ФАКТОРИ, ЯКІ ОБУМОВЛЮЮТЬ СТУПІНЬ ТОКСИЧНОСТІ ОТРУТ

КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ОТРУТ

1. Серцеві (порушення ритму, міокардит) – глікозиди, хінін, b-адреноблокатори, блокатори Са⁺⁺ каналів, клофелін, солі барію та калію, трициклічні антидепресанти, чемериця, беладонна

2. Нервові (психоз, судоми, кома) – опіати, снодійні, седативні, ФОС, СО, алкоголь та його сурогати

3. Печінкові (гепатопатія, гепатаргія) – хлоровані вуглеводні, отруйні гриби, феноли, альдегіди

4. Кров’яні (гемоліз, метНв, НвСО) – аміак, нітрати, нітрити, анілінові похідні

5. Легеневі (набряк, фіброз) – нітрогену оксиди, СІ, фосген

6. Ниркові (нефропатія, ГНН) – етиленгліколь, солі важких металів, щавелева кислота

7. Шлунково-кишкові (гастроентерит) – корозивні отрути, важкі метали, арсен

1. Концентраційний (кількісний) – залежність прямо-пропорційна кількості отрути та її концентрації в біологічних середовищах

2. Часовий – залежність прямо-пропорційна швидкості поступлення отрути в організм і обернено-пропорційна швидкості її знешкодження або виведення

3. Просторовий – визначається шляхом поступлення отрути і ступенем кровопостачання різних органів і тканин (при пероральному отруєнні уражаються переважно ШКТ і печінка, при інгаляційному – легені)

Шляхи очищення організму від отрути:

1. Біотрансформація переважно в печінці

2. Елімінація через нирки, ШКТ, шкіру, легені

“ЛЕТАЛЬНИЙ СИНТЕЗ”

– це синтез в організмі в процесі біотрансформації речовин, які мають вищу токсичність в порівнянні з вихідним продуктом (ФОС – параоксони, метанол – мурашина кислота і формальдегіди, етиленгліколь – щавелева кислота)

КЛІНІЧНІ СТАДІЇ ГОСТРИХ ЕКЗОГЕННИХ ОТРУЄНЬ:

1. Токсикогенна – період взаємодії токсичної речовини з організмом людини, прогресування клінічної картини (середня тривалість від декількох годин до 3-х діб)

2. Соматогенна – клінічна картина наслідків отруєння (тривалість не визначена і залежить від глибини ураження)

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ЕКЗОГЕННИХ ОТРУЄНЬ:

1. Припинення подальшого поступлення токсичної речовини в організм

2. Найшвидше виведення отрути з організму

3. Використання антидотів (протиотрут)

4. Посилення природніх шляхів детоксикації і застосування штучних (екстракорпоральних) методів очищення організму від отруйних речовин

5. Симптоматична посиндромна терапія

ВИДАЛЕННЯ ОТРУТИ З ШКТ:

1. Промивання шлунку (особливості):

а) краще зондовим методом, а у хворих в безсвідомому стані та у отруєних корозивними отрутами - обов’язково !!!)

б) кількість промивної рідини не < 10 л

в) характер промивної рідини – антидот або хімічний нейтралізатор

г) закінчують промивання введенням в шлунок антидотів, сорбентів

д) необхідні повторні промивання протягом доби

2. Видалення токсичних речовин з кишечника:

а) проносні (послаблюючі) – сольові (Na₂SO₄, MgSO₄) або масляні (касторове, вазелінове масла)

б) очисні або високі сифонні клізми

в) кишечний діаліз по Амбурже – введення в 12-ти палу кишку гіпертонічного діалізного розчину в об’ємі до 10-12 л за добу

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ГОСТРІ ЕКЗОГЕННІ ОТРУЄННЯ	\|	Методика детоксикації методом непрямого електрохімічного окислення крові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.