Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Способи доведення.

5.

R (b)

R (a)

F ׀

де F – певна підстава висновку за аналогією; Rсимвол відношення; (а) – символ моделі, тобто , предмета, який безпосередньо досліджується, (b) – символ проти типа, тобто предмета, га який переноситься інформація, отримана при дослідженні моделі; R (а) – засновок, R (b) – висновок, ׀ – символ виводимості, що виражає відношення F до висновку.

Схему можна представити і таким чином:

 

 

1) x R1 y

m R2 n

2) R1притаманно аbcd

R2 притаманно abc

Імовірно, R2притаманне d

 

 

Окремим випадком аналогії відношень є аналогія через ізоморфізм – аналогія, що проводиться між об’єктами тотожної структури, тобто ізоморфними об’єктами. Вона здійснюється за такою схемою:

 

rі1, b1) = … = r іn, bn) ׀

׀R (a1 … an)

R (b1 … bn)

де 1, b1)властивості моделі, ізоморфні n, bn)властивостям прототипу; R символ відношення; R (a1 … an) – засновок; R (b1 … bn )– висновок; r і корелятор.

Аналогія через ізоморфізм є спеціальним випадком аналогії відношень, позаяк йдеться про перенесення відношення з моделі на прототип. Оскільки переноситься не одне якесь зарання визначене відношення, а різноманітні відношення, відшукані в моделі, то це аналогія змінних.

Для того, щоб висновок через ізоморфізм був правомірним необхідно:

1) Відповідні одне одному відношення між відповідними елементами порівнюваних систем були однорідними.

2) Ці відношення мають бути функціональними, в усякому разі в одну сторону (але обидва відношення – в оду і ту ж). Відношення між елементами моделі і елементами прототипу повинні взаємно-однозначно відповідати один одному.

3) Корелятори rі повинні бути комутативними (тобто здатні до переміщення місцями) з відношеннями порівнюваних нами систем. Якщо якісь відношення між підмножинами елементів прототипу тотожні одне одному, то відношення, визначенні на відповідних підмножинах моделі також повинні бути тотожні одне одному і навпаки.1



Интернет реклама УБС

3. Поширена аналогія (аналогія причин, каузальна).Даний тип аналогії має на меті встановити на підставі схожості (однорідності) подій, явищ схожість їхніх причин. Дана аналогія здійснюється за схемою

H (a, b)

׀C (a, c)

C (b, c)

 

де Hвідношення причини і наслідку; С – причина; с – наслідокH(a, b)означає “aіb однорідні явища”; C (a, c) – “а має причину с; C (b, c)b має причину с”.

Так, помітивши схожість між падінням тіл на Землі, Місяці, інших планетах Сонячної системи, правомірним буде висновок о вони викликані однією і тією ж причиною – тяжінням. Схожі симптоми можуть бути викликані однією й тією ж хворобою. Схожість вчинення серійних злочинів може бути спричинена, наприклад маніакальним станом злочинця тощо.

Поширена аналогія може також здійснюватись від схожості причин до схожості наслідків (аналогія наслідків). Так, знаючи вплив номадичного (кочового) способу життя на суспільну організацію одного народу, можна проводити аналогії щодо суспільної організації іншого номадичного етносу.

Для того, щоб аналогія причин була правомірною слід враховувати певні умови:

1) Необхідно зважати на властивості принципу причинності. Потрібно брати до уваги лише ті явища, що зумовлені саме даною причиною.

____________________________________________________________________

1. Новик И.Б., Уемов А.И. Моделирование и аналогия // Материалистическая диалектика и методы естественных наук . – М.: Наука, 1963. – С.286.

 

2) Порівнювані властивості явищ, причина яких з’ясовується, повинні бути однорідними у порівнюваних предметів і викликатися однією й тією ж причиною.

 

4. Функціонально-структурна і структурно-функціональна аналогія. Метод, що ґрунтується на тому, що на підставі тотожності функцій двох систем-об’єктів ототожнюються їхні структурні властивості, або на підставі тотожності структурних властивостей ототожнюються їхні функції.

Схема функціонально-структурної аналогії:

F [(a1 … an), a] = F[(b1 … bn)]

׀ S (a1 … an)

S (b1 … bn)

 

де (a1 … an)– система, співвідносна з середовищем а; (b1 … bn)прототип, співвідносний з середовищем b; F – відношення систем до їхніх середовищ; S – структурні відношення в системах. Таким чином функціональна тотожність – це тотожність порівнюваних систем до їхніх середовищ.

Так, Аристотель, виходячи із схожості відношення живих істот до довкілля (функції харчування, розмноження, самозбереження тощо), робив висновок про аналогічність будови їхніх органів.

Схема структурно функціональної аналогії:

 

S (a1 … an) = S (b1 … bn)

׀F [(a1 … an), a]

F [(b1 … bn)]

 

Подібна аналогія успішно застосовується в археології та криміналістиці, коли доводиться досліджувати будову (структуру) окремих предметів. На підставі структурної схожості цих предметів з уже відомими предметами, робиться висновок про їхню функціональну приналежність.

 

 

4. Аналогія в сучасному пізнанні.

 

Застосування аналогії залежить від поставлених задач. Вона насамперед застосовується для отримання нового знання, для того, щоб виявити абстрактне у більш доступній формі, конкретизувати абстрактні уявлення. Аналогія також допомагає з’ясувати властивості предметів, недосяжних для безпосереднього спостереження. Вона може стати підґрунтям для побудови гіпотез. Аналогія є своєрідним засобом вирішення задач через приведення їх до задач, уже вирішених.

На сучасному етапі аналогія є досить важливим типом умовиводу, що дає змогу розвивати наукові знання. Завдяки аналогії було зроблено чимало видатних відкриттів і припущень: висновки про можливість життя на інших планетах, передбачення Фарадея про існування магнітних ліній, подібних лініям електричним. Аналогія застосовується при моделюванні кораблів, літаків тощо, при моделюванні людського мислення у кібернетиці та ін. Аналогія застосовується також у соціальних науках. Так історик не маючи достатніх фактів, пояснює ті чи інші події, уподібнюючи їх уже з дослідженими подіями і фактами з життя інших народів, за умови, що існує схожість на рівні культури, економіки, політичної організації суспільства, У політиці аналогія дає змогу прогнозувати ті чи інші шляхи розвитку подій і планувати власні політичні кроки.

У правовому процесі до аналогії звертаються передусім у ході розслідуваний злочинів та проведенні криміналістичних експертиз. Найчастіше умовивід за аналогією застосовується при розкритті злочинів за способом їх скоєння. Так, на підставі того, що кілька злочинів схожі за способом скоєння, висувається версія, що їх виконавцем є одна і та ж особа (група осіб). Проте, таке знання ще потребує подальшого підтвердження, оскільки виступає у формі припущення, тобто є імовірнісним. Тому аналогія частіше застосовується на початкових етапах розслідування.

Часто умовиводи за аналогією використовуються, при проведенні криміналістичних експертиз. Передусім, це стосується різних видів ідентифікації: ідентифікація особи, дактилоскопічні, графологічні експертизи, відшукання вогнепальної зброї за стріляними кулями чи гільзами, транспортних засобів за їхніми слідами та ін.

