Робота з системами керування базами даних

Застосування баз даних в інформаційних системах дозволяє:

легко нарощувати функції інформаційної системи, використовуючи ядро - дані БД;

моделювати функції управління предметної області допомогою інформаційних моделей;

аналізувати інформацію для прийняття управлінських рішень;

підвищити якість даних, які зберігаються, за рахунок повноти, узгодженості та цілісності, контролю достовірності введеної інформації, забезпечення санкціонованого доступу до БД;

розділити "логічний" і "фізичний" рівні представлення даних і зробити відносно незалежними дані від програми, яка їх обробляє;

виключити в прикладних програмах функції безпосереднього управління даними на машинних носіях і посилити функції логіки обробки даних;

стандартизувати основні процедури роботи з даними (ввід і редагування даних у БД, пошук і вибір даних, формування звітів, графічне представлення і публікація даних у БД на мережевому сервері або в мережі Інтернет тощо);

знизити затрати на підтримку БД, зменшити витрати обчислювальних ресурсів, у першу чергу, зовнішньої пам'яті, для зберігання і експлуатації БД і т. ін.

3.4. Мультимедійні системи

Мультимедіа— це інтерактивна технологія, яка забезпечуй роботу з нерухомими зображеннями, відеозображеннями, анімацією, текстом і звуковим рядом.

Файли з мультимедійною інформацією зберігаються на CD-ROM, магнітному диску або мережевому сервері. Оцифроване відео зазвичай зберігається у файлах з розширенням ".AVI", аудіоінформація — у файлах з розширенням ".WAV", аудіоінформація в формі інтерфейсу MIDI — з розширенням ".MID". Для їх підтримки розроблена файлова підсистема, яка забезпечує передачу інформації з CD-ROM з оптимальною швидкістю, що суттєво при відтворенні аудіо- і відеоінформації.

З розвитком технології мультимедіа спостерігається тенденція розвитку мультимедіа-акселераторів— програмно-апаратних засобів, які об'єднують базові можливості графічних акселераторів з однією чи декількома мультимедійними функціями.

Графічний акселераторє програмно-апаратним засобом прискорення виконання графічних операцій, зокрема перенесення блоку даних, замалювання об'єкта, підтримки апаратного курсору. До мультимедійних функцій відноситься цифрове фільтрування і масштабування відео, апаратне цифрове стискання розгортання відео, прискорення графічних операцій, пов'язаних із тривимірною графікою, підтримка "живого" відео, наявність композитного відеовиходу, виведення телевізійного сигналу (TV) на екран. Усе це здебільшого вимагає встановлення у комп'ютер додаткових пристроїв.

У 1991 р. фірма IBM запропонувала стандарт Multimedia, а Microsoft — МРС. На сьогодні розроблено:

MIDI-інтерфейс - стандарт для підключення різноманітних музикальних синтезаторів;

DCI-інтерфейс - інтерфейс з дисплейними драйверами, які дозволяють відтворювати повноекранну відеоінформацію;

МСІ-інтерфейс — інтерфейс для управління різноманітними мультимедійними пристроями.

Широке застосування технологія мультимедіа отримала у сфері освіти. Існують відеоенциклопедії з багатьох шкільних предметів, музеїв, міст, маршрутів подорожей тощо. Технологія мультимедіа створює передумови для розвитку "домашньої індустрії", що призводить до скорочення виробничих площ, переїздів, збільшує продуктивність праці. Особливі перспективи ця технологія відкриває у сфері дистанційного навчання.

3.5. Гіпертекстові системи

Звично текст виглядає як один довгий рядок символів, який читається в одному напрямку.

Гіпертекст має нелінійну мережеву форму організації інформаційної одиниці, розділеної на фрагменти, для кожного з яких вказаний перехід до інших фрагментів за певними типами зв'язків. При встановленні зв'язків можна опиратися на різноманітні ключі. За цими зв'язками можна читати або засвоювати матеріал у будь-якому порядку, а не в одному. Кожен фрагмент тексту, який видно на екрані ЕОМ, доповнений багаточисельними зв'язками з іншими фрагментами, дозволяє уточнити інформацію про досліджуваний об'єкт і рухатися в одному або кількох напрямах за вибраним зв'язком. Текст губить свою замкнутість, стає принципово відкритим, у нього можна встановити нові фрагменти, вказуючи для них зв'язок, який існує. Структура тексту не руйнується. У гіпертексті немає заздалегідь заданої структури. Гіпертекст — це технологія представлення неструктурованого знання, яке вільно нарощується.

