Сутність та основні етапи організації проведення досліджень

Тема 4

Етичні норми поведінки науковця і цінність науки

Професійність наукового працівника пов'язана із дотриманням етичних норм, правил поведінки та взаємовідносин із зовнішнім оточенням (колегами, підлеглими, партнерами). Дотримання етики ділових відносин є одним із основних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого працівника, так і колективу в цілому.

Під етикою розуміють систему універсальних і специфічних моральних вимог і норм поведінки, що реалізуються в процесі суспільного життя. Будь-які відносини між людьми починають складатися в процесі контактів і спостережень, при яких люди нагромаджують інформацію один про одного, які і є основою взаємної зацікавленості, симпатії або антипатії.

Взаємовідносини в наукових колективах підпорядковуються певній системі етичних норм, які визначають, що допустимим, а, що є неприпустимим для науковця в різних ситуаціях.

Норми – це неписані вимоги, правила, які регламентують як себе вести, виконувати ту чи іншу роботу, що потрібно суспільству від науки.

Етичні норми науки затверджують і захищають специфічні, характерні для науки цінності:

· безкорисний пошук і доказ істини;

· чесність і порядність в науці;

· обов'язкове підтвердження нових знань теоретичними і експериментальними результатами;

· мужність відстоювати свої наукові погляди, якщо вони ґрунтуються на істинних знаннях, а також мужність признати свою помилку, якщо вона науково доведена.

Для науки як особливої сфери діяльності основними цінностями є:

· універсальність, тобто явища, процеси, що вивчаються, які проходять однаково і не залежать від тих, хто їх формує;

· загальність користування, тобто знання є загальнолюдською цінністю;

· безкорисність;

· організований скептицизм, кожен учений відповідає за оцінку якості того, що зроблено його колегами, і за те, щоб оцінка була загальновідомою.

Складність наукових досліджень, комплексність і тривалість виконання зумовлюють необхідність у виділенні основних етапів організації досліджень:

- визначення проблеми та її конкретизація;

- попередня розробка теоретичних положень;

- вивчення історико-економічного та сучасного стану опрацьованості проблеми;

- збір, систематизація та вивчення інформації;

- розробка гіпотези;

- визначення методики та методів дослідження;

- складання робочого плану;

- опрацювання інформації;

- розробка висновків і пропозицій;

- письмове викладення матеріалів дослідження;

- обговорення ходу та результатів дослідження, рецензування;

- впровадження результатів дослідження.

Послідовне чергування етапів необхідне, коли складність дослідження потребує розділити його на кілька самостійних частин. Дотримання послідовності етапів сприяє формування у дослідника вміння планувати й організовувати свою працю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні особливості організування роботи наукового колективу	\|	Методи планування наукового дослідження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.