Порушення митних правил як підстава адміністративної відповідальності

Митна служба України та міжнародні організації

Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

Контрабанда

Порушення митних правил як підстава адміністративної відповідальності

Тема: Відповідальність за контрабанду та порушення митного законодавства

План:

Порушення митних правил є найбільш поширеним видом протиправних посягань на урегульовані нормами митного права суспільні відносини. Ця група митних правопорушень є різновидом адміністративних проступків, що прямо передбачено чинним митним законодавством.

Порушенням митних правил визнається, відповідно до ст. 319 МК, адміністративне правопорушення, яке становить протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК, настає за умови, якщо ці правопорушення за своїм характером не спричиняють кримінальної відповідальності.

Порушення митних правил характеризується наявністю кількох основних ознак:

— це діяння у формі дії чи бездіяльності. Діяння, що характеризується як порушення митних правил — це свідомий вольовий акт людської поведінки (в єдності двох її складових — фізичної та психічної), що виявляється на практиці в підконтрольному свідомому та мотивованому вчиненні чітко визначеної дії чи бездіяльності. Діяння характеризують мета, засоби, результат, мотиви та психічне ставлення особи до скоєного. Законодавець підкреслює, що саме діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей є підставою притягнення до відповідальності.

Дія як різновиддіяння — це активна форма поведінки особи, безпосередньо пов'язана з невиконанням правового припису у вигляді обов'язку чи законної вимоги, порушенням заборони чи правила (наприклад, видача без дозволу митного органу товарів, що знаходяться під митним контролем (ст. 331), пошкодження митного забезпечення (ст. 338) або переміщення товарів через митний контроль поза місцем розташування митного органу (ст. 351 МК). Бездіяльність — пасивна форма поведінки, що знаходить своє відображення у невиконанні особою тих дій, які вона повинна і могла виконати внаслідок покладених на неї обов'язків (наприклад, незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари (ст. 340), неподання особою митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем (ст. 343) або невивезення за митний кордон товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію (ст. 348 МК);

— антигромадська спрямованість (суспільна шкідливість) порушення митних правил полягає насамперед у тому, що дане діяння, посягаючи на встановлений порядок здійснення митної діяльності, спричиняє йому ту чи іншу шкоду, порушує упорядкованість, узгодженість, гармонічність суспільних відносин у митній сфері. При цьому негативний результат може діставати вияв як реально (зменшення розміру податків та зборів, що призводить до недонарахування коштів до державного бюджету), так і у створенні умов для настання шкоди (ухилення від встановленого маршруту переміщення товарів). У будь-якому випадку, завдаючи шкоди законним інтересам держави та суспільства, порушення митних правил має антигромадський характер;

— адміністративна протиправність як ознака порушення митних правил полягає у тому, що дане діяння порушує загальнообов'язкові правила або процедури, здійснення яких передбачено митним законодавством і які охороняються заходами адміністративної відповідальності. Жодне діяння не може бути визнане порушенням митних правил і за його вчинення не може настати адміністративна відповідальність, якщо при цьому не було порушено норми митного права;

— винністьпередбачає, що таке діяння, як вільний прояв волі та свідомості особи, завжди повинно бути винним, тобто вчиненим навмисно або через необережність. Відсутність вини ні в якому разі не дозволяє вважати дане діяння (навіть якщо воно і протиправне) порушенням митних правил;

— адміністративна караність діяння означає, що будь-яка дія чи бездіяльність може бути визнана порушенням митних правил тільки у тому випадку, якщо за його вчинення нормами МК буде передбачена адміністративна відповідальність. Можливість застосування стягнення є загальною властивістю порушень митних правил. В більшості випадків, якщо виявлено проступок, винного притягають до адміністративної відповідальності, але інколи покарання не може бути застосовано (закінчено перебіг строку давності, скасовано норму тощо). Реалізація санкції не є обов'язковою при вчиненні порушення митних правил, але можливість її застосування — обов'язкова при порушенні митних правил.

Порушення митних правил — це протиправне, винне діяння, що посягає на встановлений порядок здійснення митної справи і за яке Митним кодексом передбачено адміністративну відповідальність.

Під юридичним складом порушення митних правил визнається передбачена нормами митного права сукупність найбільш загальних, типових елементів (ознак), за наявності яких те чи інше діяння можна вважати порушенням митних правил.