Аналогія також складає підґрунтя такої правової категорії, як прецедент. Так у правознавстві наявний термін “аналогія закону”. Його сенс полягає в тому, що при вирішенні якоїсь кримінальної чи цивільної справи застосовується закон, найбільш подібний (аналогічний) з розглядуваним випадком, якщо цей випадок прямо не передбачений законом. Але як і щодо аналогії взагалі, слід бути обережним, так і щодо “аналогії закону” теж. Якщо закон, що встановлює карність якоїсь дії, вказує на якісь обмежувальні ознаки (наприклад, на притягнення до відповідальності лише певних осіб, скажімо – посадових), то застосування аналогії закону всупереч цим обмежувальним ознакам є неприпустимим.

Загалом аналогія є досить потужним генератором нових ідей та гіпотез. Переноси за аналогією створюють достатнє підґрунтя для контрольованих ризиків, за їхньою допомогою мобілізуються рішення, що уже довели свою здатність, хоч і в дещо іншому контексті, і встановлюються зв’язки між новими ідеями і тим, що уже вважається вірогідним знанням

Питання для самоконтролю:

1. У чому суть повної індукції і яка її роль у пізнанні?

2. Що таке індукція через простий перелік?

3. Яка особливість індукції через відбір та аналіз фактів?

4. Які роль причинного зв’язку в довкіллі та пізнавальній діяльності?

5. які є методи наукової індукції?

6. Які вимоги до індуктивних умовиводів?

7. Які види умовиводів за аналогією ви знаєте?

8. Які умови переконливості умови виводів за аналогією?

9. Яка рол аналогії в пізнавальній діяльності?

Завдання до Ч.ІІ.

До розділу 1.

 

1. Змініть якість судження так, щоб висновок логічно випливав із даного (перетворення).

П р и к л а д:

Деякі злочини (S) здійснюються проти особи (Р).

Деякі злочини (S) не здійснюються не проти особи (не-Р).

Деякі S є_Р________

Деякі S не є не-Р

 

1. Деякі злочини здійснюються неумисно.

2. Ваше міркування неправильне.

3. Більшість із вас стануть юристами.

4. Марсіани не визнають української конституції.

5. Окремі угоди не є односторонніми.

6. Усі дороги ведуть до Риму.

7. Ніхто не хотів помирати.

8. Це рішення суду не є обгрунтованим.

9. Усі метали електропровідні.

2. З’ясуйте правильність перетворень, помилкові висновки виправте.

1. Оскільку всі опеньки є їстивними грибами, то, отже, жоден опеньок не є неїстивним.

2. Столиця Франції місто Париж, але місто Париж може й не бути столицею Франції.

3. Судовий вирок повинен бути вмотивованим.

Вирок суду не повинен бути вмотивованим.

4. Деякі юристи є адвокатами .

Деякі юристи не є не адвокатами.

5. Деякі знаряддя злочину використовуються неодноразово. Отже, деякі знаряддя злочину не є такими, що не використовуються неодноразово.

6. Якщо усі інспектори карного розшуку є спортсменами, то деякі з них теж спортсмени.

7. Я можу полетіти на Місяць.

Я можу не полетіти на Місяць.

3. Зробіть висновок за допомогою обернення із даних суджень.

П р и к л а д:

Жоден адвокат не є суддею. Жодне S не є Р

Жоден суддя не є адвокатом. Жодне Р не є S

 

1. Метали не розчиняються у воді.

2. Деякі помилки дають життєвий досвід.

3. Усі злочини – суспільно небезпечні діяння.

4. Деякі студенти не відмінники.

5. Жоден злочин не повинен залишитись безкарним.

6. Особи, що займаються контрабандою, притягуються до кримінальної відповідальності.

7. Не всякий генерал від природи полковник (Козьма Прутков).

8. Жоден безневинний не повинен притягуватися до кримінальної відповідальності.

9. Деякі вчені - академіки.

4. Отримайте (де це можливо) висновки через протиставлення предикату, перевірте їхню правильність за допомогою перетворення та обернення.

П р и к л а д:

Усі слідчі (S) - юристи (Р).

Жоден не юрист (не-Р) не є слідчим (S).

 

Перевіримо за допомогою перетворення та обернення:

Усі слідчі (S) - юристи (Р).

Жоден слідчий (S) не є не юристом (не-Р).

Жоден не юрист (не-Р) не є слідчим (S).

 

1) Деякі птахи не літають.

2) Деякі птахи літають.

3) Професори є викладачами.

4) Усякий закон є нормативно-правовим актом.

5) Окремі правопорушення не мають ознак злочинних дій.

6) Карфаген має бути зруйнованим.

7) Не усі тваринні рефлекси є безумовними.

8) Усі злочини - суспільно-небезпечні дії.

5. Користуючись логічним квадратом, зробіть висновки, протилежні, суперечні та підпорядковані щодо даних.

П р и к л а д:

Повнолітні мають право голосу (Аі) – Жоден повнолітній немає права голосу (Ех) – Деякі повнолітні немають права голосу (Ох) – Деякі повнолітні мають право голосу (Іі).

 

1) Усяке правопорушення є протиправною дією.

2) Жодна угода не може бути розірваною в односторонньому порядку.

3) Деякі із злочинів відносяться до військових.

4) Більшість людей не бажають жити в тоталітарному суспільстві.

6. Чи правильно зроблено такі висновки?

1) Хибно, що жоден філософ не був правознавцем. Отже деякі філософи були правознавцями.

2) Хибно, що усі юристи є адвокатами. Отже, юристи не бувають адвокатами.

3) Хибно, що жоден міліціонер не був спортсменом. Отже, можна водночас бути і міліціонером і спортсменом.

4) Хибно, що жоден правознавець не був філософом. Отже, усі правознавці - філософи.

7. Здійсніть повний розбір простого категоричного силогізму: укажіть засновки й висновок, терміни. Зобразіть за допомогою ейлерових схем відношення між термінами. Визначте модус.

 

П р и к л а д:

1. Кожен громадянин України (М) має право на правозахист (Р).

2. Петренко (S) - громадянин України (Р).

3. Петренко (S) має право на правозахист (Р).

 

1-ше судження є більшим засновком, 2-ге - меншим, 3-тє - висновком.

Відношення між термінами:

 
 


Р – M– P–

M+ S+ M–

S+

 

1) Особа, що здійснила крадіжку, притягується до кримінальної відповідальності. Звинувачуваний здійснив крадіжку, тому його необхідно притягнути до відповідальності.

2) Усі моря з'єднані з іншими морями. Тому Каспійське море - не море, оскільки воно не з'єднується з іншими морями.

3) Крадіжка є таємним викраденням майна, а усяке викрадення є умисним діянням. Таким чином, крадіжка - умисне діяння.

4) Угода, спрямована на обмеження правоздатності, є нечинною. Дана угода обмежує правоздатність громадянина М. Отже ця угода – нечинна.

5) Шахрайство (ст. 190 КК України) передбачає умисні дії щодо заволодіння майном громадян. В діях С. умисел відсутній, отже, він не може притягуватись за ст. 190 КК України.

6) Договір є угодою, але договір – це правовідносини. Отже, можна стверджувати, що окремі правовідносини є договорами.

7) Б.-– свідок, тому він має бути попередженим про відповідальність за подання неправдивих свідчень, оскільки усі свідки попереджуються про відповідальність за подання щодо цього.

