Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Математичне моделювання процесу управління організаційними змінами на підприємстві

Лекція 6

Розглянуті вище моделі дають змогу якісно управляти організаційними змінами. На відміну від існуючих моделей нами розроблена математична модель управління організаційними змінами, яка дозволяє кількісно оцінити необхідність запровадження будь-яких змін, визначити позитивний або негативний вплив організаційних змін на діяльність підприємства.

Побудова моделі, як і управління, є процесом. Основні етапи процесу – постановка завдання, перевірка його на вірогідність, застосування та відновлення моделі.

Для розроблення математичної моделі процесу управління організаційними змінами необхідно досліджувати формування якісних і кількісних характеристик діяльності підприємства.

У роботах Ланса А. Бергера, Альфреда Д. Чендлера вказується, що на процес формування якісних і кількісних характеристик ефективної діяльності підприємства впливає сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, тому управління змінами тільки на одному рівні підприємства, в одному якомусь структурному підрозділі не може забезпечити задовільного рішення для підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому [138, 121]. Розробивши й використавши математичну модель, є можливість вибору оптимального варіанту в ситуації, що склалася на підприємстві – запровадження організаційних змін в одному структурному підрозділі або в усіх підрозділах підприємства.

Загальну структуру управління організаційними змінами можна подати як складну багатомірну систему управління. Процес управління організаційними змінами характеризується сукупністю внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на діяльність підприємства, а також характеристик процесу організаційних змін. Головним фактором, який безпосередньо сприятливо впливає на ефективність управління організаційними змінами, є інтелектуальний потенціал підприємства. Факторами внутрішнього середовища нами визначено:

· зміни мети, завдань і діяльності підприємства;

· зміни в основній структурі підприємства;

· зміни в процесах управління та структурах підприємства;

· зміни в технологіях, які використовуються на підприємстві;

· зміни в культурі підприємства;

· інтелектуальний потенціал персоналу.

Зовнішнє середовище, в якому підприємство здійснює свою діяльність, мінливе. Зміни, які в ньому відбуваються, необхідно постійно відстежувати і враховувати. Це середовище, в свою чергу, складається з таких складових: економічної, політико-правової, технологічної, соціально-культурної, міжнародної, екологічної.

Поділимо перелічені вище фактори на чотири підмножини: вхідні X та вихідні Y – характеристики стану діяльності підприємства до і після проведення змін, постійні (некеровані) W і змінні (керовані) U – характеристики впливу організаційних змін. Фактори X та Y визначають власні характеристики діяльності підприємства. До числа постійних факторів відносимо такі фактори, які в процесі діяльності підприємства не змінюються. Це, наприклад, фактори, які можуть мати як систематичний, так і випадковий характер. Таким чином, до некерованих постійних факторів віднесені:

· споживачі (демографічний, історичний, культурно-історичний);

· конкуренти (структура конкуренції, маркетингова стратегія конкурентів, відносини в каналах збуту, визначення конкурентів у загальних поняттях);

· уряд (державні, місцеві органи влади);

· економіка (економічне зростання, процентні ставки, темпи інфляції, рівень безробіття);

· технології (досягнення, патенти, обмеження по ресурсах);

· незалежні засоби масової інформації.

Підмножина включає фактори, за допомогою яких можна управляти впливом змін на процес діяльності підприємства або які змінюють характер діяльності в процесі впровадження змін. Зміна стану підприємства значно ускладнює аналіз й управління організацією. До них можна віднести:

· область діяльності організації (тип діяльності, функції, територіальні межі, характер власності, конкретна діяльність);

· загальні цілі (завдання, ступінь виконання яких можна виміряти кількісним обсягом продажів, прибуток);

· корпоративну культуру (тимчасові поняття, гнучкість робітничого середовища, структура управління, рівень неформальних контактів);

· інтелектуальний потенціал персоналу (підвищення кваліфікації, розвиток і застосування накопиченого досвіду, навчання на інтелект-тренінгах, одержання другої освіти та ін.).

На першому етапі здійснення змін підприємство або організація характеризується станом . На підприємство впливає система сукупності факторів та , внаслідок чого воно набуває нового стану, зумовленого вихідною характеристикою стану :

При цьому відбувається зміна усередині організації, тобто змінюються фактори . Після проведення змін організація переходить в новий стан. Вхідні характеристики стану організації для 2-го рівня є кінцевими характеристиками стану цієї організації після 1-ї зміни її діяльності, тобто

Аналогічно визначаються характеристики стану організації на інших рівнях зміни та характеристики кінцевого стану її діяльності, які повинні відповідати заданим характеристикам при управлінні.

