МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Методологія історії науки й технікиБудь-яке дослідження починається з Часу виникнення По ступені формалізації По місцю зберігання Джерела традиційно класифікуються по групах і видам. · Етнографічні · Усні · Лінгвістичні · Фотокіноматеріали · Речовинні · Письмові й ін. · Архівні · Музейні · Бібліотечні й ін. · Повністю або частково формалізовані · Не піддаються формалізації · Стародавність · Античність · Середньовіччя · Новий час · Новітнє · пошуку джерел, · відбору й · критичного аналізу джерел. Критичний аналіз джерел проводиться з метою виявлення дійсності джерела, вірогідності інформації, що втримується в джерелі, обґрунтування використання джерела й інформації, що втримується в ньому, у дослідженні. Варто розрізняти поняття факт і джерело Факт – це дійсна, невигадана подія, явище, твердо встановлений знання, дані досвіду, що служать для якого-дибо висновку, висновку, перевірки пропозиції. Історичне джерело - це документ, представлений на різних носіях інформації, або речовинний предмет, за допомогою якого здійснюється процес вивчення історії людського суспільства. Пам'ятник історії науки й техніки - це об'єкт, що становить частину культурного надбання країни, народу, людства. Пам'ятники класифікуються 1. речовинні пам'ятники 2. писемні пам'ятки 3. образотворчі пам'ятники 4. фотопам’ятники 5. пам'ятні місця. Різноманіття цілей і завдань історії науки й техніки, широта її досліджень, визначають великий вибір застосовуваних методів. Головна вимога до досліджень - науковість (об'єктивність). Методологія являє собою вчення про структуру, логічну організацію, методах і засобах діяльності. Історик науки й техніки у своїй роботі опирається на загальні методологічні принципи, серед яких виділяються загальні, загальнонаукові й приватнонаукові. Загальнонаукові як правило застосовуються на двох рівнях: емпіричному й теоретичному. Емпіричний рівень наукового пізнання характеризується безпосереднім дослідженням реально існуючих, почуттєво сприйманих об'єктів. Його функціональними частинами є: нагромадження інформації, проведення різнобічних експериментів, первинна систематизація, установлення емпіричних закономірностей. Теоретичний рівень наукового пізнання характеризується роботою з узагальнення й розкриття зв'язків, закономірностей, законів, властивим досліджуваним явищам, об'єктам. Складовими частинами цього процесу є · висування гіпотез · побудова теорій розвитку · розкриття закономірностей і законів розвитку. До загальнонаукових методів емпіричного пізнання ставляться наукове спостереження й експеримент. Де першим розуміється почуттєве відбиття предметів і явищ зовнішнього миру, що характеризуються цілеспрямованістю й активністю. Експеримент - цілеспрямований контрольований вплив дослідника на досліджуваний об'єкт для виявлення й вивчення властивостей і зв'язків об'єкта. У ході проведення експерименту його невід'ємною частиною є виміри - процес визначення кількісних і якісних значень тих або інших властивостей досліджуваного об'єкта, явища за допомогою спеціальних пристроїв, приладів. До загальнонаукових методів теоретичного пізнання ставиться: · абстрагування - уявне відволікання від яких або менш значимих властивостей, ознак досліджуваного об'єкта з одночасним виділенням , формуванням однієї або декількох істотних сторін, властивостей, ознак становить основне змісти абстрагування. · Ідеалізація – уявне внесення певних змін у досліджуваний об'єкт відповідно до мети дослідження, можливе спрощення або навіть наділення об'єкта неіснуючими в чистому виді ознаками. · Формалізація – використання спеціальної символіки, що описує явища, об'єкт його поводження, що дозволяє відволіктися від вивчення реальних об'єктів і умов. · індукція й дедукція – два методи теоретичного пізнання. Індукція як метод ґрунтується на формально-логічному умовиводі, що приводить до одержання висновку на базі приватних посилок. На принципах загального індукційного підходу були сформульовані частки: метод єдиної подібності, метод єдиного розходження, сполучний метод подібності й розходження, метод супровідних змін, метод залишків. Дедукція полягає в одержанні часткових висновків на підставі знання загальних положень. Існує ряд загальнонаукових методів, застосовуваних як на емпіричному, так і на теоретичному рівні. Це методи аналізу, синтезу, аналогії й моделювання. Під аналізом розуміється уявний або реальний поділ об'єкта на складові частини з метою їхнього окремого вивчення. Синтез – подумки або реальне з'єднання окремих складових частин і вивчення їх на рівні об'єкта. Аналіз і синтез спільно використовуються на різних етапах дослідження. Аналогія як метод будується на переносі з одного об'єкта на інший властивостей, явищ, в основі яких лежить подоба, подібності ознак або відносин у різних у цілому об'єктів. Моделювання можна розглядати як метод вивчення реального об'єкта по його моделі, що має однозначну відповідність властивостей оригіналу. Логічним є прагнення наукового пізнання до системного підходу, до системної методології. Історично-технічні дослідження використовують і приватно наукові методи наукового пізнання: · історично-генетичний, · порівняльний · типологічний · структурний · структурно-функціональний · статистичний · методи фізичного й математичного моделювання · кількісні й математичні · методи природнонаукових, гуманітарних і технічних дисциплін. Останнім часом особлива увага приділяється системному підходу. Це напрямок методології наукового пізнання й соціальної практики, в основі якого лежить розгляд цілісності об'єкта, виявлення різноманітних типів зв'язків у ньому й відомість їх у єдину теоретичну картину. Системний підхід реалізується за допомогою порівняльного аналізу (протікання процесів), логічного (розвитку ситуації) і історичного (існування проблем). При проведенні історично-наукових і історично-технічних досліджень досить часто встають завдання реконструкції подій, фактів, матеріальних носіїв і ін. При цьому існує певна послідовність рішення завдань.: · постановка чіткого завдання реконструкції, · пошук і первинний відбір джерел, · систематизація джерел, · виявлення вірогідності джерела, · висування гіпотези · коректування й конкретизація завдання До завдань реконструкції можна віднести: · відновлення джерела, його ідентифікацію · моделювання джерела: а)натуральне, б)масштабне, в)повне, г)часткове · символічне, у тому числі математичне, моделювання джерела · логічне конструювання імовірнісних моделей досліджуваного факту · аргументоване обґрунтування запропонованої моделі · створення наукової теорії, методів · створення приладів, машин, механізмів · постановка наукового експерименту · пропозицію й реалізацію технології · натурне моделювання · хронологічне структурування · установлення причинно-наслідкових зв'язків. При проведенні наукової, дослідницької діяльності вчений зіштовхується з етичними проблемами. Етиканауки – дисципліна, що вивчає моральні основи наукової діяльності. Вона включає дві сфери: професійну й соціальну відповідальність ученого. Учений повинен керуватися рядом положень: універсалізм, загальність, незацікавленість і організований скептицизм. · Універсалізм – орієнтація не на суб'єктивні, особисті, групові, національні й ін. інтереси, а на пошук об'єктивного знання · Загальність – результати й досягнення вченого є надбанням усього суспільства: учений не вправі розглядати їх як особисту власність · Незацікавленість – прагнення одержати знання шляхом безкорисливої цікавості й при цьому не керуватися особистою вигодою, · Організований скептицизм – критичне відношення вченого до своїх і чужих результатів. Читайте також:
|
||||||||
|