Семіотична модель поля знань

Поле знань Рz є деякою семіотичною моделлю, що може бути представлена як граф, малюнок, таблиця, діаграма, формула чи текст у залежності від смаку інженера по знаннях і особливостей предметної області. Особливості ПО можуть уплинути на форму і зміст компонентів структури Рz.

Розглянемо відповідні компоненти Рz (мал. 3.2).

Мал. 3.2.Структура поля знань

Синтаксис.Узагальнено синтаксичну структуру поля знань можна представити як

P = (I,O,M),

де I – структура вхідних даних, підлягаючих обробці й інтерпретації в експертній системі;

О – структура вихідних даних, тобто результату роботи системи;

М – операційна модель предметної області, на підставі якої відбувається модифікація I у O.

Включення компонентів I і O у Р обумовлено тим, що складові і структура цих інтерфейсних компонентів імпліцитно (тобто неявно) присутні в моделі репрезентації в пам'яті експерта. Операційна модель М може бути представлена як сукупність концептуальної структури S_k, що відбиває понятійну структуру предметної області, і функціональної структури S_f моделюючої схему міркувань експерта:

М = (S_k,S_f).

S_k виступає як статична, незмінна складова Р, у той час як S_f представляє динамічну, змінювану складову.

Формування S_k засноване на виявленні понятійної структури предметної області. Параграф 3.4. описує досить універсальний алгоритм проведення концептуального аналізу на основі модифікації парадигми структурного аналізу [Yourdon, 1989] і побудови ієрархії понять (так названа “піраміда знань”). Приклад S_kі S_f представлений на мал. 3.3 і 3.4.

Мал. 3.3.Концептуальна складова поля знань

Мал. 3.4.Функціональна складова поля знань

Структура S_f включає поняття предметної області А и моделює основні функціональні зв'язки R_Aчи відношення між поняттями, що утворять S_k. Ці зв'язки відбивають чи модель стратегію ухвалення рішення в обраній ПО. У такий спосіб S_f, утворить стратегічну складову М.

Семантика.Семантика, що додає визначене значення пропозиціям любої формальної мови, визначається на деякій області. Фактично це набір правил інтерпретації пропозицій і формул мови. Семантика L повинна бути композиційною, тобто значення пропозиції визначається як функція значень його складових.

Семантика мови L залежить від особливостей предметної області, вона має властивість поліморфізму, тобто ті самі оператори мови в різних задачах можуть мати свої особливості.

Семантику поля знань Рz можна розглядати на двох рівнях. На першому рівні Р^і_zg є семантична модель знань експерта і про деяку предметну область О_g На другому рівні будь-яке поле знань Рz є моделлю деяких знань, і, отже, можна говорити про зміст його як деякого дзеркала дійсності. Розглядати перший рівень у відриві від конкретної області недоцільно, тому зупинимося докладніше на другому.

Схему, що відображає відношення між реальною дійсністю і полем знань, можна представити так, як показано на мал. 3.5.

Мал. 3.5.«Зіпсований телефон» при формуванні поля знань

Як випливає з малюнка, поле Р^іj_zg – це результат, отриманий “після 4-й трансляції” (якщо говорити на мові інформатики).

· 1-я трансляція (I_і) – це сприйняття й інтерпретація дійсності О предметної області gі-м експертом. У результаті І_і у пам'яті експерта утвориться модель М_gі як семантична репрезентація дійсності і його особистого досвіду по роботі з нею

· 2-га трансляція (V_i) – це вербалізація досвіду і-го експерта, коли він пробує пояснити свої міркування S_і і передати свої знання Z_іінженеру по знаннях. У результаті V_і утвориться або текст Т_і або мовне повідомлення С_і .

· 3-я трансляція (І_j) – це сприйняття й інтерпретація повідомлень Т_ічи Сіj-м інженером по знаннях. У результаті в пам'яті інженера по знаннях утвориться модель світу М_gj.

· 4-я трансляція (K_j) – це кодування і вербалізація моделі М_gjв формі поля знань Р^і^j_Zg .

Найбільше ця схема нагадує дитячу гру в “зіпсований телефон ”; перед інженером по знаннях стоїть важка задача – домогтися максимальної відповідності М_gі і Р^і^j_Zg. У читачів не повинно виникати ілюзій, що Рzg відображає О_g . Ні в якому разі, адже знання – річ сугубо авторизована, варто було б на кожній ЕС ставити чіткий ярлик і-j, тобто “база знань експерта у розумінні інженера по знаннях j”. Варто замінити, наприклад, інженера по знаннях j на h, і вийде зовсім інша картина.

Приклад 3.1

Приведемо приклад впливу суб'єктивних поглядів експерта на М_gіі V_і. Реальність (О_g ): два чоловіки прибігають на вокзал за 2 хвилини до відходу потяга. У касі – черга. В автоматичних касах вільно, але ні в того, ні в іншого немає дріб'язку. Наступний потяг через 40 хвилин. Обоє спізнюються на важливу зустріч.

Інтерпретація 1-го експерта (І₁): не можна приходити на вокзал менш чим за 10 хвилин.

Інтерпритація 2-го експерта (І₂): треба завжди мати дріб'язок у кишені.

Вербалізація 1-го експерта (V1): спізнився до потрібного потяга, тому що не розрахував час.

Вербалізація 2-го експерта (V2): спізнився, тому що на вокзалі плутанина, у касах юрба.

Наступні трансляції ще більше будуть спотворювати і видозмінювати модель, але тепер уже з урахуванням суб'єктивного сприйняття інженерів по знаннях.

Таким чином, якщо вважати поле знань змістовною (семантичною) моделлю предметної області, то ця модель двічі суб'єктивна. І якщо модель М_gі. (див. мал. 3.5) – це усічене відображення О_g ,те саме Рz – лише відблиск М_gі, через призму V_і іМ_gj.

Прагматика.У якості прагматичної складової семиотическої моделі варто розглядати технології проведення структурного аналізу ПО, користуючись яким інженер по знаннях може сформувати Рz за результатами стадії витягу знань.

Таким чином, під прагматикою будемо розуміти практичні аспекти розробки і використання поля, тобто як від хаосу чернеток і стенограм сеансів витягу знань перейти до стрункої чи хоча б ясної моделі.

Докладніше ці питання освітлені в параграфах 3.4. і 4.4. Однак поле знань, незважаючи на всі старання інженера по знаннях і експерта, завжди будуть лише блідим відбитком реально існуючої предметної області, адже оточуючий нас світ так мінливий, складний і різноманітний, а те, що зберігається в нашій свідомості, так погано піддається вербалізації. Проте з погляду наукової методології без продуманого, чіткого і красивого поля знань не може йти і мови про створення бази знань промислової ЕС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Знання і їхнє представлення в СШІ	\|	Стратегії одержання знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.