Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Слово як основна одиниця мови. Критерії визначення слова.

Визначення слова в межах однієї мови є проблемним питанням у мовознавстві. Про це свідчить велика кількість визначень слова, але жодне з них повністю не розкриває природу слова. Відомі фонетичні, семантичні, морфологічні, синтаксичні визначення слова та їх комбінації. Універсальне визначення слова – ще складніше завдання, оскільки в різних мовах слова є “неоднорідними за своєю структурою і функціями”. У мовах різних типів “слово має різний вигляд (пор. слово-морфему в ізолюючих мовах і слово-речення в інкорпоруючих мовах)”. Залежно від типу мови слово може містити різну кількість понятійного матеріалу як наслідок відображення в мозку людини предметів і явищ, які її оточують. Таким чином, обсяг понятійного матеріалу в слові залежить від “певних специфічних економічних, культурних, соціальних і, навіть, природних особливостей колективу”. Однак, складність побудови чіткого універсального визначення не має бути причиною відмови від такого центрального поняття мовознавчої науки, як “слово”.

Наявність одиниць перехідного характеру (напр., між словом і морфемою або словом і словосполученням) – явище природне. Мовні факти дозволяють досить чітко розмежовувати лише крайні, полярні випадки (типу blackboard : : black board). Однак, існують проміжні, перехідні випадки, які лінгвісти часто намагаються обов’язково класифікувати як словосполучення або як складні слова, у той час як вони становлять не певну стійку мовну одиницю, а “мовну одиницю в процесі її становлення, одиницю, яка відображає тенденції мовного розвитку”.

Проблема виокремлення і визначення слова має два аспекти: проблему окремості слова, визначення його меж і проблему тотожності слова (встановлення словесної тотожності різних слововживань). В історії мовознавства відомо більш ніж 70 різноманітних критеріїв визначення слова, в основі яких лежать графічні, фонетичні, структурні, граматичні, синтаксичні, семантичні та системні принципи.

Графічний аспект застосовується для визначення слова як послідовності знаків, обмежених пропусками. Однак, таке розуміння слова використовується лише для вирішення певних прикладних завдань і не може адекватно відобразити природу мови. Написання слів разом, окремо або через дефіс – це в значній мірі умовність і данина традиції (пор.: англ. workout, work-out (розминка); нім. spazierengehen, spazieren gehen (піти погуляти); ісп. se lo doy (йому це даю), damelo (дай мені це).



Интернет реклама УБС

Фонетичнийаспектполягає в таких ознаках звукової єдності та відособленості, як наявність паузи до і після слова, загальний і єдиний наголос тощо. Однак слід враховувати, що слово може мати більш ніж один наголос або може бути ненаголошеним (прилягати в якості проклітики до наступного або енклітики – до попереднього слова і, таким чином, включатися у структуру так званого акцентного слова (рос. н'а пол, ст'ал бы).

Структурно слово визначається як звукова послідовність, в яку не можна включити іншу послідовність того ж рівня без порушення семантичної або граматичної цілісності. Однак, і цей критерій не є абсолютним: пор. нім. anrufen – ich rufe dich an; рос. никто – ни у кого; англ. (to) do – he is always doing it – I have already done it. Таким чином, за даним критерієм названі випадки слід відносити до словосполучень, які морфологічно чергуються зі словами, або припускати, що морфологічна форма слова складається з декількох слів. В іншому випадку визнається існування подільних слів (які можна розчленувати), які зовні збігаються зі словосполученнями.

За морфологічним критерієм слово характеризується цільнооформленістю: граматичні показники оформлюють слово в цілому, а не його окремі частини. Вслід за О. І. Смирницьким ми вважаємо, що проблему окремості слова слід розглядати у двох аспектах: як питання виокремлення слова, яке включає проблему розрізнення частин слова, і як питання цілісності слова з урахуванням відмінностей між словом і словосполученням.

