Механізм виникнення ларинготрахеального дихання.

Механізм виникнення нормального везикулярного дихання.

Основні дихальні шуми.

При наявності додаткових дихальних шумів прибігають до спеціальних прийомів для уточнення характеру звуків: просять хворого глибоко дихати ротом, вислухують дихання на тлі форсованого вдиху й видиху, після відкашлювання, лежачи на боці або спині, більш щільно пригорнувши фонендоскоп, імітують вдих, використовують і інші діагностичні прийоми.

Виявлені зміни дихання й побічні дихальні шуми описують, використовуючи прийняті топографічні орієнтири на грудній клітці: над-, підключичні області, пахвові області, над-, між-, підлопаткові області, рівень відповідних ребер і т.і.).

Залежно від фізичних властивостей коливних структур звукові феномени в нормі і патології мають різну характеристику. Найбільш істотні розходження окремих варіантів основних дихальних шумів (везикулярного, жорсткого, бронховезикулярного, бронхіального і амфорічного) представлені на малюнку.

У здорової людини майже над всією поверхнею легень вислухується везикулярне дихання.

М'який дуючий шум, що нагадує звук «Ф-ф» , обумовлений вібрацією еластичних альвеолярних стінок, що розтягуються, чується на всьому протязі вдиху. У першій третині видиху коливання стінок альвеол, які спадаються, ще досить значні й доступні для вислуховування, однак останні дві третини видиху спадіння альвеол відбувається безшумно.

Механізм виникнення нормального везикулярного дихання.

Фізичні характеристики основних дихальних шумів:

1 - везикулярне; 2 - жорстке; 3 - бронховезикулярне; 4 - бронхіальне;

5 - амфорічне.

Внизу схематично представлене співвідношення вдиху і видиху, а також тембр дихальних шумів.

Грубий і голосний дихальний шум ларинготрахеального дихання, схожий на звук «Х-Х», обумовлений турбулентним потоком повітря й пов'язаними з ним коливаннями прилягаючих щільних тканин.

Турбулентний повітряний потік утворюється в гортані і верхній частині трахеї як під час вдиху (а), так і протягом усього видиху (б). Причому тривалість шуму на видиху трохи більша, ніж на вдиху. Це пов'язано насамперед з тим, що під час видиху голосова щілина вужче, ніж на вдиху, що підсилює завихрення повітря, роблячи їх більш чутними на всьому протязі видиху.

Механізм виникнення ларинготрахеального дихання: а - вдих: 6 видих.

Всі інші види дихання по суті є похідними від двох основних - везикулярного і ларинготрахеального дихання.

Для правильного трактування дані аускультації важливе розуміння механізму проведення дихальних шумів на поверхню грудної клітки.

Ларинготрахеальне дихання, що виникає при проходженні повітря через голосову щілину, добре поширюється по трахеї і бронхіальному дереву, але потім у нормі гаситься альвеолярною тканиною легені й практично не проводиться на його поверхню (червоні стрілки). На поверхню грудної клітки добре проводиться тільки звук везикулярного дихання (сині стрілки), що виникає в результаті сумації дихальних шумів, обумовлених розтяганням і вібрацією великої кількості альвеол.

Проведення дихальних шумів на поверхню легені.

Місця вислуховування везикулярного і ларинготрахеального дихання в нормі: а - спереду, б - ззаду.

Ларинготрахеальне дихання (червоний колір) вислуховується тільки в місцях проекції трахеї, а також над щитоподібним хрящем. В інших місцях вислухується везикулярне дихання (синій колір).

Найбільш часті причини ослаблення або відсутності везикулярного диханняна поверхні грудної клітки представлені нижче. До них відносяться:

гідроторакс (а), пневмоторакс (б), фіброторакс (в), обтураційний ателектаз (г).

На наступному малюнку показані ще дві причини ослаблення везикулярного дихання, що обумовлено зниженням еластичності легеневої тканини. Коливання альвеолярних стінок під час дихання у здорової людини при збереженій еластичності легеневої тканини обумовлюють виникнення нормального везикулярного дихання (а).

При зниженні еластичності легень відбуваються зменшення амплітуди коливальних рухів альвеолярної стінки й ослаблення везикулярного дихання.

Таку ситуацію можна зустріти при емфіземі легень (б), а також при запальному (початкові стадії запалення) або гемодинамичному набряку легеневої тканини (в).

Дві причини ослаблення везикулярного дихання, обумовленого зниженням еластичності легеневої тканини: а - норма: б - емфізема легень: в - набряк легеневої тканини

Причини ослаблення або відсутності дихання на поверхні легені:

а - гідроторакс

(у нижніх відділах легені, що відповідають проекції рідини в плевральній порожнині, дихання не проводиться);

вище рівня рідини в області проекції компресійного ателектазу

вислухується бронхіальний дихання);

б - пневмоторакс;

в - фіброторакс;

г - обтураційний ателектаз.

Сині стрілки - везикулярне

дихання,

червоні - бронхіальне.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні правила аускультації легень.	\|	Зміни везикулярного дихання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.