8. Здійсніть висновок із поданих засновків. Ґрунтуючись на загальних правилах силогізму, з’ясуйте, чи випливає висновок з необхідністю. Зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера.

П р и к л а д:

1. Деякі правознавці (Р-) – депутати (М-)

2. Б. (S+) - депутат (М-).

?

 

Через аналіз засновків ми встановлюємо, що середній термін (М), котрий є предикатом у засновках, не розподілений у жодному з них. Порушено 2-ге правило термінів, а звідси висновок не є необхідним, а, значить, вірогідним.

 

1) Усякий науковий експеримент є роботою. Кожне наукове дослідження теж – робота...

2) Деякі студенти – спортсмени. Деякі спортсмени – одесити...

3) Жоден із нас не є лікарем. Жоден із нас не є депутатом Верховної Ради...

4) Українські культурні діячі були ініціаторами багатьох демократичних процесів у державі. П. є українським культурним діячем...

5) Жоден снайпер не може мати поганий зір. М. – не снайпер...

6) Павуки не є комахами. Ми теж не комахи...

7) Деякі комахи не є кровососами. Комар - кровосос...

8) Усякий злочин підлягає кримінальному покаранню. Будь-який злочин - суспільно небезпечне діяння...

9. Визначте властивості відношень та зробіть на їхній підставі висновок і визначте його схему. Чи усі висновки є обгрунтованими?

П р и к л а д: Львів західніше Одеси. Берлін західніше Львова. (Відношення транзитивності). (xRy; yRz)®x R z. Висновок : Берлін західніше Львова.

1) П. закінчив інститут одночасно з К.

2) Іван брат Петра, а Петро брат Андрія.

3) Володимир син Миколи.

4) Дмитро любить Людмилу.

5) Іван дружить з Петром. Петро дружить з Валерієм.

6) При розслідуванні справ про виготовлення та збут фальшивих монет криміналістична експертиза за допомогою спектрального та хімічного аналізу встановила, що металева монета вартістю 1 руб. за своїм складом ідентична злиткові металу, знайденого при обшукові квартири обвинуваченого, а злиток металу ідентичний за своїм складом дев'ятьом п'ятнадцятикопійчаним монетам.

7) А = В.

8) Т.Шевченко сучасник М.Костомарова. М.Костомаров сучасник П.Куліша.

 

10. Відновіть дані ентимеми до повного категоричного силогізму. Вкажіть, чи є вони правильними.

П р и к л а д: Усі хвойні дерева потребують вологи, тому сосна потребує вологи.

Тут пропущено менший засновок. Повний силогізм буде мати форму:

 

Усі хвойні дерева потребують вологи.

Сосна - хвойне дерево.

Сосна потребує вологи.

 

1) Деякі книжки є шкідливими, оскільки усе що містить людиноненависницькі ідеї є шкідливим.

2) Ця проблема вважається невирішуваною, тому її досі не вирішила жодна людина.

3) Робота – не вовк, тому до лісу не втече.

4) Логіка міркувань цього адвоката часто ставити обвинувачення в безвихідь. Обвинувачення по справі Р. – у безвиході.

5) Оскільки усякий міф є символом, то зрозуміло, що історії про античних героїв теж символ.

6) Шахрайство – злочин, оскільки воно кримінально карне.

7) Цей студент може не здати іспит з кримінального права, оскільки він часто пропускав заняття й отримував незадовільні оцінки.

8) Звинувачуваний має право на захист, а С. – звинувачуваний.

11. Розгорніть сорит до повного полісилогізму.

1) Дезертирство – військовий злочин. Військові злочини кримінально карні. М. звинувачено в дезертирстві. М. підлягає кримінальному покаранню.

2) Усі квадрати - прямокутники. Усі прямокутники паралелограми. Усі - паралелограми – трапеції. Отже, усі квадрати – трапеції.

3) Усі паралелограми – трапеції. Усі прямокутники – паралелограми. Усі квадрати – прямокутники. Усі квадрати – трапеції.

12. Відновіть епіхейрему.

1) Брехня заслуговує на презирливе ставлення до неї, оскільки вона є аморальною.

Лестощі є брехнею, оскільки вони – умисне викривлення істини.

Лестощі заслуговують на презирство.

2) Умисне зловживання владою з корисливих мотивів є кримінально карним, оскільки кваліфікується як службовий злочин.

Дії гр-на Р. мають ознаки службового злочину, оскільки він умисно й у корисливих цілях використовував службове становище.

Дії Р. є кримінально карними.

13. Зробіть висновок з даних засновків, визначте модус, побудуйте його схему. Там де висновок з необхідністю не випливає, поясніть, чому.

П р и к л а д:

Якщо йде дощ, то вулиці мокрі.

Вулиці не мокрі.

Дощ не йде.

А ® В; ØВ

ØА

 

1) Якщо цей злочин скоїв гр-н Н., то він повинен знати, якою зброєю його скоєно. Проте Н. не знає яку зброю було при цьому застосовано...

2) Не можуть слугувати доказами фактичні дані, повідомлені свідком, якщо він не може повідомити про джерело інформації. Фактичні дані, повідомлені свідком можуть слугувати доказами...

3) Якщо П. Добрий адвокат, то він виграє цю справу. П. цю справу виграв...

4) Суддя не може брати участі в справах, якщо він потерпілий. Суддя Р. - потерпілий...

5) Палити цигарки шкідливо для здоров'я. Він не бажає шкодити власному здоров'ю...

6) Договір буде укладено при досягненні сторонами згоди. Проте договір не буде укладений...

14. Користуючись основним засновком умовно-категоричного умовиводу, побудуйте умовивід за обома модусами (mоdus ponens, modus tollens), представте умовивід у символічному запису. Якщо засновок явно невиражений, подайте його в явній логічній формі.

П р и к л а д: За відсутністю складу злочину Н. буде виправданий.

1. Перший засновок записується за допомогою сполучника «якщо... , то».

2. За стверджувальним модусом умовивід буде таким: Якщо в діях Н. не було складу злочину (а), то його виправдають (b). У діях Н. не було складу злочину (а). Отже, його виправдають (b).

А ® В, А

В

1) Якщо суд дійде висновку про підложність документу, він вилучить його з частини доказів.

2) Умисне і корисливе використання службового становища є службовим злочином.

3) Коли багато чого не знаєш, доводитися щось вигадувати.

4) За погрозу насильством особу можна засудити до позбавлення волі терміном до трьох років.

5) Вирок буде відмінено в разі його необґрунтованості.

6) При нападі необхідно захищатися.

7) Працездатні діти зобов'язані піклуватися про своїх батьків.

8) Через несприятливі метеорологічні умови рейс можуть відкласти.

9) Особу можуть притягнути до карної відповідальності в разі придбання нею речей завідомо здобутих злочинним шляхом.

10) Якщо людину позбавити останньої надії, то вона занепаде духом.

15. Зробіть висновки за одним із модусів (modus ponendo tollens та modus tollendo ponens) розділово-категоричного умовиводів.

П р и к л а д:

Умовивід може бути дедуктивним чи індуктивним.

Даний умовивід не є індуктивним.

Даний умовивід - дедуктивний.

