Система рахунків для обліку витрат на виробництво туристичного продукту.

Для обліку виробничої собівартості продукції використовують активні рахунки 23 "виробництво" та 91 "Загальновиробничі витрати". Загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використання бази розподілу (заробітної плати, обсягу діяльності тощо). Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

Для забезпечення обліку затрат виробництва туристичних послуг по елементам і статтям калькуляції усі затрати групують за видами турів на рахунку 23 “Виробництво”, до якого може відкриватися субрахунок другого порядку, наприклад, субрахунок 1 “Виробництво туристичних послуг”. Таким чином для обліку туристичних послуг може застосовуватися субрахунок 231 “Виробництво туристичних послуг”.

Рахунок 23 “Виробництво” за призначенням калькуляційний, за економічним змістом характеризує стан господарських процесів, по відношенню до балансу — активний. Як правило, цей рахунок в туризмі закривається в кінці звітного періоду (щомісячно або в кінці року). Однак, якщо туристичний продукт не було реалізовано в даному звітному періоді, то сума затрат, що припадає на його виробництво, відноситься до незавершеного виробництва і відображається як дебетове сальдо субрахунку 231, яке вказується в другому розділі активу балансу.

Схема формування собівартості туристичних послуг зображена на рис. 1.

Дт Субрахунок 231 “Виробництво туристичних послуг” Кт

Визнані прямі та загальновиробничі затрати	Списання прямих та загальновиробничих затрат в кінці звітного періоду (щомісяця або щороку) на субрахунок 903 “Собівартість реалізованих робіт та послуг”
Оборот –фактична собівартість послуг

Рис. 1. Схема формування собівартості туристичних послуг по субрахунку 231 “Виробництво туристичних послуг”.

В дебет субрахунку 231 та на його аналітичних рахунках напротязі звітного періоду записують купівельну (первісну) вартість прямих та загальновиробничих затрат, пов’язаних з виробництвом туристичного продукту, в кореспонденції з кредитом рахунків:

63 “Розрахунки з постачальниками” або 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (на купівельну вартість послуг (без ПДВ), одержаних від різних організацій для формування турпродукту: проживання, харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ін).

З урахуванням податкового обліку за умови одержання турфірмою послуг до оплати їх вартості в обліку одноразово роблять проводки на суму податкового кредиту з ПДВ:

Д-т субрах. 644 “Податковий кредит”

К-т рах. 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Д-т субрах. 641 “Розрахунки за податками”

К-т субрах. 644 “Податковий кредит”.

661 “Розрахунки за заробітною платою” (на суму основної і додаткової заробітної плати і інших виплат, нарахованих робітникам, зайнятим виробництвом турпродукту);

65 “Розрахунки за страхуванням” (на суму відрахувань на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття і інші соціальні заходи);

131 “Знос необоротних активів” (на суму нарахованого зносу необоротних активів виробничого призначення);

47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” (на суму нарахованого резерву на оплату відпусток виробничому персоналу, пов’язаного з формуванням турпродукту).

В кінці звітного періоду на дебет субрахунка 231 “Виробництво туристичних послуг” списуються з кредита рахунка 91 “Загальнови- робничі витрати”, витрати в сумі, визначеній в установленому порядку, що підлягає включенню в собівартість послуг.

Таким чином, по дебету субрахунка 231 “Виробництво туристичних послуг” та його субрахунках третього порядку або аналітичних рахунках в кінці звітного періоду отримують загальну суму усіх виробничих витрат — як прямих так і загальновиробничих.

З кредита субрахунка 231 списують виробничу собівартість сформованого турпродукту в дебет субрахунка 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг” після того як послуга буде надана.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” по відношенню до балансу — активний, призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованих послуг. В дебет субрахунка 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг” записують виробничу собівартість реалізованих послуг. В кінці звітного періоду щомісячно або в кінці року субрахунок 903 закривається списанням дебетових оборотів на субрахунок 791 “Результат основної діяльності”. Суми, які характеризують виробничу собівартість реалізованих послуг, відображаються у формі № 2 “Звіт про фінансові результати”.

Таким чином, за дебетом синтетичного субрахунка 231 відображається фактична виробнича собівартість туристичних послуг, яка складається із прямих та загальновиробничих витрат. Крім того, показники субрахунка 231 використовують для контролю за собівартістю і складання Звіту про фінансові результати.

