Роль рецепторів у регуляції дихання.

Регуляція дихання

Механізми регуляції дихання спрямовані на корекцію частоти і сили скорочення дихальних м'язів, а також на регулювання ритму і глибини дихальних рухів до реальних потреб організму (в першу чергу, до змін Po₂, Pco₂ и pH артеріальної крові і міжклітинної рідини мозку).

Будова дихального центру. Дихання регулюється як свідомо, так у несвідомо. У задньому мозку розташовано локальний дихальний центр, завдяки якому забезпечується дихальний ритмогенез. До складу локального дихального центру входять:

1) Дорзальна дихальна група нейронів (ДДГ) - розташована в латеральній частині ядра одиночного тракту на дорзальній поверхні довгастого мозку; складається з інспіраторних нейронів. Забезпечує дихання у спокійному стані, отримує сенсорну інформацію від периферичних хеморецепторів по волокнах ІХ та Х пари черепних нервів. Імпульси від інспіраторних нейронівдорзальної дихальної групи забезпечують активацію мотонейронів спинного мозку, а далі від них до дихальних м’язів.

2) Вентральна дихальна група нейронів (ВДГ) розташована у вентролатеральній частині довгастого мозку поблизу подвійного ядра. Складається з інспіраторних і експіраторних нейронів, неактивна у спокійному стані, активується під час фізичного або емоційного наваетаження, отримуючи імпульси від дорзальних інспіраторних нейронів, коли їх активність збільшується. Імпульси від інспіраторних (під час посиленого вдиху) і експіраторних (під час посиленого видиху) нейронів надходять до мотонейронів грудних сегментів спинного мозку, що призводить до скорочення переважно допоміжних дихальних м’язів.

3) Пневмотаксичний центр(ПТЦ) розташований у клювовиднолатеральній частині варолієвого мосту, гальмує вдих, впливаючи наінспіраторні нейрони дорзальної дихальної групи (ДДГ). Таким чином, регулює глибину та частоту дихання.

4) Апнейстичний центр розташований у нижній частині мосту. Стимулює вдих, викликаючи глибокий і тривалий вдих. Його роль остаточно ще нез’ясовано.

Роль кори головного мозку - дихання регулюється свідомо, людина може робити гіпервентиляцію або гіповентиляцію, затримувати дихання під час розмови, співу та інше. Дихання регулюється довільно за участю нейронів кори головного мозку; в цьому випадку інформація від вищих ЦНС надходить до мотонейронів дихальних м’язів поза локальним дихальним центром: “Вищі відділи ЦНС”→ “мотонейрони спинного мозку” → “дихальні м’язи”.

Центральні хеморецептори довгастого мозку чутливі до зміни концентрації іонів Н⁺ у цереброспінальній рідині (ЦСР). СО₂дифундує з артеріальної крові до ЦСР через гемато-енцефалічний бар’єр, де під впливом карбоангідрази утворюється вугільна кислота (СО₂ + Н₂О= Н₂СО₃), яка дисоціює до Н⁺ + НСО₃^-, а іони Н⁺ безпосередньо діють на центральні хеморецептори. Інформація від них передається до дорзальних інспіраторних нейронів, які активуються при підвищенні рСО₂артеріальної крові, що призводить до збільшення вентиляції легень.

Периферичні хеморецептори каротидного синусу та дуги аорти активуються при збільшенні рСО₂ у артеріальній крові, а також при при зменшенні рО₂ та зменшенні рН.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Транспорт газів кров’ю.	\|	Регуляція секреції слини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.