А V В, В

ØА

заперечно-стверджувальний модус. (modus tollendo ponens)

1) Окремі люди, які не дотримуються своїх обіцянок є необов’язковими або непорядними. М. не можна називати непорядним...

2) Правопорушення поділяються на злочини і провини. Дане правопорушення – злочин...

3) Потерпілою вважається особа, якій злочин завдав, моральних, фізичних чи матеріальних збитків. С. зазнав моральних збитків...

4) S є або В і А, або А і не-В, або не- А і В або А і В. S не є ні Аі В ні А і не-В ні не-А і В..

5) Автором цього малюнка міг бути Рафаель або хтось із його учнів. Експертиза показала, що автором не міг бути Рафаель...

6) Документи, які є речовими доказами, залишаються в справі протягом усього терміну зберігання останнього або передаються зацікавленим особам. Ці документи було передано зацікавленим особам.

7) Умисні злочини скоюються з прямим або непрямим умислом. У даному злочині помітним є прямий умисел...

8) Кожна гіпотеза або доводитися або спростовується. Дану гіпотезу не доведено...

16. Визначте тип дилеми, зробіть висновок, побудуйте його схему.

П р и к л а д:

а) задача: Якщо птах летить в одному напрямку зі зграєю (А), то пристає до неї , а якщо ні (А) - летить на самоті (С). Але птах летить (А) або не летить (А) в одному напрямку зі зграєю.

б) висновок: Отже птах летить або в зграї (В), або на самоті (С).

в) схема:

® В) V (ØА® С), А VØ А

__________________________

В V С

 

Складна конструктивна дилема.

 

1) Якщо злочин скоєно внаслідок збігу тяжких особистих чи сімейних обставин, то ці обставини визнаються пом'якшуючими відповідальність винного. Якщо злочин скоєно під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого, то ця обставина також визнається пом'якшуючою відповідальність.

Злочин здійснено внаслідок тяжких особистих чи сімейних обставин чи під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого.

2) Якщо філософ визнає первинність матерії і вторинність свідомості, то він (традиційно) вважається матеріалістом; якщо він за первинне вважає свідомість, дух, то він відноситься до так званих ідеалістів. Н. як філософ може визнавати первинність матерії або первинність духу.

3) Якщо президент підпише законопроект, він втратить підтримку профспілок. Якщо ж президент накладе вето на даний законопроект, він втратить довіру підприємців. Президент або підпише законопроект або накладе на нього вето.

4) Крадіжка карається позбавленням волі на термін до двох років чи виправними роботами на термін до одного року. Р. не може бути позбавлений волі на термін до двох років чи притягнутий до виправних робіт на термін до одного року.

5) Якщо К. винен у завідомо незаконному арешті, то його дії повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст.371 КК України; якщо К. винен у завідомо незаконному затриманні, то його потрібно притягнути до кримінальної відповідальності за ч.1. ст.371 КК України. але в діях К. немає складу злочину, передбаченого ч. 1 або ч. 2 КК України.

6) Коли в мене болить зуб я приймаю анальгін, а коли в мене болить голова я теж приймаю анальгін. Сьогодні в мене не болить зуб чи голова.

7) Якщо я піду по сходах, то згорю; якщо я викинусь з вікна то отримаю травми. Я не хочу згоряти чи отримувати травми.

8) Громадянин має право вимагати через суд спростування відомостей, що ганьблять його честь, гідність чи ділову репутацію, якщо той, хто поширює ці відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності. Громадянин С. є в праві вимагати через суд спростування відомостей, які ганьблять його честь та гідність, чи ділову репутацію.

 

19. Складіть міркування у формі дилеми; у разі відсутності розділового засновку сформулюйте його; представте схему висновку.

1) Вважаю музику мистецтвом ліричним за своєю сутністю. І якщо мене назвуть ліриком, то буду пишатися, а якщо наречуть драматичним композитором - дещо ображусь (М. Римський-Корсаков).

2) Якось Британське адміралтейство звернулося до міністра фінансів з проханням виділити 18 шилінгів у місяць на харчування кота, який оберігає документи від мишей. Міністр відповів так: « Якщо в адміралтействі є миші, то гроші на харчування кота не потрібні, оскільки він може їсти мишей. Якщо мишей в адміралтействі немає, тоді нічого тримати кота».

3) У славетного античного філософа Протагора був учень Еватл. Про платню за навчання вони домовилися таким чином: якщо Еватл виграє перший свій судовий процес він заплатить своєму вчителю. У протилежному разі - платити не буде. По закінченні навчання Еватл звернувся до суду з проханням звільнити його від платні, міркуючи так: якщо суд звільнить мене від платні за навчання, я платити не буду. Якщо не звільнить, я також платити не буду, оскільки не виграв суднового процесу. Але я або виграю судовий процес, або не виграю його. Отже, я платити не буду.

Протагор відповів йому іншою дилемою з тією ж структурою, але протилежним висновком: платити будеш! Як він це зробив.

4) Одна афінянка, як свідчить Аристотель, переконувала свого сина: «Не втручайся в громадські справи, бо коли ти будеш говорити правду тебе зненавидять люди, а якщо ж ти будеш говорити неправду, то тебе зненавидять боги». для спростування цієї дилеми Аристотель придумав власну, протилежну за змістом. (Яку?).

5) Розслідуючи справу про вбивство, слідчий дійшов висновку, що убивство з метою звичайного пограбування в даному випадку виключається. . Про це свідчила наявність одягу жертви, наручного годинника й грошей. Припущення про те, що злочинцеві щось перешкодило пограбувати убитого, також не знайшло свого підтвердження: на місці події наявні сліди перетягування трупа з місця убивства; шарф, кашкет і носова хустинка були сховані в одній із труб, що там же лежали; наявні також сліди чотирьох пальців рук людини, яка брала сніг, імовірно, для того, щоб вимити їх.

Усе це дало змогу зробити висновок, що злочинцеві ніхто не заважав і він не квапився покинути місце убивства.

 

 

До розділу 2.

 

1. Побудуйте умовиводи за повною та неповною індукцією, визначте переконливість узагальнення. Представте схеми умовиводів.

П р и к л а д:

Як підозрюваних у справі про розкрадання вантажів на ст. Одеса-Товарна було допитано гр-на С., Р., П., А. У четвер на допиті були С., Р.; наступного дня було допитано решту підозрюваних. Отже, усіх підозрюваних по даній справі було допитано.

(Умовивід здійснено через повну індукцію.)

 

1) Студенти першого курсу інституту навчаються у восьми студентських групах. підсумки сесії показали, що студенти 1-ї, 2-ї, 3-ї, 7-ї груп успішно склали іспити. На цьому ґрунтувався висновок, про ті, що усі студенти першого курсу здали іспити.

2) Кримінальна відповідальність за вбивство, зґвалтування, умисне причинення тілесних пошкоджень, що завдали шкоди здоров'ю, наступає з 14 років. Усі ці злочини і лише вони відносяться до тяжких злочинів проти особи.

3) Суддя усувається від участі в розгляді кримінальної справи, у разі коли він є потерпілим, цивільним позивачем чи відповідачем, або їхнім родичем, якщо він брав долю в даній справі як слідчий, обвинувач чи захисник, або є їхнім родичем.

