• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Список використаної літератури

План

Дидактична мета та завдання

Ключові поняття

Лекція 2. Основні аспекти діяльності громадських організацій

Громадська організація, благодійні організації, фахові об’єднання, статутні об'єднання, громадських організацій, договірні об'єднання громадських організацій, Законом України «Про об'єднання громадян.

1. визначити основні функції, структуру громадських організацій;

2. розглянути порядок створення та реєстрації громадських організацій;

3. обговорити завдання та повноваження громадських організацій.

Виховна мета:

Виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.

1. Поняття громадських організацій, функції, структура
2. Порядок створення та реєстрації громадських організацій
3. Статут, завдання та повноваження громадських організацій

1. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 р

2. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 р.

3. Законом України «Про об'єднання громадян

4. Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»

1. Поняття громадських організацій, функції, структура.

Громадська організація — як об'єднання громадян утворюються для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).

Громадська організація як один із видів об'єднання громадян, передбачений Законом України «Про об'єднання громадян»:

Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Відповідно до ст. 3 цього Закону:

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Це широке коло організацій, які мають будь-яку мету, крім політичної. Останні віднесені Законом до інших видів об'єднань — політичних партій. Поняття громадської організації не охоплює також і релігійних, господарських та інших об'єднань громадян, порядок і діяльність яких визначаються відповідним законодавством. Профспілки належать до громадських організацій. Особливості правового статусу їх регулюються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Держава сприяє розвиткові активності та творчої ініціативи громадян, створює рівні умови для діяльності всіх громадських організацій. Спільними для всіх громадських організацій ознаками є принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. Громадські організації вільно обирають напрям своєї діяльності. Разом з тим належність чи неналежність до тієї чи іншої громадської організації не може бути приводом для обмеження прав і свобод або надання державою будь-яких пільг та переваг. Залежно від територіальних меж діяльності створюються громадські організації із загальноукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Усі вони можуть також на добровільних засадах створювати або вступати у спілки (асоціації тощо), укладати між собою угоди про співробітництво та взаємодопомогу.

Громадські організації відповідно до своїх завдань поділяються на:

- благодійні організації. Особливості правового регулювання діяльності благодійних організацій визначається окремим законом України;

- фахові об’єднання - є видом самоорганізації громадян і юридичних осіб, що створюється з метою реалізації суспільних інтересів і впровадження засад саморегулювання у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності. Особливості правового регулювання діяльності фахових об’єднань визначається окремим законом України;

- інші громадські організації:

а) представляють інтереси своїх членів;

б) не займаються благодійництвом;

в) не мають статусу фахового об’єднання.

2. Порядок створення та реєстрації громадських організацій.

Громадські організації, створені як юридичні особи, мають право на добровільних засадах створювати:

- статутні об'єднання громадських організацій - спілки, федерації, союзи, рухи, тощо, які є юридичними особами;

- договірні об'єднання громадських організацій - (коаліції, партнерства тощо), які не є юридичними особами.

Згідно із Законом України «Про об'єднання громадян» засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України та інших країн, особи без громадянства, які досягли 18 років, а щодо молодіжних та дитячих організацій — 15 років. Членами Г. о., за загальним правилом, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних і дитячих Г. о. повинен відповідати характеру їхньої діяльності. Учасниками деяких Г. о., наприклад, наукових, можуть бути також колективні члени. Г. о. діють на підставі статутів, прийнятих на загальних зборах їх членів. Офіційне визнання (легалізація) Г. о. здійснюється реєстрацією в органах, зазначених у ст. 14 Закону «Про об'єднання громадян», або повідомленням про створення цих органів. Відмова в реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку. З моменту реєстрації Г. о. визнається юридичною особою, тобто може бути учасником цивільно-правових відносин, набувати від свого імені майнових та особистих прав, а також бути носієм інших прав, передбачених ст. 20 Закону «Про об'єднання громадян». З цього моменту вона набуває права засновувати підприємства, а також інші господарські організації із статусом юридичної особи, які необхідні для виконання її статутних цілей. Власністю Г. о. є кошти та інше майно, передані їй засновниками, членами або державою, набуті від вступних внесків, пожертвувані громадянами та організаціями, а також набуті внаслідок діяльності створених підприємств, господарських організацій, за рахунок власних коштів або на інших засадах, не заборонених законом. За порушення законодавства до Г. о. можуть бути застосовані покарання у вигляді попередження, штрафу, тимчасової заборони діяльності або окремих видів її примусового розпуску (ліквідації).

Забороняється створення та діяльність громадських організацій , коли їх мета, або діяльність спрямована на :

- ліквідацію незалежності України;

- зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

- порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки;

- незаконне захоплення державної влади;

- пропаганда війни, насильства;

- розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

- посягання на права і свободи людини, здоров'я населення;

- створення незаконних воєнізованих формувань.

3. Статут, завдання та повноваження громадських організацій.

Об'єднання, членами якого є громадські організації – юридичні особи з місцезнаходженням на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, мають місцевий статус.

Об'єднання, членами якого є громадські організації – юридичні особи з місцезнаходженням на території більш як двох областей України, мають регіональний статус.

Об'єднання, членами якого є громадські організації – юридичні особи з місцезнаходженням на території більш ніж половини областей України, мають всеукраїнський статус.

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані громадські організації користуються правом:

1) виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

2) представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

3) проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

4) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші громадські організації, надавати допомогу в їх створенні;

5) створювати установи та організації;

6) одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

7) вносити пропозиції до органів влади і управління;

8) розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

9) засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

Громадські організації користуються іншими правами, передбаченими законами України.

Права фахових об’єднань регулюються окремим законами України.

Громадська організація може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності.

Громадська організація набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

Кошти та інше майно громадської організації, в тому числі тих, що ліквідуються, не може перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави.

Читайте також:

1. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
2. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
3. В.М.Шоботов. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 438
4. Вимоги до бібліографічного опису наукової літератури
5. Виникнення куртуазної літератури.
6. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав
7. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
8. Деякі проблеми сучасної української літератури для дітей.
9. Джерела дитячої літератури.
10. Для підсилення ефекту доцільно заздалегідь підготуватися і надіслати тези доповіді і список виступаючих у дебатах.
11. Додати блоки в список
12. Жанрово-тематична специфіка літератури латинською мовою

Переглядів: 778