Інформаційний рівень документа

Поняття інформаційної складової документа

Видова класифікація інформації

Інформаційна складова документа

Види технікокодованих документів

№	Назва виду	Приклади
1.	Документи на перфорованих носіях	Спеціальні види перфострічок, перфокарт і ін.
2.	Документи на магнітних носіях	Магнітні карти, магнітні стрічки, дискети і жорсткі диски, відеодиски
3.	Документи на оптичних носіях	Мікрографічні документи (мікрофільми, мікродиски, мікрокарти) і оптичні диски, інформація, з яких прочитується за допомогою лазерного променя (СD-RОМ, аудіокомпакт- диски, відеодиски, магнітооптичні диски); голограми
4.	Документи на напівпровідникових носіях	Мікросхеми, картки флеш- пам'яті

Досить цікаву класифікацію технотронних документів пропонує Євгеній Олександрович Плешкевич. Усі технотронні документи науковець поділяє на два види: дискретні (текстові) та аналогові (звукові і зображувальні) .

Причина появи будь-якого документа - необхідність фіксувати інформацію про факти, події, явища, практичну й розумову діяльність.

Ø ретроспективна (що відноситься до минулого)

Ø оперативна (поточна)

Ø перспективна (що відноситься до майбутнього)

Інформація поділяється на: первинну і вторинну; за жанрами; за видами; за носіями.

Інформація може бути недокументованою- не зафіксованою на матеріальному носії - і документованою- зафіксованою на ньому. Документознавство досліджує саме документовану інформацію.

№	Поняття	Характеристика
1.	Документна інформація	Вся інформація документа ( за ДСТУ 2732:2004)
2.	Документована інформація	Зафіксована на матеріальному носії інформація з певними ознаками (реквізитами), що дозволяють її ідентифікувати
3.	Інформація про документ (як фізичний об'єкт)	Дані про носія та способи закріплення повідомлення. Джерело речової (матеріальної) інформації для книгознавців, поліграфістів, спеціалістів ЕОМ тощо
4.	Інформація на документі	Автографи, різні помітки авторів або видатних особистостей на документі, резолюції, підписи, відбитки печаток, штемпелів бібліотек, архівів, музеїв, інформаційних центрів тощо. Додаткові дані, що засвідчують особливі обставини існування документа в просторі та часі
5.	Документальна інформація	Інформація, що базується на документі, підтверджена документом

Сприйняття інформації пов'язане з її рівнем у документі й складається з трьох етапів: на першому етапі воно відбувається на рівні знаків, символів, на другому - сприймається те, що усвідомлюється, на третьому - здійснюється відбір найбільш значимих для споживача відомостей.

Кількість інформації можна визначити за допомогою двох стандартних одиниць вимірювання: біт (один символ двійкової абетки, тобто двійкова цифра, що використовується для кодування інформації) і байт (1 байт = 8біт, 1Кбайт = 1024біт, 1Мбайт = 1024Кбайт).

Відношення інформаційного об'єму документа (синтаксичного рівня) до фізичного свідчить про компактність документа. Кількість нової для даного споживача інформації визначається поняттям інформативність документа.

Зміст всієї інформації в конкретній інформаційній системі називається тезаурус (від гр. - запас), складовими якого, з точки зору інформативності, є: основна інформативність - те, що дане і те, що отримане; втрата інформативності - те, що дано й не отримано; безкорисна (надлишкова) інформативність — інформаційний шум.

Реципієнт (одержувач інформації) також має свій тезаурус, складовими якого є: основна інформативність- те, що дане й те, що отримане; проста асоціативна інформативність - те, що не дане автором (лише припускалось), але реципієнт отримав, завдяки своїй кваліфікації; складна асоціативна інформативність- те, що автор не дав, не припускав, але реципієнт отримав.

Асоціативна інформативність- відіграє роль подразника, що викликає збільшення інформації у свідомості отримувача. Без складної асоціативної інформативності розвиток наукових досліджень неможливий .

Цифрову оцінку інформативності можна здійснювати шляхом складання двох списківдескрипторів (від англ. - розпізнавати), тобто значимих слів або словосполучень, що несуть змістове навантаження й нерідко називаються ключовими словами. До першого списку дескрипторів заносяться дескриптори документа, до другого - дескриптори отримувача.

Відношення інформативної ємності до інформативного об'єму (синтаксичного рівня) називається інформативною щільністю.Чим більша кількість дескрипторів в одиниці об'єму, тим щільніше текст. Тези повідомлення більш щільні, ніж саме повідомлення, математичний текст щільніший за гуманітарний.

Лекція 8. Комунікативні можливості документа (2 год.)

Документ як джерело інформації. Інформаційні ресурси як сукупність документів в інформаційних системах. Документно – комунікаційна система. Документні потоки та масиви. Документ як артефакт. Артефактна цінність документа. Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження артефакт них документів.

Основні поняття теми:інформаційні потоки, інформаційні ресурси, комунікація, артефакт, документна пам’ятка, книжкова пам’ятка .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Носії інформації	\|	Органи-мішені при асфіксії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.