Таблиця 1. Основна кореспонденція рахунків (субрахунків) з обліку процесу формування собівартості турпродукту у туроператора, який не має власної матеріально-технічної бази

№з/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
	Відповідно рахункам різних організацій одержано послуги на проживання, харчування та транспортне обслуговування туристів. їх купівельна вартість (без ПДВ) Крім того ПДВ		685,
	Відповідно розрахунково-платіжній відомості нараховано заробітну плату основному (виробничому) персоналу
	Відповідно розрахунку визначена і відображена сума відрахувань в Пенсійний фонд, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття та ін.
	Відповідно розрахунку нараховано знос основних засобів виробничого призначення
	Відповідно розрахунку нараховано резерв на відпустки основному (виробничому) персоналу
	Відповідно первинним документам відображено загальновиробничі витрати за їх видами		65, 66, 685
	Відповідно розрахунку списано в кінці місяця загальновиробничі витрати
	Відповідно дебетовому обороту по субрахунку 231 “Виробництво туристичних послуг” списана в кінці звітного періоду фактична виробнича собівартість туристичних послуг на собівартість їх реалізації
	Відповідно довідки бухгалтера списано в кінці місяця собівартість реалізованих туристичних послуг на фінансові результати

Для обліку витрат, які здійснено турфірмою в даному звітному періоді, але не підлягають включенню в собівартість послуг поточного періоду, вико ристовується рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів”.

До таких витрат можуть відноситись витрати на придбання прав сторонніх організацій, які передбачається використовувати для виробництва туристичного продукту як в поточному періоді, так і в слідуючих звітних періодах, якщо названі права одержуються комплексно на довгий строк використання. На цьому рахунку враховуються витрати до тих пір, коли наступить відповідний період, в собівартість туристичних послуг яких вони повинні бути включені.

Витрати на придбання прав на послуги сторонніх організацій, що враховуються на рахунку 39, списуються в дебет субрахунка 231 при укладанні договору на виробництво туристичного продукту, який повинен формуватися із названих прав. Якщо немає можливості використовувати у виробництві туристичного продукту всі права, придбані нероздільними комплексами на протязі строку їх дії, турфірма може продавати їх окремо від туристичних продуктів.

Вартість невикористаних при виробництві туристичного продукту і нереалізованих окремо від туристичного продукту прав на послуги сторонніх організацій з тривалим строком використання після його закінчення відображається на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” і підлягає включенню в собівартість туристичного продукту як технологічні втрати.

В склад витрат майбутніх періодів також входять: витрати на освоєння нових видів турів, абонементна плата за телефон і радіо, сплачена наперед, орендна плата та ін. Витрати такого роду звуться одноразовими, а рахунки, на яких вони враховуються, — бюджетно-розподільчими. Рахунок активний, за економічним змістом характеризує стан господарських процесів.

Зібрані по дебету балансового рахунку 39 витрати рівномірно списуються такою проводкою:

Дебет рахунку 231 “Виробництво туристичних послуг”

Кредит рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”.

Строки списання витрат майбутніх періодів регламентуються законодавчими та іншими нормативними актами або визначаються самим туристичним підприємством і відображаються в його обліковій політиці.

Для обліку затрат на малих підприємствах доцільно використовувати рахунки класу 8.

5.4. Організація аналітичного обліку витрат на виробництво туристичного продукту.

Особливо важливе значення має правильна організація аналітичного обліку та його своєчасність. Дані аналітичного обліку — база необхідної інформації для аналізу, контролю, планування, та управління господарською діяльністю підприємства.

Об’єктом обліку затрат в туризмі є окреме замовлення на виробництво конкретного турпродукту або групи типових продуктів, або сукупність замовлень на виробництво туристичних продуктів, об’єднаних за визначеною якісною ознакою (сезонність, географічне направлення та ін.).

Завданням аналітичного обліку затрат на виробництво турпродукту є визначення фактичної собівартості одиниці турпослуг. Для цього на окремий вид турпродукту або групу типових турпродуків відкривається відомість аналітичного обліку затрат. Приклад такої відомості подано в табл.2. У цій відомості в розрізі статей калькулювання записуються дебетові обороти по субрахунку 231 “Виробництво туристичних послуг” (затрати за місяць) і кредитові обороти, тобто списання цих витрат на собівартість. Затрати за звітний період беруть із довідок — розшифровок та розрахунків розподілу затрат по кожній статті калькуляції.

За даними аналітичного обліку визначають фактичну собівартість сформованого турпродукту.

Таблиця 2. Відомість аналітичного обліку затрат виробництва. Субрахунок 231 “Виробництво туристичних послуг”

Відкрито 03.05.13 р. Закрито 10.05.13 р. Кількість осіб – 10 чоловік по маршруту “Закарпаття”. Замовлення №255

№з/п	Стаття калькуляції	Дебет (Затрати на виробництво турпродукту)	Кредит (Списання виробничої собівартості туру)
І	Прямі витрати
	Послуги, надані різними організаціями:
1.1.	- проживання туристів
1.2.	- харчування туристів
1.3.	- перевезення туристів
1.4.	- екскурсійне обслуговування
	Заробітна плата основного (виробничого) персоналу
	Нараховано єдиний соціальний внесок
	Амортизація основних засобів виробничого призначення
ІІ	Загальновиробничі витрати
	Разом виробнича собівартість обслуговування групи
	Виробнича собівартість однієї путівки		919,40

Собівартість однієї путівки визначають діленням загальної суми затрат на кількість туристів. Поділивши суму затрат по кожній статті калькуляції, одержують постатейну суму затрат на одного туриста.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Витрати, їх структура і класифікація.	\|	Методи обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості туристичних послуг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.