Облікова політика підприємства.

Тема 5. Облік витрат туристичної діяльності.

Довгий час облік в Україні був інструктивний, тобто вівся за затвердженими інструкціями, в яких були чіткі вказівки про те, як треба вести бухгалтерський облік. Але з часом з'явились нормативні документи, в яких бухгалтеру пропонують декілька методів при відображенні в бухгалтерському обліку тієї чи іншої ситуації. Зараз існує багато ситуацій в бухгалтерському обліку, коли підприємство може самостійно вибирати той чи інший метод оцінки активів, метод нарахування амортизації та інше, тобто в бухгалтерському обліку з'явилась варіантність. Як правило, це варіанти в нормативних документах, наприклад, в П(с)БО, тобто варіантність обмежена.

Але обраний серед пропонованих варіантів, як правило, не може змінюватись на інший. Зміни допускаються в особливих випадках:

- якщо змінюються статутні вимоги підприємства;

- якщо змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;

- при умові, що нові положення облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності;

- у випадку ліквідації підприємства.

Кожне підприємство повинно мати свою облікову політику.

Облікова політика - це сукупність відібраних підприємством конкретних методів, форм, техніки ведення і організації бухгалтерського обліку, виходячи з наступних міркувань:

- обачність;

- перевага сутності над формою;

- суттєвість;

- послідовність.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов’язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби.

Зокрема в наказі про облікову політику повинні висвітлюватись:

1. Межа суттєвості. Межа суттєвості для різних підприємств може бути різною: це залежить від оборотів, обсягів виробництва та т.п.

2. Порядок визнання основних засобів та інших необоротних активів, встановлення термінів їх корисного використання, методів нарахування амортизації і ліквідаційної вартості.

3. Порядок визнання нематеріальних активів, термінів їх корисного використання і методів нарахування амортизації.

4. Методи оцінки запасів при вибутті.

5. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

6. Перелік і база розподілу постійних і змінних загальновироб- ничих витрат на кожний об'єкт витрат, нормальну потужність виробничих підрозділів підприємства.

7. Порядок визначення величини резерву сумнівних боргів.

8. Метод оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг.

9. Необхідність створення резервів (резервування коштів) для забезпечення майбутніх витрат і платежів та інше.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Місцеве самоврядування	\|	Витрати, їх структура і класифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.