Порівняймо значення англійського слова baby (загальний відмінок, однина) і основи baby- в межах одного слова (baby(-), baby(-’s), babie(-s), babie( -s’), а також у складі інших слів (babysitter, babyfaced, babyish тощо). Слово baby містить не тільки значення основи baby-, але й значення іменника і значення числа і відмінка. Що стосується основи baby-, то вона не має комплексу таких значень. Загальне значення предметності ніби розчиняється в її конкретному значенні, а значення числа і відмінка взагалі втрачається (babysitter – це необов’язково людина, яка доглядає лише одну дитину). В укр. дітовбивця (на відміну від вбивця дітей) елемент -о- є показником деграматизації слова діти (тобто показником втрати числа і відмінка) і, незважаючи на те, що діто- і дитина мають різні кореневі голосні (які у даному випадку виступають ознаками числа), дітовбивця не завжди означає особу, яка скоїла більш ніж один злочин. Таким чином, основа baby- (і, відповідно, діто-) не є словом, оскільки слово містить у собі сукупність семантичних, фонетичних і граматичних ознак, специфічних для кожної мови.

На відміну від словосполучення, яке носить нарізнооформлений характер (складається з окремих самостійних одиниць мови – слів), слово є цільнооформленим утворенням. Якщо порівняти слово bearskin і словосполучення (the) skin of (a) bear, то можна побачити, що, незважаючи на однакові основи і значення, вони вказують на одне явище об’єктивної дійсності, але відрізняються за своєю граматичною будовою. Так, у слові bearskin обидва компоненти оформлені як одне ціле (bearskin(-), bearskin(-s)), в той час як у словосполученні (the) skin of (a) bear кожен із двох компонентів має самостійне граматичне оформлення (the skin-s of the bear-s).

Цільнооформленість включає в себе також і певну семантичну оформленість. Так, явище позначене словом bearskin, сприймається як щось цільне, яке містить його окремі риси (шкіру та її віднесення до певної тварини), в той час як явище, позначене словосполученням (the) skin of (a) bear, сприймається як два окремих компоненти об’єктивної дійсності. Таким чином, навіть найменш цільне за своєю будовою слово є по суті більш близьким за своєю оформленістю до простого, монолітного слова, ніж будь-яке сполучення слів. Однак, слід зазначити, що смислова цілісність існує у слові як наслідок його цільнооформленості і, отже, не може бути самостійним критерієм делімітації складного слова.

За синтаксичним критерієм слово визначається як потенційний мінімум речення (що вказує на можливість окремого слова виконувати функцію речення) і як мінімальна синтаксична одиниця (можливість слова функціонувати як член речення). Недоліком даного критерію є те, що він виключає з розгляду службові слова (прийменники, сполучники і частки), а також слова типу thus, therefore, оскільки вони не утворюють самостійних речень і не функціонують як члени речення.

За семантичним критерієм слово визначається як “все те, що виражає одне певне поняття” . Принциповою ознакою слова є наявність значення. Однак, традиційне уявлення про те, що значення слова зводиться до поняття, є не зовсім правильним. Як правило, значення має більш складну будову і може містити різні конотативні елементи. Власні імена, наприклад, не виражають поняття. Вони лише вказують на предмети і не позначають певний клас предметів. У випадках, коли власне ім’я набуває властивості позначати клас предметів, воно втрачає статус власного імені й переходить до розряду загальних імен (John Doe/Jane Doe – назва чоловіка / жінки, ім’я яких невідоме; Joe Miller – давно відомий анекдот (“з бородою”); Scrooge – скнара; odyssey – тривала подорож. Також не виражають понять вказівні слова і займенники (this, that, I тощо).

Таким чином, мовні одиниці перехідних рівнів відображають тенденції розвитку мови. Отже, для визначення слова необхідно застосовувати комплекс таких аспектів, як графічний, фонетичний, структурний, граматичний, синтаксичний та семантичний. Чим більше параметрів і рис слова висвітлює мовна одиниця, тим більше підстав відносити її до лексичного рівня.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II Основна частина
  3. II Основна частина
  4. II Основна частина
  5. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  6. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  7. II. Основна частина
  8. II. Основна частина
  9. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  10. Ocнoвнi визначення здоров'я
  11. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
  12. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.