4) Слідчому було вручено телефонограму начальника управління міліції підполковника С. У телефонограмі йшлося: «У неділю 16 квітня о 6-й ранку при зміні сторожів охорони складу Одеської тютюнової фабрики заступаючий на чергування сторож Вознюк О.С. виявив пролам у стіні, яка виходить у двір фабрики.

Наявність пролому, шматки від сигаретної тари, знайдені в стінному отворі, дають підстави думати, що на фабриці було здійснено крадіжку.

5) На засіяному цукровим буряком полі одного із КСП Біляївського р-ну Одеської обл. знайдено труп гр-на Р. Дослідження трупа показало, що смерть настала внаслідок тяжкого вогнепального поранення, спричиненого шротовою зброєю. Шротини вийнято із тіла. За 10 м. від трупа знайдено кустарно виготовлений пиж. У вбивстві підозрюється гр-н М., котрого після допиту було затримано. При перевірці було встановлено, що М. має дробову рушницю. У вільний час займається полюванням. Б

Було зроблено висновок, що М. убив Р.

6) Селянська війна в Китаї 874-901 рр. зазнала поразки. Зазнала поразки селянська війна 1524-1526 рр. у Німеччині . Зазнала поразки селянська війна в Китаї в 1628-1645 рр., а також селянські війни в Росії в ХVІІ ст. та селянська війна під проводом Гонти й Залізняка. Очевидно, усі селянські війни зазнавали поразки.

7) Загальні поняття можуть бути збірними і незбірними, конкретними та абстрактними, позитивними та негативними, відносними та безвідносними. Те ж саме можна сказати про поняття одиничні та пусті.

8) Увечорі 12 травня біля залізничного вокзалу м.Одеси до громадянина М. підійшли двоє молодих людей і неочікувано вдарили його ножем у спину в підлопаткову область. По тім, як М. упав і втратив свідомість, вони обшукали його речі. У той же вечір на вулиці Пішонівській приблизно метрів за 100 від місця нападу на гр-на М. невідомі особи завдали ножового поранення гр-ну Ж. Потерпілому не вдалося розгледіти та запам'ятати нападників, тому він нічого конкретного про них повідомити не зміг.

Незабаром було отримано свідчення про розбійний напад на громадянина С., який стався в ніч на 18 травня. злочинці зустріли С. на вулиці Пантелеймонівській завдали йому ножових поранень у спину та забрали дорогий наручний годинник.

Виникла підозра, що зазначені злочини скоєно тією ж самою групою осіб. Усі злочинні дії скоєно в тому ж районі, характер дій в усіх випадках був однаковий: злочинці нападали зі спини, били потерпілого ножем у спину, і тоді, коли жертва уже не могла їм противитися - грабували.

9) Гр-ка В. звернулася в райвідділ міліції із заявою, що після 8-ї години вечора четверо невідомих зустріли її сина, учня 10-го класу, побили його, відібрали шкіряну куртку і зникли. Пізніше, за прикметами невідомих було знайдено і затримано. Це були учні морського училища.

10) У оперативному повідомленні начальника міліції N-ського району йшлося про те, що «2 вересня 1998 р. о 23 год. 45 хв. у селищі Стародолинське постовим міліціонером Шевчуком було помічено, що віконна рама магазину електро-радіотоварів виламана, товари безладно розкидані. Можна припустити, що було здійснено крадіжку».

Слідчий додатково з'ясував у начальника міліції по телефону, що 31 серпня до магазину було завезено велику партію імпортних електронних товарів. У ніч на 2 вересня повинен був чергувати сторож Заславський, якого на момент виявлення події біля магазину його не було. віконна рама виламана, мабуть, за допомогою металевого важеля. Біля магазину на дорозі виявлено сліди автомобіля... (Я кий висновок можна зробити з цього? Який ступінь його імовірності?)

2. Зробіть висновки з даних засновків. Визначте метод наукової індукції (установіть причинно-наслідкові зв’язки):

П р и к л а д: При виконанні вправи №1 зі стрільби з пістолета 80% курсантів влучили в мішень. При повторній стрільбі за тих же умов лише 45% курсантів змогли влучити в мішень. Аналізуючи можливі причин такої ситуації, керівник стрільб довідався, що перед повторною стрільбою частина курсантів побувала в буфеті, де могла пригоститись пивом. (Який висновок зробив керівник ?)

Висновок: Імовірно, що саме вживання пива стало причиною погіршення результатів стрільби - метод супровідних змін (за незмінності решти умов змінилася лише одна і змінився наслідок)

 

1) У місті протягом місяця було скоєно ряд квартирних крадіжок. При ознайомленні з обставинами цих крадіжок слідчий відзначив, що в усіх випадках за кілька днів до події до квартир потерпілих навідувався незнайомий їм чоловік: сантехнік, страховий агент, електромонтер, дільничий інспектор, представник ЖЕУ тощо. Словесний портрет його співпадав у багатьох рисах з тими, які дав один із потерпілих. Отже...

2) N. звинуватили у викраданні значної кількості продукції на молочноконсервному комбінаті. Він зізнався в скоєному й узяв усю провину на себе. Проте, слідчий експеримент показавши, що N. не в змозі був би винести один винести викрадене. Отже...

3) а. Досліджуючи умовні рефлекси, академік І.П.Павлов встановив таке: якщо видалити потиличну частку мозку собаки, зоровий рефлекс щезає. Повторні досліди дали тотожні наслідки - собаки втрачали зір. (Висновок Павлова ?)

b. Поясніть, чому І.П.Павлов здійснював свої досліди в глухих приміщеннях, ізольованих від усяких зовнішніх впливів.

4) Працівники кримінальної міліції переслідували машину з небезпечними злочинцями, які намагалися щезнути з місця події. Злочинці виїхали за межі міста і зникли у лісових насадженнях. Незабаром по цій справі були затримані С. і Г. Далі з'ясувалося, що жоден з них не уміє керувати автом. Отже...

5) Усякий раз, коли я вживаю певну їжу, я страждаю на якусь конкретну хворобу, проте, коли я відмовляюсь від цієї їжі, те перестаю хворіти... (За Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. М.,1909. С.407)

6) Досліджуючи походження кольорів веселки, англійський вчений і філософ Роджер Бекон встановив, що кольори її з'являються, коли пропускати світло через шестигранні кристали. Розширивши межі своїх спостережень, він з'ясував, що це ж явище фіксується при проходженні світла через інші прозорі середовища; він виявив його в краплях роси, у мілких бризках водограю чи від ударів весел по воді... Отже... (Там саме. С. 401).

7) При зважуванні дози речовини певного хімічного складу з'ясувалося, що загальна вага речовини є дещо більшою ніж та, яка визначається за формулою. Так було відкрито хімічний елемент літій.

8) Різні рослини, які зростають під дією сонячного світла, мають зелене забарвлення. Ті ж самі рослини, коли вони знаходяться в темноті, втрачають зелене забарвлення. Отже...

9) На місці убивства було виявлено сліди від взуття Р. і К., які зізналися в скоєнні злочину, стверджуючи, що вчинили його удвох. Проте, відбитки пальців на ножі, яким було убито жертву, не належали ні Р., ні К. (Який висновок було зроблено ?)

 

3. Визначте типи аналогії.

