Наслідки зміни значення.

В змінах значення спостерігаються певні закономірності, які можна звести до чотирьох видів: розширення і звуження (обмеження) значення та його покращення і погіршення. Перші два процеси поєднані з обсягом значення, а останні два — із зміною якісних характеристик.

1. Розширення значення відбиває зростання логіко-семантичного змісту слова і поширення його на більший обсяг речей. Так, значення слова vehicle «візок» поширилося майже на всі засоби сухопутного транспорту на колесах. Розширення значення спостерігається у слові lord, що спочатку означало “власник хліба” – “землевласник” – “власник, магнат”. Наведені випадки носять чітко виражений історичний характер. Проте розширення значення спостерігається і у постійному переході слів з вузьких сфер вживання до загальнонародних. Слово interview означало спочатку «обмін поглядами», потім «розпитування когось, дані про щось»; сьогодні ми маємо вираз а telephone interview.

Специфічний процес розширення значення спостерігається і в групі дієслів, що означають подорожування. Розвиток засобів пересування у XIX—XX ст. змінив уяву про подорож і вклав новий зміст у слова, пов'язані з цим явищем. Це особливо видно на прикладі дієслова fly. Практично до кінця XIX ст. людина могла літати лише в уяві: єдине реальне значення цього дієслова стосовно живої істота (окрім птаха) було «падати». З винайденням літака дієслово набуло значення «пересуватися в повітрі». Пізніше дієслово поширило своє значення з винаходом різновидів літаючих апаратів.

Розширення значення поєднане з двома іншими мовними явищами — перенесенням значення і багатозначністю.

2. Звуження значення — це процес, протилежний розширенню. Він проявляється у двох різновидах:

- застарінні слова

- спеціалізації значення в одній із підмов (переважно, технічній), або в окремій суспільній групі населення.

Дослідники виділяють до шести напрямів обмеження значення, а саме:

- професійну мову,

- синонімію,

- загальні терміни,

- евфемізми,

- субституцію

- фразові одиниці.

Процес звуження відбувається:

- від загального до окремого: deer “звір” - “олень”

- від роду до виду: fowl “птах” – “домашню птицю”

- від поширеного до вузького: hound “собака”— “хорта”.

3. Погіршення значення, разом з його покращенням, складає необхідну мовну опозицію, що відбиває оцінкові характеристики значення. Ці процеси стосуються шару нейтральної лексики, слова якої можуть набирати позитивного чи негативного значення i існувати з ним протягом якогось відрізка часу. Це трапляється з багатьма евфемізмами, що підкреслюють соціальну умовність спілкування, напр.: knave «злодюжка» походить від англосакс, knave «boу».

В основі погіршення значення лежить соціальне знехтування речами, поняттями, ідеями, що з певних негативних причин викликають зневагу частини або усього населення. Такі слова, як robberг, villain, prisoner, merderer, завжди викликають негативні асоціації, якщо вони не пояснюються або не вживаються переносно. Погіршене значення часто мають слова, що означають назви хвороб, поганих вчинків, соціального зла, несправедливості, кривдження і гніту.

Суспільні обставини вживання окремих слів склалися таким чином, що слова, які колись були простим наслідуванням звуків, наприклад, bubble, gabble, gabber тощо, набули негативного, часом презирливого загального значення «бубоніти».

Погіршення значення може відбуватися за допомогою морфологічних засобів — префіксів і суфіксів, напр.: dishonest, unpleasant, selfish.

Покращення або облагороджування значення («амеліорація») — це набування коннотативних множників, що справляють приємне враження при передачі інформації. Джерела покращення значення криються інколи у звичайному перебільшенні якостей речей — гіперболізації, що надає вислову емфатичної властивості. Як приклад, наведемо сучасне нам вживання прикметників awful, dreadful, frightful і інших у їх власне емотивному значенні.

Мова має значну кількість прикметників, що відбивають позитивну характеристику означуваного власне семантичним наповненням лексеми: charming, fascinating, picturesque.

Соціальні фактори сприяли до значного поширення обсягу значення, а, звідси, і до покрашення частини назв суспільних посад. Так, bishop у староанглійській мові замість єпископа означало наглядача; minister походить від слуги, chancellor — від служки, king — від рицаря, реег— від рівного за посадою, marshal — від конюха. Цілу низку покращених значень спостерігаємо у дієслові beat — били (прали) білизну, чесали льон, колотили масло, збивали (крутили) вірьовку. Прикметник luxurious, що походить від давньогрецького «світло», вживається для характеристики понад півтори тисячі виробів високої якості.