1.Об'єктом порушення митних правил є суспільні відносини, урегульовані нормами права та охоронювані засобами адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що порушення митних правил є різновидом адміністративних правопорушень, потрібно звернути увагу на те, що об'єкт порушення митних правил є складовою загального об'єкта адміністративних правопорушень.

Таким чином, загальний об'єкт (в тому числі й для порушень митних правил) — це вся сукупність суспільних відносин, що виникають в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави й охороняються засобами адміністративної відповідальності.

2. Об'єктивна сторона порушення митних правил — це система передбачених нормою митного права ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку. Об'єктивна сторона включає в себе передусім такі основні складові, як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки та при-чинно-наслідковий зв'язок між діянням та його шкідливими наслідками.

Крім того, об'єктивна сторона може характеризуватись і такими факультативними ознаками, як час, місце, способи, засоби та знаряддя правопорушення. Ці ознаки в окремих випадках можуть визнаватись як основні, якщо вони прямо включені до конкретного юридичного складу порушення митних правил, наприклад, причалювання до суден, що перебувають під митним контролем (ст. 335), переміщення через митний кордон товарів поза часом здійснення митного оформлення (ст. 351 МК) тощо.

Аналізуючи об'єктивну сторону, також варто мати на увазі такі ознаки, що її характеризують, як повторність, неодноразовість, систематичність.

3. Суб'єктом порушення митних правил визнається той, хто його вчинив, тобто фізична особа, в діянні якої є ознаки правопорушення. Усі ознаки суб'єкта можна виокремити у дві групи: загальні та спеціальні. Загальними визнаються такі ознаки, якими повинна володіти будь-яка особа, яку притягають до адміністративної відповідальності — це досягнення 16-річного віку та осудність. Такими особами можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни та особи без громадянства.

До спеціальних належать ознаки, що відображають службове становище особи чи особливості її праці. В ст. 320 МК до суб'єктів, які мають спеціальні ознаки, належать посадові особи підприємств.

4. Суб'єктивна сторона порушення митних правил характеризує внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного ним діяння та його негативних наслідків. Суб'єктивну сторону утворює вина як обов'язкова ознака і мотив та мета як факультативні ознаки.

Найбільш загальною класифікацією порушень митних правил є їх класифікація за ступенем завданої шкоди. Відповідно до цього критерію усі види складів порушень митних правил умовно можна поділити на:

— незначні — порушення, що не завдають матеріальної шкоди державі, наприклад, неподання документів та зразків товарів для проведення дослідження (ст. 331), втрата митного забезпечення (ст. 338 МК) тощо;

— суттєві — порушення, що завдають матеріальної шкоди державі за умови їх вчинення з необережності, наприклад, причалювання до суден, що перебувають під митним контролем (ст. 335), вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу (ст. 337 МК), пошкодження митного забезпечення (ст. 338 МК) тощо;

— грубі — порушення, скоєння яких завдало реальної шкоди економічним інтересам держави, які, як правило, мають на меті отримання вигоди для осіб, що їх вчинили, і мають форму умислу, наприклад, переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю (ст. 352), зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 353 МК) тощо.

Класифікація порушень митних правил за об'єктом посягання є найбільш поширеною.

Запропонована класифікація не повною мірою відображає особливості спрямованості на спричинення шкоди тим чи іншим аспектам митної діяльності. Вважається, що за цим критерієм (видовий об'єкт порушення митних правил) необхідно виокремлювати такі 7 груп порушень митних правил:

1) порушення встановленого порядку здійснення митного контролю товарів та транспортних засобів, шо переміщуються через митний кордон України (статті 329, 337, 342 МК тощо);

2) порушення встановленого порядку здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (статті 331, 338, 340 МКтощо);

3) порушення порядку ведення обліку та подання обов'язкових форм звітності митним органам (ст. 343 МК);

4) порушення порядку застосування митного режиму (статті 346, 348, 349 МК тощо);

5) порушення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України (статті 345, 351, 352 МК тощо);

6) порушення, пов'язані із здійсненням операцій з товарами та транспортними засобами, що були незаконно ввезені на територію України (ст. 353 МК);

7) порушення встановленого порядку оподаткування, сплати податків та зборів (статті 354, 355 МК).

Треба зазначити, що ця класифікація, як і інші, має досить умовний характер, адже об'єктом посягання правопорушення, передбаченого ст.344 МК, може бути як порядок митного контролю, так і порядок митного оформлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні поняття курортології.	\|	Контрабанда

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.

Порушення митних правил як підстава адміністративної від­повідальності

Порушення митних правил як підстава адміністративної відповідальності