П р и к л а д: Патрульний міліцейський пост отримав інформацію про скоєння злочину та орієнтировки щодо вигляду можливих злочинців. Через певний час старший групи вирішив затримати особу, яка була приблизно такого ж зросту, як один із злочинців, одягненена в такий самий одяг (світло-коричнева куртка із замші), на ньому також було надягнуто темно-сині і досить заношені джинси, на голові була коричнева волохата шапка (можливо з собачого хутра, що було зазначено в орієнтировці на розшук).

 

В і д п о в і д ь:

За орієнтирами подія має такі ознаки: а (куртка), b (джинси), c (шапка), d (можливий злочинець).

Помічено особу, яка має ознаки а, b, с.

Імовірно, що даній особі притаманна ознака d.

 

1) Зрозуміло, що якщо мірило однієї мапи є удвічі більшим, ніж в іншої, то й відстань, виміряну між тими ж самими об'єктами на різних картах буде виражено через різні величини, різниця між якими буде дорівнювати 1/2.

2) При порівняні обох останніх крадіжок слідчий з'ясував, що обидві вони скоєні, імовірно однією особою чи групою осіб. Висновок випливав з того, що в обох випадках для проникнення до квартири застосовувалася відмичка. У обидвох випадках злочинці знаходились у квартирі не більше, ніж 10 хв., але устигли забрати найцінніші речі. Окрім цього, в обох випадках, десь біля часу скоєння цих злочинів, поблизу під'їздів будинків, у яких мешкають потерпілі, помічено авто моделі «Мазда» темно-сірого кольору з номерами Миколаївської області.

3) Редактор одного з літературних журналів постійно відмовлявся друкувати твори однієї схильної до графоманства «письменниці». Якось вона склеїла листки чергового свого «опусу». Коли редакція відіслала її витвір з відмовою публікації, розгнівана авторка написала редакторові: « Із склеєних 150 сторінок ви розклеїли лише 5 і відмовили в публікації, не дочитавши роману до кінця». На це редактор відповів: «Шановна пані, задля того, щоб зрозуміти, що яйце несвіже, не обов'язково з'їсти його цілком».

4) Плутарху приписується така розповідь щодо випадку розлучення римського консула Павла Емпілія зі своєю дружиною. Коли друзі почали осуджувати консула за подібний вчинок, питаючи: «Чи вона не гарна собою? Чи вона не цнотлива? Чи вона безплідна?». Емпілій виставив ногу і вказав на свою сандалію, запитуючи: «Чи вона не гарна? Чи хіба вона стоптана? Та хто із вас знає, де вона тисне мені ногу?»

5) На складі станції Одеса-Товарна було скоєно крадіжку кольорових металів суму 10 000 гривень. Слідство не виявило злочинців. Через певний час подібна крадіжка сталася на станції Одеса-Сортувальна. І на цей раз підозрювані в скоєні злочину були не виявлені. Подібний злочин було скоєно через місяць на тій же станції - Одеса-Сортувальна. Яку версію висунуло слідство?

6) Людина давніми предками була названа малим світом, і беззаперечно, що таке наймення є доцільним, бо як людина складається із землі, води повітря й вогню, так і тіло землі. Якщо в людини є кості, які слугують йому опорою, і покрови із м'язів, у світі є скелі, - опори землі; якщо людина має кров’яне озеро, - там, де легеня зростає та зменшується шкірних шість годин під час дихання; якщо від зазначеного кров’яного озера беруть початок жили, які, розгалужуючись, розходяться по людському тілу, то так само й океан наповнює тіло землі безконечними водяними жилами.

4. Якій із наведених аналогій притаманний більший ступінь переконливості?

1. а) У романі Е.-М. Ремарка «На західному фронті без змін» викрито безглуздя та жахливі жертви Першої світової війни і трагічну долю молодого «втраченого» покоління, яке їх пережило й вистраждало. Подібні ж події описуються у творах Е. Хемінгуея, У. Фолкнера та багатьох інших письменників. Отже, імовірно, що значна частина письменників 20-х-30-х рр. засуджували війну.

в) У романі Е.-М. Ремарка «На західному фронті без змін» викрито безглуздя та жахливі жертви Першої та Другої світових війн і трагічну долю молодого покоління, яке їх пережило й вистраждало. Е.-М.Ремарак висвітлив трагедію поколінь, доля яких пов'язана з участю у світових війнах і в інших своїх творах Подібні ж події описуються у творах Е. Хемінгуея, У. Фолкнера, Л.Фехйтвангера, А.Барбюса, Я.Гашека, В.Астаф'єва, Б.Васильєва, В.Бикова, О.Гончара та багатьох інших письменників. Ця тема знайшла своє відбиття в кінематографічних здобутках С.Бондарчука, О.Довженка, Л.Бикова, Л.Шепітько і навіть С.Спілберга.

Отже, проблема воєнної загрози хвилює багатьох видатних діячів культури ХХ ст.

2. а) В оповіданні А.К.Дойля «Блакитний карбункул» йдеться про крадіжку коштовностей. Головними ж героями (як за звичай) є Шерлок Холмс та доктор Ватсон. Серу Генрі це оповідання дуже сподобалося. Тому, побачивши в книжковій крамниці нову збірку оповідань зазначеного автора, героями якої є Холмс і Ватсон, зайняті розслідуванням крадіжки, він вирішив придбати цю книгу.

в) Позаяк мені дуже сподобалось оповідання А.К.Дойля «Блакитний карбункул», то, мабуть, мені сподобаються й інші його твори.

3. а) У романі французького письменника А.Дюма «Граф Монте-Крісто» дійовими особами є прекрасні й цнотливі (або не зовсім) дами, відважні кавалери, чесні та нечесні придворні особи, міністри та й прості злочинці, а також чимало героїв здатні сплітати щонайнеймовірніші інтриги. Створений він був в епоху королювання Луї-Філіппа.

Щось подібне ми зустрічаємо в романі його сучасника Е.Сю «Паризькі таємниці», де також дійовими особами є прекрасні й цнотливі (або не зовсім) дами, відважні кавалери, чесні та нечесні придворні особи, міністри та й прості злочинці, а також чимало з героїв здатні сплітати щонайнеймовірніші інтриги. Я подумав, що дії відбуваються теж у часи Луї-Філіппа.

в) Недавно я бачив кінофільм, де діяли також прекрасні й цнотливі (або не зовсім) дами, відважні кавалери, чесні та нечесні придворні особи, міністри та й прості злочинці, а також чимало з героїв здатні сплітати щонайнеймовірніші інтриги.

Можливо події цього кінофільму відображали епоху Луї-Філіппа?

а) побудуйте висновок за аналогією.

Бачив я трьох визначних чоловіків. Кожен з них намагався посісти вагоме місце в суспільстві. Першому достатньо було конформістських здібностей, інший виявився досить вдалим пристосуванцем, третьому задля досягнення власної кар'єристської мети необхідно було мудрувати, аби догодити усім. Кожен з них досяг певного вагомого суспільного стану, але всі вони при цьому встигли нашкодити близьким до них людям. Пізніше я зустрів четвертого, котрому теж були притаманні подібна мета й тотожні риси.

б) нехай ваш висновок стане засновковою підставою для побудови умовиводу з диз’юнктивними та кон’юнктивними зв’язками.

