Провадження у справах про адміністративні правопорушення

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню адміністративних правопорушень та їх попередження.

Система органів, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення. До неї відносяться:

1) адміністративні комісії при виконавчих органах районних, міських, селищних і сільських Рад;

2) місцеві адміністративні суди;

3) уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, фінансових органів, органів державної контрольно-ревізійної служби України, органів Антимонопольного комітету та інші органи, уповноважені даним Кодексом.

Порушення справи про адміністративне правопорушення починається після вчинення адміністративного проступку, про що складається протокол, який є єдиною підставою для розгляду адміністративної справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказуються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особистість порушника, місце, час вчинення і сутність адміністративного правопорушення, нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписує особа, яка його склала і особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також потерпілий і свідки, якщо вони є. У разі відмови правопорушника від підпису в протоколі в ньому робиться про це запис.

При складанні протоколу порушнику роз'ясняються його права та обов'язки, про що зазначається в протоколі. Протокол відсилається органу чи посадовій особі, які уповноважені розглядати справу про подібне правопорушення.

Якщо протокол неможливо скласти на місці вчинення правопорушення, працівник органу внутрішніх справ може доставити порушника в міліцію. У випадках, прямо передбачених чинним законодавством, з метою припинення правопорушень, коли вичерпані інші заходи впливу, для встановлення особи, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ допускаються: адміністративна затримка особи, огляд та вилучення речей і документів.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, оскаржити постановку справі.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Якщо ця особа відсутня, справа може бути розглянута тільки в тих випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення органом (посадовою особою), правочинним розглядати дану справу, у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу. Орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову зі справи, яка повинна містити: найменування органу, який виніс постанову, відомості про особу, щодо якої розглядалася справа, викладення обставин, установлених при розгляді справи, посилання на нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення, прийнятий за рішення справи. Щодо розглянутої справи може бути винесена одна з наступних постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу;

3) про закриття справи.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої вона була винесена. Постанову зі справи може бути оскаржено як особою, щодо якої її винесено, так і потерпілим. Скаргу на постанову зі справи про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів від дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснює орган (посадова особа), який виніс постанову.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття адміністративної відповідальності та її підстави	\|	Кримінальне судочинство в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.