Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Теоретичний матеріал

Заняття № 12

1.Поняття, значення та ознаки суб'єкта злочину.

2.Співвідношення понять "суб'єкт злочину", "викона-

вець злочину", "особа винного", "особистість злочинця".

3.Поняття та ознаки спеціального суб'єкта злочину.

4.Осудність як ознака суб'єкта злочину. Поняття

неосудності, її критерії.

5.Судова практика з питань визанння неосудним

суб'єкта вчинення злочину.

6.Спеціальні ознаки суб'єкта злочину та їх значення для

вирішення питання про кримінальну відповідальність.

7.Поняття та критерії обмеженої осудності в к.п.

8.Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені

в стані сп'яніння, її нормативно-правове обгрунтування.

9.Диференціація кримінальної відповідальності за

віком суб'єкта злочину.

10.Проблеми вивчення суб'єкта складу злочину в

науці к.п. України.

Забезпечення заняття

Наочні посібники Конституція України, КК України, КПК України, ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах

Роздатковий матеріал навчальні кримінальні справи (к.с.), таблиці, схеми, тести

Технічні засоби навчання на даному занятті відсутні

Література

1. Кримінальне право України: Загальна частина:Підручник/М.І.Бажанов.-2-е вид., перероб. і

допов.-К.:Юрінком Інтер,2005.-480 с.; с.130-142

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною

редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.- К.,-“Форум”,2001., у 2-х ч.; ст.ст.18-22

Нормативно-правові акти

Конституція України, 28.06.1996р.; Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1996р.; Кримінальний кодекс Україниїни. – К., 2006р.; Закон України “Про громадянство України” від 18.01.2001р. № 2235-III; Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. № 2135-XII

Акти судової практики

Постанова Пленуму ВС України від 01.11.1996р. № 9 “Про застосування Конституції України

при здійсненні правосуддя” Постанови Пленуму ВС України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах (Маляренко В.Т.) – с.331-700

1. Поняття, значення та ознаки субєкта злочину

Частина 1 ст. 18 КК визначає, що «суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якою може наставати кримінальна відповідальність». Отже, суб'єкт злочину як елемент складу злочину характеризується трьома обов'язковими ознаками: це особа 1) фізична, 2) осудна, 3) яка досягла певного віку.

Субєкт злочину – це один із елементів будь-якого складу злочину. Складовими поняття “субєкт злочину” вважаються: фізична осудна особа, її вік, а в деяких випадках ще й спеціальні ознаки субєкта, які можутьстосуватися різних властивостей особи (громадянство, посадове становище). Поняття “субєкт злочину” важливе для кваліфікації злочинів та вирішення питання про кримінальну відповідальність особи.

Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності повязане з фізіологічним процесос поступового формування здатності особи з моменту досягнення певного віку усвідомлювати свої дії, керувати ними та розуміти небезпечність дій, які вона вчиняє. У звязку з цим закон диференціює вік кримінальної відповідальності за загальним правилом: «кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років».

Цей вік називають загальним віком кримінальної відповідальності.

У частині 2 цієї ж статті встановлюється знижений вік кримінальної відповідальності — чотирнадцять років —за окремі, прямо перелічені законом злочини.

2. Співвідношення понять «суб’єкт злочину», «виконавець злочину», «особа винного», «особистість злочинця»

Поняття “особа злочинця” охоплює широке коло соціально значимих властивостей (ознак) особи – соціально-демографічні, морально-психологічні, психо-фізичні, - тобто звязки особи з іншими людьми; соціальні ролі, які особа виконує в суспільстві; її моральний і духовний світ, індивідуальні особливості, її життєві настанови. Зясування ознак особи злочинця необхідне для повного встановлення обставин вчинення злочину, причин та умов, які йому сприяли, з метою призначення необхідного для виправлення винного покарання. Врахування ознак, що характеризують особу злочинця, є однією з умов призначення судом справедливого покарання. Поняттям “особа злочинця” широко користується наука кримінологія.

3. Поняття та ознаки спеціального субєкта злочину

Особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності за таких умов:

1) досягнення до моменту вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку;

2) осудності.

В КК передбачаються додаткові умови: громадянство, посадове становище, виконання професійних або спеціальних функцій тощо.

Наприклад:

суб‘єктом злочину одержання хабара (ст.168) може бути лише посадова особа;

суб‘єктом військових злочинів може бути лише військовослужбовець;

суб‘єктом державної зради (ст.56) може бути лише громадянин України;

суб‘єктом порушення вимог законодавства про охорону праці (ст.135) може бути лише особа, на яку були покладені обов‘язки щодо відповідальності за дотримання правил техніки безпеки на виробництві.

У теорії кримінального права особу зі спеціальними ознаками суб‘єкта, передбаченими у конкретній кримінально-правовій нормі, прийнято називати спеціальним суб‘єктом, на відміну від поняття “загальний суб‘єкт”, для якого характерними ознаками завжди є осудність і певний вік.

Суб'єкта злочину, в якого є такі загальні ознаки, як фізична осудна особа, яка досягла встановленого законом віку кримінальної відповідальності, називають загальним суб'єктом злочину. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає суб'єкта як елемент складу, а отже, виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.

Поряд з поняттям загального суб'єкта КК передбачає і поняття спеціального суб'єкта. Частина 2 ст. 18 визначає, що спеціальним суб'єктом злочинує фізична осудна особа, що вчинила у віці, зякого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа. Таким чином, спеціальний суб'єкт — це особа, яка крім обов'язкових загальних ознак (фізична осудна особа, яка досягла певного віку) має додаткові спеціальні (особливі) ознаки, передбачені в статті Особливої частини для суб'єкта конкретного складу злочину.

Ознаки спеціального суб'єкта доповнюють загальне поняття суб'єкта злочину, виступаючи як додаткові. Ці спеціальні ознаки можуть бути різними, наприклад, громадянство для субєкта державної зради, службове становище, професія (лікар), певна діяльність (підприємець), родинні відносини (мати новонародженої дитини) та інші.

4. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Поняття неосудності, її критерії

Осудність— це здатність особи під час вчиненая злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Чинне кримінальне законодавство виходить з того, що лише осудна особа може вчинити злочин і, отже, може підлягати кримінальній відповідальності. Злочин завжди є актом поведінки свідомо діючої особи.

У частині 2 ст. 19 дається законодавче визначення поняття неосудності, з якого випливає, що неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, «не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки».

5. Судова практика з питань визнання неосудним суб’єкта вчинення злочину

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методика проведення статистичної обробки даних за Стюдентом	\|	Від 3 червня 2005 р. № 7

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.