 

ЧАСТИНА ІІІ. АРГУМЕНТАЦІЯ ТА ГІПОТЕТИЧНЕ ЗНАННЯ,

РОЗДІЛ 1. Логічні основи аргументації

Доведення і спростування. Структура доведення. Способи доведення. Спростування і його способи. Правила і помилки щодо доведення і спростування. Парадокси і софізми. Змагальний діалог (суперечка).

1. Доведення і спростування

 

В процесі пізнавально-комунікативної діяльності народжується і висловлюється безліч думок. Проте, для більшості із них спільним є те, що висловлена думка (хоча б за прагненням її автора) претендує на істинність для інших (навіть якщо вона є завідомо хибною). Адже жоден з учасників комунікації не бажає бути звинуваченим чи то у брехні, чи то у нездатності до правильного мислення.

Важливою властивістю правильного мислення є його переконливість, обґрунтованість, доказовість. В-абстрактному мисленні результати процесу пізнання перевіряються головним чином через їх зіставлення з якимось положеннями, істинність котрих уже була встановлена раніше. Подібна перевірка має опосередкований характер і здійснюється за допомогою спеціальної процедури, яка називається доведенням.

Логічні процедури доведення й спростування є важливим засобом формування наукового знання. В різноманітних галузях нашої комунікативної діяльності доводиться обґрунтовувати найрізноманітніші судження. А особливість наукового пізнання полягає у тому, що нові результати визнаються істинними і включаються в емпіричний чи теоретичний фундамент певної пізнавальної парадигми, якщо вони зазнали логічної перевірки на обґрунтування і вважаються доведеними або веріфікованими.

У комунікативному акті всякий адресант (автор) інформативного повідомлення намагається не лише донести якусь інформацію до реципієнта (слухача), а й переконати його в істинності цієї інформації. Для цього він користується різними засобами обґрунтування своїх положень, тобто здійснює процес аргументації.

Наведемо кілька визначень аргументації:

«Аргументація є словесною (вербальною), соціальною і раціональною дією (діяльністю), що має на меті переконання (переконування) розсудливого слухача (спостерігача, арбітра, експерта – judge) в прийнятності якоїсь точки зору через висунення певної кількості тверджень, призначених підтвердити (або спростувати) дану точку зору».1

Найбільш розгорнута дефініція аргументації, мабуть, дана Г.Брутяном: «Аргументація –це спосіб міркування, в процесі якого висувається певне положення, як теза, що доводиться: розглядаються докази на користь його істинності і можливі протилежні докази; дається оцінка підставам і тезі доведення, однаково як і підставам і тезі спростування; спростовується антитеза, тобто теза опонента доводиться теза; створюється переконання в істинності тези і хибності антитези як того, хто доводить, так і у опонентів; обґрунтовується доцільність прийняття тези з метою вироблення активної життєвої позиції і реалізації певних програм, дій, які випливають із положення, що доводиться» 2

Таким чином:

Аргументація (лат. argumentatio – наведення аргументів) – це операція обґрунтування якихось суджень, практичних рішень, дій тощо, у якій поряд з логічними, застосовуються також мовленнєві, емоційно-психологічні та інші позалогічні методи і прийоми переконуючої дії.

Мета усякої аргументації – вплинути на реципієнта (адресата) так, щоб сформувати у реципієнта переконання в істинності якихось суджень чи в необхідності або правильності якихось практичних дій. (Зазначимо, що проблема переконання як мети певних комунікативних дій і її звЄЄязок з логічною аргументацію має ряд тлумачень. Проте більшість дослідників наголошують на урахуванні намірів учасників процесу аргументації і можливості їхнього взаємо порозуміння 3)

Переконання – це притаманні одній особі чи групі осіб погляди й уявлення про явища реальної дійсності, які визначають поведінку і вчинки людей, їх цілеспрямовану діяльність. Переконання можуть формуватись стихійно, на підставі повсякденного досвіду, баченого чутого, сприйнятого на віру.

Віра – це прийняття без достатньої критичної перевірки чужих думок, під впливом авторитету, зацікавленості, традиції, навіювання тощо. Тому переконати – ще не означає довести. Такі переконання не вважаються науково обґрунтованими.

_____________________________

1.Eemeren Frans H. van Argumentation: an overview of theoretical approaches and research themes // ARGUMENTATION, INTERPRETATION, RHETORIC. – Online Journal – Issue 1. – Argumentation.ru

2. Брутян Г.А. Аргументация. – Ереван: АН АрмССР , 1984.– С.7.

3. Детально про це див.:Алексеев А. П.Аргументация. Познание. Общение. — М.: Изд-во МГУ, 1991.– С.16-36.

. .

NB. Проте, варто зазначити, що для пересічного комуніканта значна частина суджень, які на конкретний час вважаються науково обґрунтованими, сприймається як істина, не на підставі безпосереднього обґрунтування, а на підставі віри в авторитетність авторів цих висловлювань або на підставі їхньої досі-неспростованості

 

Свідомо сформовані переконання спираються на аргументоване міркування, яке являє собою обґрунтоване знання. Вірі тут протиставлено свідому, раціонально-критичну оцінку цих переконань. Міркування, на основі яких формуються свідомі переконання, називаються доказовими. Вони є характерною рисою наукового стилю мислення. Подібну аргументацію ще називають теоретичною «виведення обґрунтованого положення з інших, прийнятих раніше положень»1

Процес аргументації реалізується у формі діалогу. Тому вона передбачає наявність таких учасників:

1)Пропонент– особа, яка висуває і відстоює певне положення.

2)Опонент – особа, що висловлює свою незгоду з пропонентом.

3)Аудиторія – колективний суб'єкт дискусії, якого прагнуть привернути на свою сторону перші два учасники процесу аргументації.

Опонента і аудиторію можна об’єднати спільним терміном “реципієнт”, тобто той кому власне аргументація адресована. В основі теретичної (логічної) аргументації знаходиться доведення.

NB. Зазначимо, що буквальна фізична присутність реципієнта (опонента чи аудиторії) не є обов’язковими. Проте аргументативне мислення залишається діалогічним. Так, розгортаючи якесь міркування, ми, нехай навіть умовно, передбачаємо і можливі заперечення на наші аргументи, і плануємо реакції опонента і аудиторії щодо наших розмірковувань.

 

Особливо вимога доказовості ставиться і до пізнання у правовій практиці: судове рішення по кримінальній чи цивільній справі вважається правосудним, коли воно об'єктивно і всебічно обґрунтоване у ході судового розгляду

2. Логічна структура доведення

Доведенняце сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності, якогось судження за допомогою інших істинних суджень.

______________________________

1. Ивин А.А. Основы теории аргументации. – М.:ВЛАДОС, 1997. – с.57.

Таким чином, доведення є однією із форм аргументації, а саме найсильнішою його формою, котра забезпечує отримання вірогідного, об'єктивно істинного знання.

Доказове міркування містить три взаємозв'язаних елементи: тезу, аргументи й демонстрацію. Операцію доведення традиційно зображають у вигляді схеми:

 

 

 
 


Т Теза

 
 


Демонстрація

а1, а2, а3, ...аn

Аргументи

 

 

1. Теза доведення – висунуте пропонентом положення, істинність якого він доводить у процесі аргументації. Теза є головним елементом доведення і відповідає на питання: “Що доводять?”, “Що обґрунтовують?” Як теза можуть виступати теоретичні положення науки, математичні теореми, результати узагальнення емпіричних даних, судження про властивості чи причини предметів, явищ або подій тощо, якщо їхня істинність на даний момент не є очевидною і потребує обґрунтування.

