Схеми зовнішнього електропостачання.

Схеми електропостачання гірничих підприємств.

Електропостачання підприємств прийнято розділяти на зовнішнє та внутрішнє. При цьому під зовнішнім електропостачанням мається на увазі комплекс споруджень, що забезпечують передачу електроенергії від обраної точки приєднання к енергосистемі до прийомних підстанцій підприємства. Внутрішнє електропостачання – це комплекс мереж і підстанцій, розташованих на території підприємства.

Зовнішні схеми живлення підприємства можуть у загальному випадку виконуватися по радіальних або магістральним, повітряним або кабельним лініям напругою 6 – 220 кВ із живленням від вузлової розподільчої підстанції (ВРП) або від підстанції електросистеми, або від власної ТЕЦ, або від декількох джерел живлення. Але на сучасних підприємствах навіть при наявності власної ТЕЦ основним джерелом живлення в більшості випадків є енергосистема.

Під радіальною системою розподілу мається на увазі така система, коли від джерела живлення або головної понижуючої підстанції (ГПП) підприємства живлячі лінії до кожного споживача виконуються незалежно друг від друга. Радіальна система доцільна головним чином там, де є великі зосереджені навантаження, розташовані в різних напрямках від джерела живлення. При різкозмінних навантаженнях, що викликають значні коливання напруги, застосування радіального живлення дозволяє зменшити їхній вплив на роботу інших електроприймачів. Радіальна система живлення має велику гнучкість і зручності в експлуатації, тому що ушкодження або ремонт однієї лінії відбивається на роботі тільки одного споживача.

Під магістральною системою розподілу електроенергії мається на увазі така система, при якій живлення декількох споживачів здійснюється однієї або двома паралельними лініями. Магістральні схеми виконуються одиночними та подвійними, з однобічним і двостороннім живленням. Ці схеми дозволяють найбільш економічно здійснювати принцип дроблення підстанцій і наблизити високу напругу до споживачів електроенергії. Схема з одиночними магістралями застосовується в тих випадках, коли відключення одного електроприймача викликає необхідність за умовами технології виробництва відключення всіх інших електроприймачів. Схеми з подвійними магістралями застосовуються для живлення відповідальних і технологічно слабко зв'язаних між собою електроприймачів.

Рис 1. Системи розподілу електроенергії: а і б – радіальні; в –магістральна.

Змішані схеми живлення, що поєднують принципи радіальних і магістральних систем розподілу енергії, знаходять застосування на великих підприємствах, що мають різні групи як по потужності і характеру графіка навантаження, так і по вимогах до надійності електропостачання.

Глибокі введення. Глибоким введенням називається система електропостачання з наближенням високої напруги до електроустановок споживачів з найменшою кількістю ступенів проміжної трансформації та апаратів. Глибокі введення живлячих ліній на території підприємства і відпайки від минаючих ліній системи стають основними способами живлення підприємств, при яких відбувається органічне злиття живлячих мереж з розподільними мережами першої ступені розподілу енергії. Під глибоким введенням практично маються на увазі лінії напругою 35, 110, 150, 220 кВ, що проходять по території підприємства з відпайками від них до найбільш великих пунктів споживання енергії. Відбувається дроблення знижувальних підстанцій напругою 35 – 220 кВ і децентралізація (розосередження) приймання та розподілу електроенергії на першій ступені електропостачання.

Система глибоких введень і дроблення підстанцій, має наступні переваги:

- скорочуються розподільчі мережі вторинної напруги 6 – 10 кВ, що приводить до зменшення втрат електроенергії в них приблизно на 1,5 – 2,0 % і скороченню витрат кольорових металів на 10 – 15%;

- підвищується надійність електропостачання у зв'язку з різким скороченням зони аварії та зменшенням імовірності помилкових комутаційних перемикань; зменшуються робочі струми та струми короткого замикання на вторинній напрузі, тому що потужність трансформаторів менша, ніж на великих головних понижувальних установках (ГПП). Це в ряді випадків дозволяє відмовитися від використання реакторів та від дорогих вимикачів;

- суттєво спрощується проблема розвитку електропостачання шляхом спорудження нових підстанцій у центрах виникаючих електричних навантажень, не зачіпаючи діючих підстанцій і мереж;

- спрощені підстанції напругою 35 – 220 кВ, виконанні без вимикачів і без збірних шин на первинній напрузі, дають економію дорогих вимикачів, а також зменшення площі, яка займається, що дуже важливо в умовах стиснутої території підприємства.

Електромережі глибоких введень виконують по двом схемам:

а) у вигляді магістральних повітряних ліній, що проходять у місцях основних навантажень і живлять декілька розукрупнених відпаєчних підстанцій напругою 35 – 220 кВ, які приєднуються до лінії по спрощених схемах (рис. 2, а);

б) у вигляді радіальних кабельних або повітряних ліній, що живлять підстанції напругою 35 – 220 кВ за схемою блоку лінія – трансформатор (рис. 2, б).

Рис. 2. Основні типи схем глибоких введень: а – магістральна повітряна лінія електропередачі; б – змішана повітряна та кабельна.

Магістральні глибокі введення економічно доцільні та припустимі при нормальному або мало забрудненому навколишньому середовищі та при можливості проходження повітряних ліній і розміщення підстанцій напругою 110 – 220 кВ на території підприємства біля відповідних груп електроприймачів.

Магістральні схеми мають наступні недоліки:

- при ушкодженні будь-якого трансформатора відключаються короткочасно всі інші трансформатори, підключені до даної магістральної лінії, на час дії автоматики;

- іноді доводиться прибігати до дворазового автоматичного повторного включення (АПВ), що ускладнює пристрій АПВ;

- ускладнюється захист і автоматика при наявності на вторинній напрузі (6 – 10 кВ) потужних синхронних електродвигунів, синхронних компенсаторів, що дають підживлення при замиканні в мережі первинної напруги.

Радіальні глибокі введення, кабельні або повітряні, переважно застосовуються при забрудненому навколишньому середовищі та відповідному розташуванні підстанцій. У ряді випадків застосування їх може виявитися доцільним і при нормальному середовищі. Крім того, кабельні радіальні введення доцільні при обмеженій території. Принциповою перевагою радіальних схем є простота, що підвищує надійність їх роботи, а також те, що аварії на живлячій лінії або в трансформаторі не відбиваються на роботі інших підстанцій. Але застосування радіальних глибоких введень може викликати подорожчання живлячих ліній і апаратів на живлячих підстанціях.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Категорії споживачів на гірничих підприємствах.	\|	Модулі ядра

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.