Вплив людини на рослинний світ

Протягом багатьох століть людство використовувало лісові багатства, не турбуючись про наслідки знищення зелених ресурсів планети. За прогнозами вчених, до 25% нинішньої світової флори приречено на зникнення в найближчі 50 років.

Природні ліси, якими у світі колись було зайнято до 80 млн. км², нині мають площу усього 30 млн. км² , тобто знищено вже майже дві третини. Всесвітній фонд дикої природи (WWF) виявив, що найбільше лісів вирубано в Азії − 88% усієї природної рослинності. В Європі частка вирубаних лісів складає 62%, в Африці − 45%, в Латинській Америці − 41%, в Північній Америці − 39%. В Амазонії, де найбільші у світі вологі тропічні ліси, збереглося більше 85% природного лісу.

Вологі тропічні ліси вважалися неосяжними і невичерпними, але з’ясувалося, що це зовсім не так. Сьогодні вологі тропічні ліси вкривають лише 5% земної поверхні, а 100 років тому ця цифра складала 12%.

Кожен рік вирубується або спалюється ділянка тропічного лісу, яка за площею переважає Англію (130000 км²). У районі Амазонки, за даними супутників, щорічне зменшення лісу становить 10-12%

Хижацьке знищення лісів на значних площах має різні катастрофічні наслідки. Ліс є прекрасним акумулятором вологи і його знищення викликає руйнівні весняні паводки та літні розливи річок. Весняні та дощові води, не зустрічаючи перешкод, швидко стікають по ярах у річки, а потім у моря. Унаслідок цього ґрунтові води поповнюються погано, і рівень їх знижується настільки, що вони вже не можуть компенсувати зменшення води в річках та озерах за рахунок випаровування в літній період, в результаті водойми починають міліти.

Із знищенням лісів пов’язані повені. Весняні та дощові води, не зустрічаючи на своєму шляху перешкод, швидко збігають в річки і затоплюють береги. Великі повені супроводжуються значними матеріальними збитками та людськими жертвами.

Згубними наслідками вирубування лісів є виникнення селевих потоків, ерозія ґрунтів і зміни клімату. Змив родючого шару ґрунту і яроутворення під впливом поверхневих і особливо зливових потоків води поширені практично по всій території України. 80% орних земель пошкоджено ерозією, половина з них − середньо- і сильноеродовані землі. Це означає, що на таких землях змито від третини до половини родючого верхнього шару ґрунту, змив лише його одного сантиметру зменшує врожай зернових на 2 ц/га.

Унаслідок вирубування лісів клімат стає більш сухим та континентальним, посилюються вітри, частішають суховії, посухи та ін.

Значної шкоди лісовим масивам завдають викиди промислових підприємств. Надзвичайно шкідливими речовинами для рослин є діоксиди сірки і азоту, озон, а також пероксид водню. Механізм дії цих речовин неоднаковий, оскільки ліси розташовані в різних кліматичних зонах, мають різний склад, ростуть на різних ґрунтах.

Найбільшої шкоди лісам завдають викиди підприємств кольорової металургії. Кожний такий комбінат пригнічує лісову рослинність у радіусі до 150 км.

Найбільш імовірна причина загибелі багатьох лісів − кислотні дощі. Кислотні дощі впливають на рослини через хвою чи листя та через закислений ґрунт. У дерев сповільнюється швидкість радіального росту, хвоя після первинного пошкодження стає доступною для шкідників, спостерігається хлороз і опадання хвої, відмирання гілок (знизу догори і від стовбура до периферії), повне засихання дерева.

Сильне закислення лісових ґрунтів (на 1-1,5 одиниць рН) виникає в результаті вимивання поживних речовин під впливом кислих опадів і озону. Процес супроводжується переведенням нерозчинних сполук алюмінію (він є складовим компонентом глинистих ґрунтів) в розчині. Чим більший вміст розчинних форм алюмінію, тим інтенсивніше зменшується маса кореневої системи і відмирають кореневі волоски. Аналогічний ефект спричиняють і сполуки заліза.

З підвищенням кислотності ґрунту і утворенням розчинних форм токсичних металів різко знижується біохімічна роль ґрунтових мікроорганізмів, пригнічується їх мікоризна активність.

У промислових зонах на швидкість росту та загальний фізіологічний стан дерев впливають й інші токсичні сполуки (етилен, анілін), продукти фотохімічного окислення (пероксиацилнітрат), фториди, які утворюються при виробництві алюмінію та амонію, що викидається заводами і тваринницькими фермами.

Пошкодження від впливу різних компонентів атмосфери спостерігаються не тільки в рівнинних, але й у високогірних лісах.

Значної шкоди лісам завдають пожежі.Масштаб впливу лісових пожеж на біосферу Землі належить до глобальних явищ. Природні пожежі − важливий фактор динаміки лісового покриву. Вони значно впливають на біорізноманіття, вікову структуру деревостоїв, співвідношення видів, потоки енергії та біогеохімічні цикли в лісових екосистемах.

Більшість пожеж концентрується в області інтенсивної експлуатації лісів, що завдає значних збитків сировинній базі лісозаготівельних підприємств. Викиди в атмосферу аерозолів при великих пожежах у тайзі порівнюються з вулканічною діяльністю. Збільшення пожеж в бореальних лісах Євразії розглядається як один з найважливіших факторів порушення балансу між депонуванням і емісією вуглецю.

Залежно від об’єктів горіння розрізняють три види лісових пожеж: низові, верхові і ґрунтові, або підземні. При низових пожежах вигорає підстилка і частина гумусового шару, наземний покрив, підлісок з чагарниковим ярусом, повалені дерева та пеньки. Справжня катастрофа для лісу − верхові пожежі, коли горять як нижні, так і верхні яруси деревостою. Ґрунтові, або підземні, пожежі відрізняються повільним, дуже стійким поширенням горіння в торф’яних покладах боліт і заболочених лісів, характеризуються значними втратами органіки з лісової екосистеми, хоча відносна частота таких пожеж не велика. Найчастіше виникають низові пожежі.

Значну роль у погіршенні стану лісів відіграють комахи, що пошкоджують хвою та листя. Імовірність і частота виникнення спалахів масового розмноження шкідливих видів комах зростає зі зростанням антропогенного навантаження на ліси.

Руйнацію фітоценозів викликає розорювання луків і степових схилів, надмірне випасання худоби, забруднення води. Освоєння земель під присадибні ділянки та городи повністю знищує резервати степової рослинності.

Повсюдне скорочення площ природної лісової та лучної рослинності викликає пересихання та забруднення вододжерел, зниження рівня ґрунтових вод, сприяє інтенсивній евтрофікації водойм, послабленню водоочисного ефекту.

Антропогенний тиск на природну рослинність спричинив розвиток незворотних сукцесій, у процесі яких відчутно скоротилися, а в окремих регіонах майже виснажилися природні запаси цінних і раніше дуже поширених лікарських рослин.

Зростання антропогенного впливу на навколишнє середовище викликає скорочення площ, зайнятих природними фітоценозами, деградацію ландшафтів, збідніння флори, зменшення чисельності популяцій окремих видів і запасів рослинної сировини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Значення рослин у природі та житті людини	\|	Значення тварин у природі та житті людини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.