ВИЗНАЧЕННЯ КА, ЙОГО ВИДИ

Термін "контент-аналіз" є транслітерацією англійського "content-analysys", що в перекладі буквально означає "аналіз змісту" (content – зміст). Що ж стосується контент-аналізу як методу, то існує чимало різних його визначень, хоча головна суть у них спільна. Класичним у науковій літературі вважається визначення контент-аналізу Б. Берельсона, зроблене ним ще в середині ХХ століття: "Контент-аналіз – це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту комунікації". Недоліком цього визначення є ігнорування ним якісної сторони контент-аналізу (у часи Б. Берельсона кількісний контент-аналіз був значно більш поширений, ніж якісний). Інші відомі дослідники Д. Мангейм і Р. Річу в праці "Політологія та методи досліджень" визначають контент-аналіз як "систематичну числову обробку, оцінку та інтерпретацію форми і змісту інформаційного джерела" [9, с. 270].

Вітчизняні дослідники М. Костенко та В. Іванов визначають контент-аналіз як "якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів" [9, с. 66]. В. Різун і Т. Скотникова визначають контент-аналіз як "метод збирання кількісних даних про досліджуване явище чи процес, які містяться в документах… це статистична (квантативна) семантика і метод для об'єктивного кількісного аналізу змісту комунікації" [10]. Дослідники наголошують, що важливим є не абсолютна, а відносна частота появи в тексті досліджуваної одиниці аналізу.

Найчастіше відмінності у визначенні контент-аналізу різними дослідниками значною мірою зумовлені тим, якому типу контент-аналізу вони віддають перевагу – кількісному чи якісному.

Кількісний контент-аналіз ґрунтується на аналізі частоти згадувань вибраних дослідником змістовних одиниць, співвідношення частоти їх появи у тексті, оцінок, з якими вони згадуються. Кількісний контент-аналіз застосовується при аналізі великих масивів інформації. При якісному контент-аналізі дослідник зосереджується не на кількості появи певних змістовних одиниць у тексті, а на факті їх присутності чи відсутності, на аналізі їх суті, формі подачі. Як правило, якісний контент-аналіз застосовується відносно невеликих за обсягом текстів або окремих змістових одиниць. У складних комплексних дослідженнях кількісний і якісний контент-аналізи поєднують, що дає можливості використовувати переваги обох методів.

У різних визначеннях контент-аналізу, незважаючи на певні відмінності, все ж більше спільного, що дозволяє досить чітко ідентифікувати даний метод серед інших і зрозуміти його суть.

М.Хилько визначає контент-аналіз як системно формалізований метод дослідження змісту комунікації (тексту, документу тощо) шляхом виявлення кількісно-якісних зв'язків і співвідношень її змістовних складових з метою встановлення закономірностей цих зв'язків і співвідношень, а також інтерпретації передумов появи, мети, суті і можливих впливів даної комунікації на її споживача.

Проте КА різниться за якісним і кількісним типам і виступає як метод виявлення особливостей і закономірностей у різноманітті.

Кількісний метод контент-аналізу має найбільший інтерес в основному тому, що припускає досить відшліфовану, стандартизовану процедуру, що дозволяє знизити небезпеку суб"єктивної інтерпретації дослідників.

Однак перевага якісного методу полягає насамперед у можливості роботи з латентними шарами тексту і виявлення протиріч. У цьому випадку досліджується не тільки те, про що говориться, але й те, як і де йдеться і пр. Відповідно, кожен дослідник, виходячи з конкретної мети, вибирає найбільш доцільний метод КА.

Таким чином, КА – це застосовуваний за заздалегідь встановленим правилам метод достовірного, верифікованого і об"єктивного дослідження повідомлення, спрямований на виявлення виражених в текстах соціальних процесів (об"єктів, явищ, контексту).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КОНТЕНТ-АНАЛІЗ	\|	Особливості кількісного КА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.