Особливості використання прикметників у ділових паперах

1.Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.: дуже працьовитий.

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса –іш- більш рішучий.

4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво.

5.У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення –ому: на старому обладнанні.

6. Замість розмовної форми треба користуватися конкретним вивченням: великий, більший за...

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най - : найвищий

8. Уникають вживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник – прізвище ( посада , звання тощо) ставлять у Р відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів: пропозиції Петренка В.П.

Але усталеним є вживання присвійних прикметників:

а) у термінологічних сполученнях: Архімедові спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль.

б) у крилатих висловах: Аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова.

9. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз’яснюючим іменником: житель м. Біла Церква

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що проходять:

а) від топонімів та інших географічних назв: Харківська область.

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів: Соломонові острови.

10.Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді: старший викладач

11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, тир, чотири, стоять у Н.Та З. Відмінках множини й мають переважно закінчення –і,а не –их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять і більше:два нестандартні вироби.

12. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а в Р., відмінку без прийменника. позаторішньої навігації.

13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності: медичне приладдя.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рід невідмінюваних іменників	\|	Особливості використання займенників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.