Таким чином, процес організаційних змін на підприємстві можна подати у вигляді рекуррентного співвідношення:

(2.3)

де n – організаційна зміна, яка вводиться на підприємстві;

- характеристика стану підприємства на початку запровадження n-ї організаційної зміни;

- характеристика стану підприємства на початку запровадження n-1–ї організаційної зміни;

- характеристика стану підприємства після запровадження n-1–ї організаційної зміни;

- підмножина некерованих факторів, які впливають на підприємство під час введення n-1–ї організаційної зміни;

- підмножина керованих факторів, які впливають на підприємство під час введення n-1–ї організаційної зміни.

На кінцевий стан організації більшою мірою впливає комплекс змін, які вводяться.

Аналіз структурної схеми (рис. 6.1) показує, що застосування вхідних характеристик стану організації на 1-му рівні за умови сталості всіх інших факторів на всіх рівнях при запровадженні змін в організації приводить до зміни вихідних характеристик стану організації після здійснення всього процесу запровадження змін.

Некеровані фактори

W₁ W₂ W_n-1 W_n

X₁ Y₁=X₂ Y₂=X₃ Y_n-1=X_n Y_n =X_n-1

_…….

S_n

S_n-1

S₁

S₂

……

…..

……

U₁ U₂ U_n-1 U_n

Керовані фактори

Рис.6.1. Структурна схема запровадження змін на підприємстві

Розглянемо докладніше процес управління організаційними змінами на підприємстві з урахуванням спадкування факторів. Як було зазначено раніше, вихідні характеристики підприємства визначаються функціональною залежністю:

Якщо провадяться зміни (зміна в завданнях або зміна у використовуваних технологіях) в одному структурному підрозділі, наприклад у відділі збуту, організація в цілому змінюється. Тому частина змінних параметрів виявляється залежною від здійснення змін у структурному підрозділі організації

(2.5)

Після проведення змін у другому підрозділі характеристики стану організації залежать від попередньої діяльності організації:

. (2.6)

З урахуванням того залежність якісних характеристик зміни організації на m рівні визначається наступним чином:

, . (2.7)

де і = 1, 2, 3, 4 - структурні підрозділи підприємства.

На другому рівні стан організації визначається впливом факторів

(2.8)

З огляду на те, що вихідний стан організації перед n-ю зміною є кінцевим станом після n-1-ї зміни, тобто

. (2.9)

Залежність вихідних характеристик організації після введення змін набуде вигляду:

. (2.10)

Ця залежність визначає вертикальний зв'язок (тобто зв'язок між змінами) при формуванні якісних характеристик підприємства.

Таким чином, окремі підсистеми змін поєднуються в загальну систему управління змінами в організації на всіх рівнях і структурах. Комплексний вплив факторів та їхнє спадкування визначає процес формування якісних характеристик зміни в організації чи на підприємстві:

. (2.11)

При цьому цільова функція ефективної діяльності організації має такий вигляд:

, (2.12)

де - результуюча залишкова величина прибутку при змінах i-го структурного підрозділу організації за n=1,2...змін.

Критерієм є мінімум цільової функції:

, (2.13)

де - припустима величина прибутку при змінах i-го структурного підрозділу організації на остаточній стадії проведення зміни.

Дослідження процесу управління організаційними змінами на підприємстві свідчить, що зміна вихідних параметрів будь-якого його структурного підрозділу приводить до зміни характеристик всього підприємства. Аналіз також показує, що на кінцевий стан діяльності організації впливають не тільки постійні та змінні параметри змін факторів, а й послідовність впливу цих параметрів, тобто послідовність запровадження змін у кожному структурному підрозділі.

Результати аналізу процесу управління організаційними змінами одного структурного підрозділу підприємства або зміна діяльності всього підприємства на кількох рівнях свідчать, що управління організаційними змінами окремого структурного підрозділу або запровадження окремої зміни призводить до зниження ефективності одержуваного результату. Тому при ухваленні рішення про проведення змін на підприємстві необхідно розглядати сукупність усіх факторів, які впливають на процес управління організаційними змінами.

Одними з основних змінних параметра U, що визначають зміну стану організації, є прибуток (П) і рентабельність (Р). Для якісного та кількісного аналізу впливу змін у дисертаційному дослідженні використані властивості орієнтованого графа, що, з одного боку, відображає напрямок змін усіх структурних підрозділів організації, а з іншого – характер зміни та взаємозв'язки досліджуваних параметрів на певних етапах діяльності підприємства. Передача властивостей і напрямок від П до Р позначимо через Т , а зворотний зв'язок – через Q.

Скористаємося цими властивостями графа, представивши кожен структурний підрозділ організації у вигляді 4 граф-схем (наприклад, відділ продажів, відділ реалізації, відділ маркетингу, відділ контролю за якістю), (рис. 2.7). Після початку змін кожний структурний підрозділ має вихідні початкові властивості П та Р (вершини А₁, A₂, А₃, А₄), які є результатом початкової діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи подолання опору організаційним змінам	\|	Основным местом длительного депонирования экототоксикантов органической природы является жировая ткань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.