Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Предмет юридичної психології

Розвиток і становлення юридичної психології

Система методів юридичної психології

Зв'язок юридичної психології з іншими науками

Система юридичної психології

Предмет юридичної психології

ТЕМА №1. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА

 

Поняття «психологія» походить від грецьких слів — душа і — слово; вчення, що означає знання про душу, про психічне. Як наука психологія вивчає факти, закономірності й механізми психіки. Юридична психологія вивчає особливості психіки в системі «людина — право».

Праця індивіда в будь-якій сфері людської діяльно­сті визначається психічними процесами, що сприяють пізнанню об'єктивних законів дійсності, взаємовідносин між людьми, мотивів і спрямованості їхньої поведінки, психологічної структури окремої особистості. Вивчення ж психологічних закономірностей сприяє оптимальному регулюванню діяльності людини, становленню такої її наукової організації, що визначає високий рівень вироб­ництва і соціальних відносин. Кожна галузь праці має притаманні саме їй риси, що певною мірою впливають на характер відносин людей у процесі конкретних трудових операцій і розкривають психологічні особливості осіб, які їх здійснюють. Умови і характер тієї чи іншої галузі праці, широта і багатосторонність соціальних відносин при реалізації трудових функцій є нерівнозначними. То­му в психології прийнято виділяти ті психологічні зако­номірності діяльності людини, які є настільки специ­фічними для неї, що відображають структуру соціальних відносин людей у всій її багатогранності. Широкий спектр правової діяльності, її різноаспектність із перева­гою виховної спрямованості визначають необхідність ви­користання в цій діяльності психологічних законо­мірностей, виявлених у процесі вивчення її основних ха­рактеристик.

Знання психологічних закономірностей взаємин осо­бистості й колективу має велике значення для правиль­ного виконання працівниками правоохоронних органів службових і суспільних функцій. Психічне життя люди­ни, пов'язаної із судочинством і правовою діяльністю, має особливості, характер яких визначається виконан­ням безлічі різноманітних соціальних і правових функ­цій. Саме дана обставина сприяла формуванню юридич­ної психології — науки, яка досліджує закономірності психіки людини, що виявляються у сфері суспільних відносин, які регулюються правом.

Сутність сучасного розвитку наук полягає не лише в їхній диференціації, що зумовлює глибину дослідження кожної відокремленої від тієї чи іншої науки певної га­лузі знань і поступове формування її окремих структур, а й урахування інтегративного руху наук, що ґрунтується на взаємозв'язках і взаємозалежностях галузей, які відоб­ражають різні сторони досліджуваного предмета. У цій площині інтеграція юриспруденції та психології сприяла становленню нової науки — юридичної психології, яка забезпечує вирішення комплексу завдань, що стосують­ся правозастосовчої діяльності.

Юридична психологія покликана розробляти за­гальні закономірності психологічної науки в їхньому специфічному відображенні — з погляду права. Природ­на цілісність цієї науки є відтворенням глибокої інтегративності базових наук (психології та юриспруденції), розвиток яких створив передумови для виникнення юри­дичної психології. Кожна наука як певна форма руху матерії має закономірності, специфіка і теоретична значу­щість яких підносять систему знань до рівня наукової са­мостійності. Такі закономірності можуть бути позначені й у юридичній психології. Зрозуміло, що їхній комплекс, зміст і роль згодом будуть модифікуватися, це пов'язано з тенденціями розвитку, накопиченням емпіричного ма­теріалу, формуванням абстракцій, які відображають ста­новлення теорії науки.

У сучасній юридичній психології виділяють зако­номірності, пов'язані з психологічними аспектами правотворчості, психологією правосвідомості й праворозуміння, психологічними проблемами правозастосування. Що стосується традиційних закономірностей, то до них нале­жать: виникнення і формування психічних властивостей особи, що сприяють протиправним діям; розвиток і фор­мування психічних властивостей особи в процесі злочин­ного діяння; формування психічних властивостей особи при здійсненні різних функцій у судочинстві; зміна пси­хічних властивостей особи, яка вчинила злочин, у про­цесі перевиховання; зміна і формування психічних влас­тивостей особи у профілактичній діяльності.

Наведені закономірності здебільшого належать до тих сфер людських проявів і діяльності, що переважно пов'язані з протиправними діями або з діями, що спричи­няють їх, і регулюються, з одного боку, нормами права, а з іншого — заходами соціального впливу. Отже, юри­дична психологія вивчає психічні явища і властивості, що стосуються формування антисоціальної настанови, її джерел, передумов і факторів, які впливають на її розви­ток і попередження, форм її можливого прояву, а отже, і її ранньої діагностики. До закономірностей, досліджуваних юридичною психологією, належить і формування психічних властивостей особи в процесі вчинення злочи­ну, зокрема психологічний бік мотивації злочинного діяння, стадій, способів його вчинення і приховування, впливу вчиненого діяння на психічні властивості особи в періоди, пов'язані з її ставленням до діяння, його наслідків, оцінки соціальної й особистісної значущості своєї винуватості.

