Тема 3. Правовий статус адвоката та його помічника

Невербальні засоби спілкування

Люди спілкуються між собою не тільки за допомогою словесних (вербальних) засобів, але й невербальних. Шляхом вербальних засобів передається лише 7 ℅ інформації, за рахунок звукових засобів (тон голосу, інтонація звука) – 38 ℅, невербальними – 55 ℅.

Невербальні засоби спілкування –несловесні засоби спілкування. У деяких ситуаціях засобом спілкування може бути й мовчання.

Класифікація невербальних засобів спілкування

Оптичні Акустичні Тактико-кінетичні Ольфакторні Просторово-часові

жести, міміка, поза, хода, контакт очей, одяг, косметика темп мовлення, тембр голосу, висота голосу, інтонація дотик, потиск руки, поцілунок запах тіла, запах косметики відстань між співбесідниками, тривалість контакту

Правильне використання невербальних засобів спілкування є невід’ємною частиною ефективної діяльності будь-якого оратора. М. Сперанський відзначав:

«Оратор… повинен викликати на допомогу іншу мову – мову руху, тону і зовнішнього вигляду. Він повинен доповнити обличчям, рукою й інтонацією, чого не може висловити словом… Рука доповнює думки, яких не можна виразити мовою, і, отже, рух її тоді тільки необхідний, коли оратор більше почуває, ніж скільки може сказати, коди серце нагріте пристрастю і коли мова його не може встигати за швидкістю його почуттів».

Питання для самоконтролю

1.Розкрийте зміст основних класифікацій ораторів.

2.Що таке контакт між оратором та аудиторією? Як відбувається його становлення?

3.Що таке кінетика?

4.Що таке проксеміка?

5.Доведіть, що правильне використання невербальних засобів спілкування є запорукою успішного публічного виступу.

1. Професійні права та обов'язки адвоката та помічника адвоката.

2.Порядок отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

3.Соціальні права адвоката та його помічника.

4.Оплата праці адвоката та його помічника.

5.Оподаткування діяльності адвокатів.

1. Відповідно до статті 6. ЗУ «Про адвокатуру» при здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

-представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

-збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

-запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;

-ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

-отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян;

-застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

-бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 7. ЗУ «Про адвокатуру» при здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчій, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, у випадках, коли він є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача, а також в інших випадках, передбачених статтею 61 Кримінально-процесуального кодексу України.

Адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю.

Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Не можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в частині другій статті 2 цього Закону. Тобто Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про кінетику і проксеміку	\|	Прийняття документів від заявників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.