МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Специфіка професійної діяльності психолога у масовій фізкультурно-оздоровчій роботі.Наступне, на що необхідно звернути увагу, це такі напрямки професійної діяльності психолога у спорті, як психологічна реабілітація та психологічна корекція. Сутність психологічної реабілітації у спорті – надання психологічної допомоги спортсменам і тренерам після психотравмуючої ситуації, перенесеного стресу, тяжкої хвороби чи вимушеної тривалої відсутності у спорті. Реабілітація являє собою систему психологічних, медичних, педагогічних та інших заходів, спрямованих на відновлення або компенсацію психічних функцій особистості у спорті, що зазнала порушень, а також соціальних функцій, ефективної діяльності в умовах тренувального процесу і змагань. Виділяють два напрямки діяльності психологічної реабілітації психолога у спорті: 1. Реабілітація після поразки на змаганнях ( або невдалого виступу0; 2. Реабілітація спортсмена після травми або хвороби. Методи психологічної корекції багатоманітні і залежать від того, яка психологічна реальність спортсмена підлягає корекції, а також якого психологічного підходу дотримується психолог. Напрямки психокорекційної роботи психолога у спорті: - психокорекція депресивних станів, які знижують ефективність фізичної і психічної діяльності спортсмена; - корекція стомленості спортсмена на тренуваннях; - корекція якості міжособистісних стосунків; - корекція тривожності; - корекція страхів у спортсменів; - корекція агресивності (враховуючи особливості виду спорту).
6. Особливе значення у професійній діяльності психолога у спорті займає психологічне супроводження спортивного процесу. Цей напрямок спрямований на забезпечення психологічних потреб спортсменів та на вирішення поточних психологічних проблем, які виникають у ході тренувально-змагального циклу. Психологічне супроводження складається з багатьох напрямків роботи психолога, а саме: - психологічні спостереження з метою виявлення відповідності спортивних занять психологічним нормам; - правильність комплектування групи спортсменів; - ступінь втоми спортсменів після занять спортом; - психологічні спостереження з метою вивчення впливу занять спортом на психіку спортсмена; - оцінка адекватності навантажень на психічний стан спортсмена; - робота по формуванню у спортсменів орієнтації на досягнення;
Професійна діяльність психолога у масовому спорті поширюється на вікові категорії, що де термінується тим фактом, що вік людей, які не професійно займаються спортом, може коливатися у великих межах, від 7-12 років до 50-60 і більше. Слід зазначити, що психолог спрямовує свою професійну діяльність лише на тих, хто займається спортом, хто належить до спортивної структури, у рамках якої психолог здійснює свою професійну діяльність, наприклад: ДЮСШ, групи здоров’я при спортивних закладах, спортивні клуби, спортивні центри для непрофесійних занять спортом (шейпінг-клуби, тренажерні зали тощо) та ін. Специфічним фактором виступає те, що у масовому спорті психологу доводиться працювати із людьми, які мають такі мотиви занять спортом: - контроль маси тіла; - зниження ризику розвитку гіпертензії; - отримання задоволення; - розвиток самооцінки; - можливість спілкуватися з іншими людьми.
Виходячи з цього, можна виділити завдання роботи у масовому спорті: 1. Психодіагностика психічних станів людей. Які планують займатися фізичною культурою, з метою визначення, чи не призведуть заняття спортом до перевантаження нервової системи; 2. Організація та здійснення регулярних психологічних обстежень тих. Хто займається спортом, з метою подальшої психопрофілактики та психокорекції несприятливих психічних станів та особистісних проявів; 3. Визначення найбільш раціональних психологічних умов фізичного виховання та здійснення системи заходів, спрямованих на усунення чинників несприятливого психологічного впливу на людину у процесі занять фізичною культурою і спортом; 4. Сприяння правильному з психологічної точки зору проведенню занять фізичною культурою та спортом із особами різного віку та статі, різних професій та з різними мотивами занять; 5. Здійснення психопрофілактичних заходів, а також наукове обґрунтування засобів професійного впливу психолога на осіб, що займаються фізичною культурою.
Читайте також:
|
||||||||
|