Найбільш детально в юридичній психології вивча­ються психічні властивості особи при здійсненні різно­манітних функцій у судочинстві. Як відомо, ці власти­вості визначаються процесуальним становищем особи, її роллю і функціями в процесі судочинства. У цьому відно­шенні роль і функції учасників судочинства нерівноз­начні як за процесуальним, так і за психологічним стату­сом (слідчий, прокурор, суддя, захисник, експерт, сві­док, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсуд­ний та ін.). Відповідно до обов'язків, виконуваних тими чи іншими особами, виробляються і психічні власти­вості, зумовлені характером їхньої діяльності. Так, вико­нання індивідом обов'язків слідчого, судді, прокурора може розвивати в нього певні моральні й вольові якості, здатність до аналітичних і пізнавальних дій. Це дасть індивіду змогу робити правильні висновки, давати точну оцінку соціальним і антисоціальним проявам, здійсню­вати виховну діяльність.

Юридична психологія вивчає зміни психічних власти­востей осіб, щодо яких здійснюється правосуддя. У резуль­таті цього виникає можливість розробляти рекомендації з проведення окремих слідчих дій і встановлення психо­логічного контакту, а також з вибору способів виявлення обставин вчиненого злочину, впливу на причетних до нього осіб з метою одержання достовірної інформації. Аналіз психічних властивостей особи, яка виконує функції свідка в судочинстві, дає змогу виявити закономірності її психіки, пов'язані зі специфікою сприйняття (довільного й ми­мовільного) і відтворення події злочину, інтерпретацією останньої, зумовленими екстремальними умовами її пе­ребігу. Вивчення закономірностей, що стосуються зміни психічних властивостей особи, яка вчинила злочин, дає змогу з'ясувати особливості особи, що виявляються в усвідомленні нею вини, адаптації до нових умов життя, визначенні своєї належності та ролі в мікросередовищі, де відбувається процес виховного впливу.

До закономірностей, що є предметом вивчення юри­дичної психології, належать також зміна і формування психічних властивостей особи під впливом профілактич­ної діяльності. Система впливу на особу охоплює чимало заходів, серед яких політичні, естетичні, моральні, пра­вові погляди й переконання, що відображають ідеологію суспільства. У профілактичній діяльності вони виявля­ються комплексно, але головна роль належить правовому впливу як системі правових розпоряджень і заборон, обов'язкових для виконання. Правовий виховний вплив із використанням різноманітних передбачених законом форм створює передумови для такої правової орієнтації особи, яка забезпечує попередження правопорушень. Психологічний вплив правового виховання відбувається в досить широкому діапазоні, чим забезпечується не ли­ше здатність особи правильно оцінювати результати своїх дій, а й поширення такого впливу на інших осіб шляхом одержання необхідної інформації щодо правозастосовчих заходів.

Аналіз наведених закономірностей, що вивчає юри­дична психологія, дає змогу визначити її предмет. Юри­дична психологія — це галузь психології, яка вивчає за­кономірності й механізми психіки людини в сфері регу­льованих правом відносин.

Юридична психологія як наука ставить перед собою певні завдання, що забезпечують розвиток наукових концепцій і розробку рекомендацій із найбільш ефективного здійснення правотворчої, правозастосовчої та правоохо­ронної діяльності. До них належать:

1) вивчення психології особистості юриста (слідчого, прокурора, судді, адвоката й ін.) і його діяльності, психо­логічних особливостей юридичної процедури;

2) розгляд психологічної ефективності дії норм пра­ва, правотворчого процесу;

3) дослідження психологічної структури злочину й особи правопорушника, формування антисоціальної настанови і методів попереджувальної діяльності;

4) вивчення шляхів формування психічної діяльності учасників судочинства з метою найбільш оптимального виконання завдань правосуддя;

5) розгляд психологічних основ проведення окремих процесуальних дій з метою найефективнішого здійснен­ня пізнавальної діяльності та її організації;

6) дослідження психологічних закономірностей пені­тенціарної діяльності з метою розробки системи заходів, що сприяють корекції поведінки засуджених;

7) створення рекомендацій щодо навчання і вихован­ня працівників правозастосовчих органів, спрямованих на формування професійно необхідних якостей;

8) розробка практичних рекомендацій для юристів щодо здійснення правотворчої, правозастосовчої та пра­воохоронної функцій;

9) забезпечення правозастосовчої практики психо­логічним знанням, розробка методик психологічної діа­гностики й судово-психологічної експертизи;

10) аналіз психологічних характеристик правового виховання громадян з метою розробки методів профілак­тичної діяльності щодо окремих осіб і груп населення.

Виконання цих завдань покликане сприяти подаль­шому удосконаленню правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної діяльності, забезпечити практичних працівників науково обґрунтованими рекомендаціями з оволодіння професійно необхідними якостями.


Читайте також:

  1. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
  2. Абетково-предметний покажчик
  3. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  4. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  5. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
  6. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
  7. Базові принципи психології спорту.
  8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  9. Банківське право: предмет та методи правового регулювання
  10. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
  11. В практичній психології
  12. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.




Переглядів: 968

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Функції політичної економії | Система юридичної психології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.