Типологічні особливості особистості і властивості темпераменту

Методологія експериментальних досліджень особистості

На даний час прийнято виділяти три основні методи збору інформації про особистість.

Перший метод - це реєстрація реальної поведінки людини в повсякденному житті. Цей спосіб будується на зовнішньому спостереженні та реєстрації конкретних вчинків і досягнень особистості. Дані, отримані за допомогою цього способу, прийнято називати L – даними (від англ.Life) . До числа основних недоліків цього методу слід віднести надмірну суб'єктивність з боку експериметатора.

Другий метод - це метод використання опитувальників та інших методик, заснованих на основі самозвітів. Результати подібних досліджень прийнято називати Q - даними (від слова «Questionnaire»). Завдяки простоті інструментальних конструкцій і легкості отримання інформації цей метод займає центральне місце в дослідженнях особистості. Цей метод також не позбавлений недоліків. Оскільки він побудований на основі самозвітів, то результати обстеження можуть бути перекручені. Ці спотворення можуть бути викликані: низьким культурним та інтелектуальним рівнем досліджуваних; характером мотивації випробовуваних, через яку результати можуть бути зміщені в бік соціальної бажаності або підкреслення своїх дефектів; використання невірних еталонів.

Третій спосіб - це метод, який заснований на реєстрації об'єктивних даних. Наприклад, мініатюрні поведенкові ситуації, в яких досліджуваний не здогадується про існування зв’язку між реакцією і тією характеристикою особистості,я яка підлягає виміру. Дані, отримані за допомогою подібних методів, називаються ОТ – даними (від словосполучення "Objective Tests"). Недолік цього методу полягає у високій трудомісткості, складності формалізації результатів і т. д.

Найбільшого поширення з вищеназваних методів отримав метод використання опитувальників. Це викликано не тільки його простотою, але і можливістю створювати різні особистісні конструкти, оскільки в основі опитувальників лежать уявлення авторів про ту чи іншу особистісну характеристику.

Тема 2. Типологічні властивості особистості

Питання лекції

1. Типологічні особливості особистості і властивості темпераменту

2. Характеристика типів особистості за властивостями ВНД

3. Характеритистика особистості за конституційною типологією темпераменту

Коли говорять про типологічні особливості , то мають на увазі багато психічних відмінностей між людьми - відмінності по глибині, інтенсивності, стійкості емоцій, емоційної вразливості, темпу, енергійності дій і інші динамічні, індивідуально-стійкі особливості психічного життя, поводження і діяльності. Ці відмінності проявляються, насамперед,у темпераменті особистості.

Проте темперамент і сьогодні залишається багато в чому спірною і невирішеною проблемою. Однак при всім різноманітті підходів до проблеми, вчені і практики визнають, що темперамент - біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота.

Темперамент відбиває динамічні аспекти поведінки, переважно вродженого характеру, тому властивості темпераменту найбільш стійкі і постійні в порівнянні з іншими психічним особливостями людини. Найбільш специфічна особливість темпераменту полягає в тому, що різні властивості темпераменту даної людини не випадково поєднуються один з одним, а закономірно пов'язані між собою, утворюють певну організацію, структуру, що характеризує темпераменти.

Отже, під темпераментом варто розуміти індивідуально своєрідні властивості психіки, що визначають динаміку психічної діяльності людини, що однаково виявляючись у різноманітній діяльності незалежно від її змісту. цілей, мотивів, залишаються постійними в зрілому віці і у взаємозв'язку характеризують тип темпераменту.

До властивостей темпераменту відносяться індивідуальні особливості, що:

- регулюють динаміку психічної діяльності в цілому;

- характеризують особливості динаміки окремих психічних процесів;

- мають стійкий і постійний характер і зберігаються в розвитку протягом тривалого відрізку часу;

- знаходяться в строго закономірному співвідношенні, що характеризує тип темпераменту;

- однозначно обумовлені загальним типом нервової системи.

Користуючись цими ознаками, можна з достатньою визначеністю відрізнити властивості темпераменту від всіх інших психічних властивостей особистості.

Тип вищої нервової діяльності - поняття фізіологічне, а темперамент психологічне. Темперамент є психологічним проявом комплексу властивостей ВНД. Темперамент - це динамічна характеристика діяльності, що виражається не стільки в її кінцевому результаті, скільки в особливостях її здійснення. Розглянемо докладніше, як властивості нервової системи впливають на особливості темпераменту та як це виявляється у діяльності та поведінці людей з певним типом темпераменту.

Усі типи темпераменту можна охарактеризувати за переліченими нижче основними якостями:

‒ лабільність – відображає швидкість виникнення та перебігу збудження і гальмування;

‒ сензитивність – це сила впливу, яка потрібна, щоб зумовити в людини реакцію;

‒ реактивність – сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники;

‒ активність – тобто те, наскільки людина виявляє енергійність у житті й діяльності;

‒ темп реакцій – швидкість перебігу психічних процесів і реакцій;

‒ пластичність – гнучкість, ступінь здатності пристосування до нових умов;

‒ ригідність – інертність, негнучкість, нечутливість до зміни умов;

‒ екстраверсія – спрямованість особистості на навколишніх людей, предмети, події;

‒ інтроверсія – фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкненість;

‒ емоційна збудливість – сила впливу, потрібна для того, щоб спричинити емоційну реакцію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Коротка історія досліджень особистості	\|	Характеристика типів особистості за властивостями ВНД

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.