У судово-слідчій практиці тезою є судження про окремі обставини злочинної події, особу злочинця, мотиви та мету злочину тощо. Узагальнюючою тезою в обвинувальному висновкові слідчого, у вироку суду є ряд взаємопов’язаних суджень, в яких викладено істотні обставини, що характеризують злочинну подію.

2. Аргументи – докази чи підстави доведення – судження (чи сукупність суджень) на яких доведення ґрунтується. Це думки, істинність яких на даний момент вважається підтвердженою практикою і які таким чином можуть слугувати підставами істинності чи хибності інших думок. Отже, аргументи – це логічне підґрунтя аргументації. Вони відповідають на питання: “Чим, за допомогою чого здійснюється аргументація?” Аргументами можуть бути: .

1) Не спростовані на даний момент теоретичні положення. Ці думки здатні пояснювати сутність відомих фактів і передбачати нові явища, тому можуть слугувати для обґрунтування нових положень

Так, фізичні закони гравітації, з одного боку, дозволяють розрахувати траєкторію космічного тіла, а, з іншого, слугують доказами, що підтверджують вірність таких розрахунків.

Роль аргументів можуть виконувати також положення, що є результатом емпіричних узагальнень. Таким емпіричним узагальненням є встановлене положення про індивідуальний характер папілярних узорів і їх практичну неповторюваність, що широко застосовується у дактилоскопічній експертизі.

Функцію аргументів можуть виконувати загальноправові положення, норми права, інші оцінні стандарти. Якщо, наприклад, дія певної особи кваліфікується як шахрайство, то вказуються, як аргументи, наявні у її поведінці ознаки, що визначені законодавством.

2) Роль аргументів виконують, судження, що виражають твердження про факти. Факти чи фактичні дані – це одиничні події чи явища, для яких характерні певний час, місце і конкретні умови їх виникнення й існування.

Твердження про факти використовуються в багатьох галузях пізнання: в історії, фізиці, соціології, лінгвістиці тощо. Особливе значення мають факти у судовому дослідженні, оскільки минула подія там відновлюється за її слідами на матеріальних предметах та у свідомості людини, причетної до цієї події. Коли йдеться про факти як аргументи у процесі обґрунтування, маються на увазі судження про факти, в яких виражена інформація про події та явища.

3) Аргументами можуть бути аксіоми, тобто положення, які на даний момент вважаються очевидними, тобто такими, що не потребують доведення в даній галузі знань. Аксіомами можуть виступати різні вихідні положення математики, фізики, інших наук: “частина менша за ціле”. Аксіомами виступають загальні закони логіки (тотожності, несуперечності, достатньої підстави), аксіоми силогізму тощо. Аксіоматичний характер має очевидне положення, що “одна і таж особа не може одночасно знаходитись у двох різних місцях”, і саме воно є головним аргументом для обґрунтування алібі.

3. Демонстрація (лат demonctratio – “показування”)– логічне міркування у процесі якого із аргументів виводиться істинність чи хибність тези. Таким чином, демонстрація здійснює логічний зв’язок між аргументами і тезою. Вона є однією із форм умовного зв'язку, де аргументи виконують функцію логічної підстави, а теза – функцію логічного наслідку:

1, а2, а3, ...аn) ®Т

Згідно з законами умовної залежності істинність аргументів є достатньою підставою для визнання істинною тези, за умови дотримання правил висновку.

Демонстрація здійснюється у формі умовиводу. Це може бути окремий умовивід але частіше – ціла низка міркувань. Засновками тут виступають судження про аргументи, а висновок – судження, що виражає тезу. Продемонструвати – означає показати, що теза логічно випливає з аргументів. Особливість умовиводів, у формі. яких здійснюється демонстрація (дедуктивних, індуктивних, за аналогією), полягає у тому що судження, яке потребує обґрунтування (теза), є наперед сформульованим висновком з умовиводу, а судження про аргументи, які слугують засновками умовиводу, залишаються невідомими і мусять бути доведені.

Таким чином, в процесі аргументації за відомим висновком (тезою) відновлюються засновки умовиводу (аргументи).

 

 

За способом обґрунтування тези розрізняють два види доведення: пряме і непряме:

1. Прямим називається доведення, при якому не вдаються до використання суперечних тезі припущень. Пряме доведення ґрунтується на певній безсумнівній підставі, з якої безпосередньо виводиться істинність тези. Тобто доведення прямує від істинності аргументів до істинності тези. Пряме доведення може мати форму дедуктивних, індуктивних умовиводів або за аналогією. .

1) При формі дедуктивного умовиводу пряме доведення може мати, наприклад такий вигляд:

 

 

а) Теза:Мідь електропровідна

Аргументація:

Загальний аргумент:“Усі метали електропровідні”.

Міркування:“Якщо усі метали електропровідні а мідь – метал, то, отже, мідь є електропровідною”

б)Теза: “Постріл в N. здійснено з близької відстані”.

Аргументація:

Загальний аргумент “Якщо навкруги вогнепальної рани виявлено частинки пороху (А), то постріл зроблено з близької відстані (Т)”.

Твердження про факт: “Навкруги вогнепальної рани на тілі N. виявлені частинки пороху (А)”..

Логічна схема показує, що демонстрація здійснюється у формі умовно-категоричного умовиводу:

А ® Т, А

Т

 

Особливість дедуктивного обґрунтування полягає у тому, що при істинності аргументів-засновків і дотриманні правил висновку, воно дає вірогідні результати,

2) Індуктивне, обґрунтування – це логічний перехід від аргументів, у яких подано інформацію про окремі випадки певного роду, до тези, яка узагальнює ці випадки. Наприклад:

Теза: “Для всіх злочинів проти основ національної безпеки України Кримінальним кодексом України і передбачено позбавлення волі”.

Аргументи: (1) “Злочини проти основ національної безпеки України

передбачені у шести статтях Кримінального кодексу України: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада, шпигунство тощо”.

(2) “Для кожного із шести злочинів передбачене позбавлення волі”.

Міркування: “Оскільки розділ 1 КК України «Злочини проти основ національної безпеки України» вичерпується зазначеними шістьма злочинами, то за них усіх передбачене покарання у вигляді позбавлення волі”.

 

У даному випадку перед нами повна індукція, тому теза як висновок із істинних засновків випливає з необхідністю. Якщо ж обґрунтування здійснюється у формі неповної індукції, то доказовість тези залишається більш чи менш проблематичною.

Подібна форма доведення застосовується усіх науках, коли теза є загальним судженням.

 

<


Читайте також:

  1. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  2. Біологічні способи лікування ран.
  3. Валютний курс і способи його визначення
  4. Варіанти і способи вимірювань характеристик телефонних каналів
  5. Види і способи вибіркового спостереження.
  6. Види середніх величин та способи їх обрахування.
  7. Види середніх величин та способи їх обрахування.
  8. Види середніх і способи їх обчислення
  9. Види та способи гартування.
  10. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
  11. Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.
  12. Види, форми і способи спостереження.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Modus tollens | Правила й помилки щодо тези.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.037 сек.