання має ряд специфічних рис (Девід Лі)*:

♦ спрямованість на психологічну допомогу учасникам у саморозвитку, що надходить не тільки (а часом і не стільки) від тренера, скільки від самих учасників;

♦ наявність більш-менш постійної групи, що періодично збирається на зустрічі або працює протягом двох-п'яти днів (так звані групи-марафони);

♦ визначена просторова організація (робота в зручному ізольованому приміщенні, де учасники більшу частину часу сидять у колі);

♦ акцент на взаєминах учасників групи, що розвиваються й аналізуються в ситуації "тут і тепер";

♦ дотримання ряду принципів групової роботи;

♦ застосування активних методів групової роботи;

♦ об'єктивація суб'єктивних почуттів і емоцій учасників групи стосовно один одного і подій, що відбуваються в групі;

♦ атмосфера розкутості і невимушеності спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИСНОВОК	\|	План роботи – головна умова активності тренінгового заняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.