Як реальний сьогоденний наслідок, погіршення та покрашення значення спостерігаються, головним чином, діахронно.

4. Втрата значення — це важливий мовний процес, що іде поряд із застарінням слів, їх зникненням і витісненням як іншими значеннями, так і окремими словами. Втрачені значення слід відмежовувати від архаїзмів, оскільки архаїзми (а також історизми) інколи вживаються у мові, а втрачені слова і значення згадуються лише у спеціальних дослідженнях.

Причин втрати значень:

1. Суперництво синонімів, особливо утворених від одного кореня.

2. Багатозначність слова, яка була широко розвинена в англійській мові усіх періодів її розвитку. Поява нових значень інколи викликала зникнення старих. При цьому незалежні слова, тобто такі, які не мали омонімів, шляхом зміни цілого ряду значень набирали нових, як правило, несумісних з попередніми значеннями. Прикметник clever, що етимологічне пояснюється як похідний від claw, мав значення «ready to seize» і, навіть, форму clever-ous. У подальшому розвитку він спочатку набув значень «handsome, tall», потім — «kind, liberal» і лише потім — сучасного значення «wise». Деякі слова протягом історичного розвитку втратили одні значення, а набрали цілком протилежних.

3. Омонімія. Значна кількість омонімів спонукає до втрати, зміни форм чи статуса значення окремих слів внаслідок зміщування, яке виникає через фонетичну подібність в одній сфері мислення і вживання. Умови існування омонімів, проте, різні. У сучасній англійській мові дієслово to lie « to tell lies» існує поряд з дієсловом to lie «to be in a prostrate position», оскільки останнє при вживанні у реченні супроводжується, як правило, обставинами місця, а попередній — ні. Численні омоніми зникли із вжитку внаслідок втрати або редукції звуків, які були ненаголошеними. Виникли однакові мовні форми, кожна з яких мала ряд значень. У подальшому вживанні частина цих значень зникла. Стягування голосних викликало утворення однакових слів у межах як одного, так і кількох семантичних угрупувань. Внаслідок цього вийшли із вжитку обидва омоніми.

4. Значення також зникають:

а) внаслідок зміни поколінь населення. Чому молоде покоління у певній мірі нехтує мовою старшого, ще не зовсім з'ясовано. При цьому змінюється багато обставин і, поряд з ними, мова у всіх її проявах— не лише семантичному, а і у фонетичному і, навіть, дещо синтаксичному;

б) внаслідок змін значення у народній і гумористичній етимології;

в) в окремих словах, що пов'язані з мовою відомих ораторів, акторів, популярних персонажів;

г) у жаргоні, у розмовних конструкціях, що грунтуються на злободенності;

д) внаслідок розумових «лінощів» самих мовців; ті, хто вживають awfully як інтенсив, не завжди згадують про відповідні синоніми extremely, immensely, exceptionally, remarkably.

Інколи причини бувають взаємно поєднані; вірогідними завжди є ті, що стосуються зміни та втрати значення кожного слова зокрема.

Взаємозв'язок причин, характеру та наслідків семантичної зміни. Розглянувши різні випадки зміни значення слів, доходимо висновку, що процес, властивий мові в усіх відтинках її розвитку, охоплює явища соціальні, тобто причини зміни:

- гносеологічні, що відбивають походження, природу та характер зміни,

- психічні, які пов'язані з умовністю мовлення, мовними звичками та оточенням спілкування

- логічні або наслідкові, які складають правила, їх устрій і відповідну зміну у спілкуванні внаслідок зміни значення.

Наведені аспекти процесу зміни значення можна легко вичленити у кожному окремому випадку, окрім логічно-наслідкового. Одні і ті ж причини, внаслідок соціальної природи мови, викликають неоднакові наслідки. Аспекти зміни діють взаємопов'язане, інколи неодночасно.

Об'єктивний характер умов, причин і наслідків зміни значення не залежать від волі одного мовця. Ініціатива окремого носія мови може бути поштовхом для семантичної зміни: мова не терпить як насилля, так і надлишку засобів вжитку.

Умови розвитку і зміни значення склалися таким чином, що практично припустимим стандартом значення, яке функціонує у даний період розвитку мови, є його історично і соціальне зумовлене вживання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Механізм та типи змін значення.	\|	Семантичні угрупування слів та їх характеристики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.