Підходи до вирішення проблеми розміщення і спеціалізації сільського господарства та економічні параметри задачі

Розміщення і спеціалізація сільського господарства як частина комплексної проблеми розміщення виробництва

Моделювання розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва

Пошук оптимального плану розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва – це пошук оптимального плану розвитку всієї галузі – сільське господарство – в цілому на різних районних рівнях: країна в цілому, (економічна зона), область (автономна республіка), район, господарство.

Проблема розміщення і спеціалізації сільського господарства являється частиною комплексної проблеми – розміщення продуктивних сил.

Правильне, науково обґрунтоване розміщення сільськогосподарського виробництва і вибір раціональної його спеціалізації на різних рівнях – умова успішного виконання і продовольчої проблеми – центральної проблеми поточного десятиліття.

Розміщення і спеціалізація сільського господарства – це складна проблема. Недоліки в її вирішенні породженні недосконалістю планування даного питання, так як інших пропонує використання сучасних методів і напрямків, одним з яких являється застосування економіко-математичних методів та обчислювальної техніки. Насправді в розв’язку даної задачі існує багатоваріантність, обумовлена наступними причинами. Продовольчими ресурсами всіх галузей сільського господарства являються земля, робота, техніка та ін. Це обумовлює взаємозв’язок галузей. Крім того для сільського господарства характерна взаємозамінність деяких видів виробленої продукції.

Оскільки проблема багатоваріантна, то постає питання – як із багатьох варіантів знайти оптимальний. Розв’язок цієї проблеми досягається шляхом прийому методів математичного оптимального програмування, а ось яких – це також проблема, якої доторкнемось пізніше.

З точки зору територіальної ознаки можна виділити задачі у відповідності із чотирма рівнями управління:

Країна в цілому

Область

Район

Підприємство

Задача на всіх рівнях разв’язується аналогічно, різниця лише у вихідній інформації. На кожному конкретному рівні враховуються умови даних об’єктів і в модель вносяться відповідні зміни. Потрібно сказати також про те, що розв’язання задачі ефективне тільки в тому випадку, якщо шукається її оптимальне розв’язання на всіх рівнях.

Тому, розв’язуючи задачу розміщення і спеціалізації сільського господарства по критерію max чистого прибутку співробітники прийшли до висновку про те, що при розв’язанні задачі на будь-якому конкретному рівні чистий дохід можна збільшити порівняно з його показником у фактичному плані на 2%, а при розв’язанні системи моделей послідовно для всіх рівнів – на 10%.

З точки зору часового признака задачу розв’язують як задачу довгострокового планування, прогнозування (на період до 20 років) і як задачу перспективного планування (на період у 5 років). Розв’язання задачі поточного(на 1 рік) та оперативного планування економічно не обґрунтоване через її складнощі.

З точки зору використаної інформації, задача може розв’язуватись по фактичним даним із ціллю економічного аналізу фактичного розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

Однак більш цінними і корисними для практики являються результати розв’язку такої задачі по прогнозуючих чи планових показниках.

Які ж економічні параметри, необхідні для розв’язку задачі і отримані в результаті розв’язку цієї задачі?

До рішення задачі на певному рівні повинні бути відомі наступні дані:

1.Розроблені плани розвитку сільського господарства на вищестоящому рівні;

2.З’ясовані потреби кожного об’єкта в продукції сільського господарства;

3.З’ясовані ресурси по кожному об’єкту і загальні ресурси по всіх об’єктах (будемо називати зоною);

4.З’ясовані найбільш ймовірні транспортні зв’язки між об’єктами і види перевізної продукції;

В результаті розв’язку задачі з’ясовують:

1.Галузі, які повинні розвиватися в кожному об’єкті.

2.Оптимальний для кожного об’єкта зв'язок галузей з урахуванням всіх агротехнічних і зоотехнічних потреб.

3.Довершеність та поглиблення спеціалізації виробництва.

4.Об’єм виробництва, кожного виду сільськогосподарської продукції в об’єкті.

5.Баланс виробництва і споживання кормів.

6.Баланс виробництва і споживання продукції по кожному об’єкту із урахуванням потреб населення, переробної промисловості, перевозок між об’єктами.

7.Баланс по розходу ресурсів з урахуванням наявності і поступу.

Перш ніж перейти до моделі задачі, вирішимо питання, якими ж із відомих нам методів слідує розв’язувати цю задачу? Те, що задача розв’язується на певному рівні для об’єктів даного рівня, наштовхує на думку про те, що задача блочна і може бути розв’язана блочним симплекс методом. При цьому задача нагадує вже розглянуту задачу оптимізації спеціалізації і співвідношення галузей у сільськогосподарських підприємствах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Функція купівельного попиту	\|	Структурна економіко-математична модель задачі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.