ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

ВСТУП

Оскільки сьогодення характеризується великою кількістю безробіття, я вважаю, ця тема актуальна для розгляду і хотіла б висвітлити всі питання цієї проблеми.

Основними напрямами політики зайнятості є виплата допомоги по безробіттю, система професійної перекваліфікації та працевлаштування, створення додаткових робочих місць, громадські роботи, регулювання зайнятості осіб, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці.

Фактично в усіх країнах існують системи компенсації втрат доходів у зв'язку з безробіттям. Як правило, допомога надається з спеціальних страхових фондів у розмірі 50 – 75% середнього заробітку за останній час протягом встановленого періоду. По закінченні цього строку в багатьох країнах надається державна допомога в меншому розмірі і, як правило, на основі індивідуального визначення потреби. Одержання допомоги по безробіттю здійснюється за певних умов. Це так звані кваліфікаційна умова, період чекання, термін надання допомоги, фізична придатність до праці, реєстрація на біржі праці.

Система працевлаштування і перекваліфікації здійснюється за допомогою бірж праці. Витрати на перекваліфікацію, як правило, компенсуються з державного бюджету. Фірми, що вивільнюють працівників, також мають певні обов¢язки щодо надання їм кваліфікації, необхідної для працевлаштування. Здійснюють перенавчання як спеціалізовані фірми, що діють на комерційних засадах, так і заклади системи професійного навчання. Особлива система працевлаштування існує для осіб, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. Для них законодавство передбачає квотування робочих місць, державне фінансування виробництв.

Так само існують системи державного фінансування створення нових робочих місць і пільги в оподаткуванні для підприємств, що розширюють зайнятість.

Нині в Україні вже закладено основи здійснення політики зайнятості та соціального захисту безробітних. Вони базуються на Законі України “Про зайнятість” і Державній програмі зайнятості. Ці документи узагальнюють світовий досвід і забезпечують достатній рівень соціальних гарантій як щодо розмірів допомоги по безробіттю, так і термінів її надання.

Основним документом, який виражає державну політику, є Програма зайнятості. Її заходи спрямовані в першу чергу на вирішення завдань запобіганню масовому безробіттю, підвищення ефективності використання трудових ресурсів, забезпечення соціального захисту малозахищеного працездатного населення щодо його зайнятості й у кінцевому підсумку зводяться до реалізації здібностей людини до праці.

Включені до програми заходи спрямовані на:

1. досягнення і збереження високого рівня зайнятості населення;

2. удосконалення структури зайнятості і підтримку ринку праці, де мобільності працівника надається особливого значення;

3. перехід від загального державного піклування про соціальний захист від безробіття до підвищеної відповідальності самого працівника за можливі його наслідки, тобто перехід від утриманських настроїв громадянина України до його особистої відповідальності;

При цьому треба мати на увазі, що визначальним фактором є стан розвитку економіки, від можливостей якої залежить ступінь матеріально-фінансового забезпечення заходів і в цілому успіх функціонування інструментарію політики зайнятості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стеценко С.Г. Козаченко И.В. Демографическая статистики. К., 1984.	\|	Специфіка ринку зайнятості України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.