МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Четверте питання
Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій політичної економії.
Потреба – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому.
Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему. Визначають фізіологічні, соціальні духовні потреби. Ця класифікація умовна, тому що вони переплітаються. За критерієм нагальності виділяють «піраміду потреб» А. Маслоу.
«Людина – це піраміда потреб з біологічними в основі і духовними на вершині. Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином возвеличує і тіло, і всі його потреби.»
Економічні потреби – це внутрішній мотив людини,що спонукає її до економічної діяльності для забезпечення власного добробуту та членів своєї сім’ї.
Особливості потреб: їх багато, вони різноманітні, із задоволенням одних потреб виникають інші.
Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. В свою чергу, виробництво, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини. Економічні потреби задовольняються у процесі споживання. Спожитий продукт або послуга породжує нові потреби, що приводить до відтворення економічних потреб.
Класифікація економічних потреб За характером виникнення: - первинні (їжа, одяг, житло, безпека)
- вторинні (модний одяг, комфортне житло, інформація)
2. За засобами задоволення: - матеріальні
- нематеріальні
3. За нагальністю задоволення: – першочергові
- другорядні
4. За суб’єктами: – особисті
- колективні
- суспільні
5. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:
- абсолютні – визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг, які могли б бути спожиті суспільством за найсприятливіших умов;
- дійсні -задовольняються за оптимальних розмірів виробництва при даній економічній системі;
- платоспроможні - це потреби, які особа (суб’єкт) може задовольнити за свої кошти і визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошовими доходами населення.
Розрізняють також економічні потреби суспільства, класів, соціальних верств, прошарків, груп, окремих людей. Серед них виділяють фізіологічні (з верхньою та нижньою межею), соціальні та духовні. Фізіологічні потреби - це основні потреби у товарах і послугах, без яких неможливе існування людини (їжа, одяг, житло). Соціальні потреби – це потреби в освіті, медичних послугах, соціальному страхуванні, вихованні дітей і т.д. Духовними потребами вважають потреби людини у віросповіданні, відвідуванні кіно, театру, картинних галерей, читанні художньої літератури, тобто все те, що розвиває особистість.
Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їх обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються.
Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їх структури, що відображається в дії економічного закону зростання потреб.
Розвиток та задоволення потреб залежить від ступеня розвитку і зрілості економічної системи. У розвинених країнах вчені налічують майже 11 тис. потреб, більшість з яких – економічні. Постійне зростання потреб свідчить про дію закону всезагального економічного зростання потреб.
Економічні потреби окремої людини, трудового колективу та сукупного працівника групуються навколо потреб людини-працівника і людини-власника.
Потреби людини-працівника зароджуються у виробництві й пов’язані з процесом праці і можливістю працювати. Це потреби у якісному вдосконаленні умов праці: санітарно-гігієнічні умови, фізична небезпека, контакти з іншими людьми. Умови праці повинні стимулювати працівника до ефективної, високо продуктивної праці, власному удосконаленню.
Потреби людини-власника – це потреби в отриманні гідної величини заробітної плати, у привласненні частини прибутку через акції підприємства, в отриманні частини доходу від вкладених в ощадні банки заощаджень. Крім того, потреби людини-власника передбачають, що вона забезпечена окремою зручною квартирою, товарами тривалого користування (автомобілем, телевізор-ром тощо), а по змозі – сучасною дачею.
Але потреби постійно змінюються і зростають під впливом їх задоволення через можливості виробництва у створенні відповідних матеріальних благ, що свідчить про дію закону зростання потреб.
Закон зростання потреб – це всезагальний економічний закон, який виражає сталі і суттєві зв’язки між виробництвом і рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), розвиток яких викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення.
Основною суперечністю закону є, з одного боку, досягнутий рівень виробництва і споживання, а з іншого – зрослі на цій основі потреби людей.
Матеріально-речовою основою даного закону є розвиток технологічного способу виробництва. В умовах новітньої техніки та технології закон діє значно інтенсивніше і спонукає підвищувати рівень робітників. В умовах автоматизації виробництва зростають потреби, пов’язані із якісним удосконаленням умов праці кожного індивіда, трудового колективу та сукупного працівника. Закон зростання потреб тут виявляється у потребах формування працівника нового типу.
Під час людської діяльності конкретним виявом зростання потреб є збільшення видів виробництва продукції. Приблизно 90% сучасних товарів на початку ХХ ст. не вироблялося.
У соціальній сфері закон зростання потреб виявляється в поліпшенні житлових умов, пенсійного забезпечення, гарантованого просування по службі тощо. У сфері політики проявляється у потребі людей, трудових колективів, соціальних верств і прошарків, класів впливати на формування політики, брати участь в управлінні державою. Прояви закону зростання потреб має місце у правових, культурних, національних та інших суспільних відносин.
Таким чином, потреби людей, суспільства, підприємств впливають на сам процес розвитку не тільки економіки, її окремих елементів, але й всього розвитку країни в цілому.
Читайте також:
|
||||||||
|