Види та типи факторингових послуг

Головна мета факторингового обслуговування - інкасування дебіторських боргів своїх клієнтів і одержання належних їм платежів.

Як правило при факторингу обмежень щодо мінімальної суми дебіторської заборгованості немає. В ході факторингового обслуговування може бути профінансована поставка на будь-яку суму , майже на незначну суму.

Так факторинговому обслуговуванню не підлягають:

• підприємства, які мають значну кількість дебіторів, заборгованість кожного з яких виражається невеликою сумою;

• підприємства, які займаються виробництвом нестандартної або вузькості спеціалізованої продукції;

• будівельні та інші фірми, які працюють із субпідрядниками;

• підприємства, які реалізують свою продукцію на умовах позапродажного обслуговування, які практикують компенсаційні (бартерні) угоди;

• підприємства, які заключили зі своїми клієнтами довгострокові контракти і які виставляють рахунки по завершенні окремих етапів робіт або до виконання поставок (авансові платежі)

Факторингові операції також не виконуються по борговим зобов'язанням фізичних осіб, філіалів або відділень підприємств.

Такі обмеження зумовлені тим, що, у вказаних випадках, факторинговій компанії достатньо важко визначите кредитний ризик, або невигідно брати на себе більш високий об'єм робіт, а невигідно брати на себе більш високий об'єм робіт, а також додатковий ризик, що виникає при переуступці таких вимог, оплата яких може бути не зроблена в у строк із-за невиконання постачальником якихось зобов'язань.

У техніці здійснення факторингу можна виділити кілька основних
найпростіших операцій, кожна з котрих окремо давно відома банкам - це
ведення дебіторських рахунків, інкасо, фінансування вимог клієнтів, кредитні
гарантії, тощо. Фактор - фірми інформують клієнтів про неплатоспроможність покупців, беруть на себе гарантії з неплатежів у зарубіжних країнах, приймають ризики неплатоспроможності боржників. Проте фактор - фірма ніколи не прийме на себе безнадійних боргів,

укладаючидоговір із новим клієнтом, тому що фактор пильно вивчає його фінансові показники, маючи потужні інформаційні бази усіх платників, не лише у своїй країні, а й за рубежем.

Разом із тім, не всяке підприємство, яке відноситься до категорії малого, або середнього, може скористатися послугами фактор-фірми.

У світовій практиці діють таки види факторингового обслуговування:

· купівля рахунків із знижкою і з оплатою фактору;

· взяття на себе фактор-фірмою (чи банками) усіх операцій з обліку продажів компаній і з веденням рахунків її дебіторів, підготовкою регулярних звітів про стан рахунків та інкасації боргу;

· надання гарантій повної оплати товару навіть у тому разі, якщо покупець прострочить або взагалі не сплатить борг.

Як правило, подібні послуги надасться великим фірмам, які мають великий торговий оборот, Розмір комісійних оборогів, як правило, становить від 1,5 до 2,5 %. Тому не кожне підприємство може скористатися послугами фактор-фірм.

Необхідною умовою використання факторингу як фінансової послуги високої вартості у постачальника є вимога виробника товарів та послуг високої якості з перспективою швидкого розширення виробництва й збільшення прибутку. Тільки в цьому разі тимчасові причини наявності грошових коштів, пов'язані з невчасним погашеним боргів кредиторами, наявністю наднормативних запасів і ризиком виробничого процесу, які виклик» використання факторингових операцій, можуть виправдати себе економічно.

В Україні прийняті сьогодні шість видів факторингових операцій:

1. Регулярне придбання права на одержання дебіторської заборгованості, коли постачальник передає права банку, вказуючи на це своєму платнику. У цьому разі фактор перераховує кошти як виставлену платіжну вимогу зі свого рахунку на рахунок постачальника. В подальшому, фактор на підставі платіжного документа слідкує за надходженням платежу. Складається реєстр виставлених вимог, що і обслуговує фактор-фірма;

2. Одноразова купівля фактором права на отримання дебіторської заборгованості після повідомлення постачальникові фактор-фірмами платника про те, що немає коштів у покупця-платника. Ця операція ефективна при наявності простроченої дебіторської заборгованості у великих розмірах;

3. Оплата пред’явлених покупцю платіжних документів, тобто придбання права на кредиторську заборгованість. Це проявляється в тому, що фактор-фірма за рахунок своїх обігових коштів оплачує претензії за рахунком організації (підприємства, фірми) за одержані товарно-матеріальні цінності. Протягом дії цієї угоди всі претензії до рахунку підприємства (фірми) , котрі не можуть бути ним оплачені за рахунок власних коштів або банківського кредиту, оплачуються з рахунку фактор-фірми без оформлення яких-небудь зобов’язань та інших документів. Після такої операції право на одержання грошових коштів, котрими користується постачальник, переходить до фактор-фірми. Це право може бути реалізовано в міру надходження коштів на рахунок клієнта. Одночасно туди перераховується пеня, оплачувана постачальникові клієнтом. Пеня є доходом фактор-фірми. За домовленістю сторін може бути встановлено ще й комісійний збір. Подібні операції дають можливість різко зменшити взаємну дебіторсько-кредиторську заборгованість, скоротити обсяг кредиту і спростити роботу банків. Представлені операції вигідні всім учасникам угоди – платники, уклавши договір з фактор-фірмою, одержують гарантію платежів, що підвищує їх авторитет і зміцнює стосунки з постачальниками та виконавцями робіт; постачальники отримують гарантію своєчасного надходження коштів за продукцію, що є основою для зміцнення договірних зобов’язань із покупцями.

4. Придбання векселя є перевідступленням права власника векселя фактор-фірмі. Вексель набуває характеру тратти. Власнику векселя фактор-фірма оплачує вексель з відрахуванням певної суми (дисконту) і вступає у взаємовідносини з векселедавцем;

5. Надання бланкових кредитів здійснюється за аналогією до надання кредитів фактор-фірмами. Фактор-фірма може мати більш вигідне становище, якщо буде використовувати процентну ставку, а при єдиній процентній політиці даний вид кредитування не набуде свого розвитку;

6. Поручительство при комерційному кредитуванні. У даному випадку факторинг виступає організуючою ланкою у договорі між підприємством-покупцем і підприємством –кредитором, гарантуючи другому погашення позики із своїх коштів, якщо платник стане неплатоспроможним. Фактор-фірма бере на себе в такій операції функції страховика.

Факторингові операції бувають:

Ø внутрішні,коли постачальник та його клієнт і фактор знаходяться в одній країні;

Ø міжнародні,коли один з учасників угоди знаходиться за рубежем;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Факторинг привабливий і постачальнику , і фактор-фірмі, і покупцю.	\|	Типи факторингових операцій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.