Фактори економічного зростання, показники економічного зростання.

Рис. 1. Економічне зростання і крива виробничих можливостей

Зміст і типи економічного зростання

Циклічний характер економічного розвитку. Економічний цикл, його фази. Кризи. Теорії циклів.

Фактори економічного зростання, показники економічного зростання.

Зміст і типи економічного зростання

План

Проблеми економічного зростання особливо гостро постали перед людством у ХХ ст., але це не означає, що вони нікого не хвилювали раніше. Уперше про економічне зростання заговорили меркантилісти, а більш-менш предметно цю проблему поставив фізіократ Ф. Кене. Протягом останніх десятиліть однією з найважливіших довгострокових цілей економічної політики уряду будь-якої країни є стимулювання економічного зростання, підтримка його темпів на стабільному та оптимальному рівні. Усе це вимагає чіткого уявлення про економічне зростання, фактори його стимулювання і стримування.

Економічне зростання є надзвичайно складним явищем. З даного приводу відомий американський історик економічної думки Б. Селігмен зазначав, що задовільна теорія економічного зростання повинна враховувати природні ресурси, політичні інститути, законодавство, а також багато психологічних і соціальних факторів. Розробка такої всеохоплюючої теорії, на думку вченого, — майже нездійсненне завдання. Відомі економісти, автори теорій економічного зростання, ясна річ, не претендували на створення всеохоплюючої та універсальної теорії, не робили спроб «обійняти неосяжне». Тому кожна теорія або модель мають відповідні припущення та абстракції, які дозволяють виділити і вивчити найбільш суттєві фактори економічного зростання.

У теоретичному і практичному аспектах поняття «економічне зростання» тісно пов’язане з терміном «розширене відтворення», але за своїм змістом — це не тотожні економічні категорії. Так, остання (розширене відтворення) охоплює процеси як на макрорівні (національна, світова економіка), так і на мікрорівні (галузь, підприємство). Економічне зростання характеризує стратегічні цілі руху економіки в основному на макрорівні (національному чи світовому). Тут на перший план висувається проблема кількісного та якісного розвитку національної економіки. Сам механізм економічного зростання, як правило, у західній економічній літературі розглядається незалежно від існуючих соціально-економічних відносин у тій чи іншій країні (економічній системі).

Сутність поняття «економічне зростання» можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних факторів. У західній літературі під цим терміном прийнято розуміти збільшення обсягів товарів і послуг, створених за даний період.

Дійсно, головною метою економічного зростання є збільшення обсягів економічних благ, що сприяє поліпшенню життя населення, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету. З точки зору етимології (походження) терміну «зростання» близьким є поняття «розвиток», але останнє ширше за змістом. Економічний розвиток — це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого — тобто якісно нового на основі відповідних структурних та інституціональних зрушень. Комплексно це проявляється в якісному вдосконаленні всієї економічної системи.

Під економічним зростанням розуміють збільшення реального ВВП, підвищення життєвого рівня народу й економічної могутності країни.

Графічно економічне зростання зображають переміщенням кривої виробничих можливостей управо, наприклад, із положення АВ у положення СD (рис. 1).

Економічне зростання вимірюють двома способами:

1) як збільшення реального ВВП за певний проміжок часу;

2) як збільшення реального ВВП на душу населення за той самий проміжок часу.

Економічне зростання будь-якої країни визначають три групи факторів:

1) фактори пропозиції;

2) фактори попиту;

3) фактори ефективності.

Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання. Їх є чотири:

1. кількість та якість природних ресурсів;

2. кількість та якість трудових ресурсів;

3. обсяг капіталу;

4. технологія.

Перелічені фактори, які називають колесами економічного зростання, визначають можливості фізичного збільшення обсягу продукції. Тільки наявність більшої кількості або кращих за якістю ресурсів, враховуючи і технологічний потенціал, дає змогу економіці виробляти більший обсяг продукції.

Капітальні блага

Споживчі блага

На думку багатьох економістів, саме трудові ресурси – пропозиція робочої сили, її кваліфікація, дисциплінованість, мотивація до праці – становлять найважливіший фактор економічного розвитку.

Нагромадження капіталу вимагає скорочення поточного споживання впродовж десятиліть.

Економічне зростання залежить також від факторів попиту, тобто від макроекономічного середовища, що забезпечує такий рівень сукупних видатків, за якого повністю використовуються наявні ресурси.

Стабільне економічне зростання передбачає не лише повне використання ресурсів, а й досягнення оптимальної структури виробництва (фактор ефективності). Тобто ресурси мають використовуватися най економніше («виробнича ефективність» і виробляти з них необхідно найцінніші для суспільства товари і послуги («розподільна ефективність»).

Хоча фактори попиту та ефективності дуже важливі, проте в довгостроковому періоді вирішальне значення мають фактори пропозиції. Збільшення реального обсягу продукції й доходу досягається двома способами:

1. залученням більшого обсягу ресурсів;

2. продуктивнішим використанням ресурсів.

Перший спосіб економічного зростання називають екстенсивним, а другий – інтенсивним.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збереження незмінними їх попередніх техніко-технологічних параметрів. Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу. Як відхилення від закономірного процесу економічного розвитку в окремі періоди для ряду країн може мати (і має) місце регресивний тип зростання, для якого характерне тривале зниження обсягів суспільного виробництва. Зокрема, таке явище спостерігалось протягом 90-х рр. у всіх країнах СНД, у тому числі і в Україні, що в літературі отримало назву трансформаційного спаду.

Щодо основних типів економічного зростання, то на практиці вони не існують в абсолютних формах. У реальному житті вони проявляються або як переважно екстенсивний, або як переважно інтенсивний тип економічного зростання. Нині в розвинутих країнах переважає інтенсивний шлях економічного розвитку. В Україні після тривалого спаду виробництва необхідно підготувати матеріальну базу для інтенсивного економічного зростання. Чим раціональніше функціонує процес відтворення, тим вище ефективність суспільного виробництва. Ефективність вимірюється динамікою таких макроекономічних вартісних показників як ВНП, ВВП, НД до загальних витрат, тобто ефективність суспільного виробництва на рівні країни — це співвідношення:

Воно показує, з якими витратами отримано той чи інший обсяг відповідного макроекономічного показника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правовий режим використання надр в Україні	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.