Під гіпертекстомрозуміють систему інформаційних об'єктів (статей, документів, сторінок), які об'єднані між собою направленими зв'язками, що утворюють мережу.

Об'єкти можуть бути текстовими, графічними, з використанням засобів мультиплікації, аудіо- і відеотехніки. Така форма представлення інформації в ЕОМ називається гіпермедіа.

Замість пошуку інформації за відповідним пошуковим ключем гіпертекстова технологія дозволяє переміщатися від одних об'єктів інформації до інших з урахуванням їх семантичної (смислової) зв'язності (рис. 5.6). Для цього кожен об'єкт зв’язується з інформаційною панеллю екрана, на який користувач може асоціативно вибрати один із зв'язків.

Структурно гіпертекстскладається з:

інформаційного матеріалу

тезауруса гіпертексту,

списку головних тем,

алфавітного словника.

Інформаційний матеріалподіляється на інформаційні статті, які складаються із заголовка і власне тексту. Заголовок містить тему або назву, яка описує об'єкт. Інформаційна стаття містить традиційні визначення і поняття, вона повинна займати одну панель і бути легкодоступною для огляду. Текст, який входить до інформаційної статті, може супроводжуватися поясненнями, прикладами, документами, об'єктами реального світу.

Тезаурус гіпертексту— це автоматизований словник, який призначений для пошуку слів за їх значенням. Тезаурус гіпертексту складається із тезаурусних статей.

Тезаурусна стаття має заголовок і список заголовків споріднених тезаурусних статей, де показані тип спорідненості та заголовки тезаурусних статей.

Заголовок тезаурусної статтізбігається з назвою інформаційної статті і є назвою об'єкта, опис якого містить інформаційна стаття.

Існують такі види спорідненості або відношень:

v вид/рід,

v рід/вид,

v предмет-процес,

v процес-предмет,

v ціле/частина,

v частина/ціле,

v причина/наслідок,

v наслідок/причина тощо.

Користувач отримує більш загальну інформацію за родовим типом зв'язку, а за видовим — специфічну інформацію без повторення загальних відомостей із родових тем. Список заголовків споріднених тезаурусних статей являє собою локальний довідковий апарат, в якому вказуються посилання на найближчих родичів.

Тезаурус гіпертексту можна подати у вигляді мережі:

Ø у вузлах знаходяться текстові описи об'єкта (інформаційні статті),

Ø ребра мережі вказують на існування зв'язку між об'єктами і на тип спорідненості.

Список головних теммістить заголовки всіх довідкових статей, для яких немає посилань типу рід/вид, частина/ціле. Звично список займає не більше однієї панелі екрана.

Алфавітний словникмістить у собі перелік назв усіх інформаційних статей за алфавітом.

Гіпертекстова технологія орієнтована на обробку інформації не замість людини, а разом із нею, тобто стає авторською. Користувач сам визначає підхід до вивчення або створення матеріалу з урахуванням своїх індивідуальних можливостей, знань, рівня кваліфікації та підготовки. Гіпертекст містить не лише інформацію, але і апарат її ефективного пошуку.

Гіпертексти, сформовані вручну, використовуються давно - це енциклопедії, а також довідники, які мають розвинуту систему посилань. У 60-х роках минулого століття американські вчені Д. Енгельбарт і Т. Нельсон розвинули ідею гіпертексту і розробили перше покоління гіпертекстових систем. Т. Нельсон увів термін "гіпертекст" і показав можливість втілення ідей гіпертексту на реальній технологічній базі. На сьогодні найбільш розповсюдженими системами є HyperCard, HyperStudio, SuperCard, QuickTime, HyperText, Markup Language (HTML).

Системами нового класу є системи "text management systems" ("системи управління документацією"), в яких об'єдналися різноманітні методи зберігання та обробки інформації.

Гіпертекст став засобом більш ефективної організації поштової системи, файлових систем електронних дощок оголошень (BBS).

3.6. Глобальна всесвітня мережа Internet
Читайте також:
D-тригер з динамічним керуванням
II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
IV. Практична робота.
VI. Домашня робота.
VI. Практична робота .
VI. Практична робота .
VI. Практична робота.
VI. Практична робота.
VI. Практична робота.
VI. Практична робота.
VI. Практична робота.
VI. Практична робота.

Переглядів: 561

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Робота з табличними процесорами | Що таке Internet

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.