Приклад

Визначимо вертикальне переміщення т.К балки зображеної на рис.44,а. Балка виготовлена зі сталі Ст.3 для якої модуль пружності , момент інерції відповідає поперечному перерізу у вигляді двотавра №20Б1 .

На першому етапі розраховуємо балку на зовнішні навантаження та будуємо епюру моментів(рис.44,б). В п.11 показаний хід розрахунку цієї балки з побудовою зазначеної епюри. На наступному етапі обираємо одиничний стан балки (стан і) – звільняємо балку від заданих навантажень та завантажуємо її одиничною вертикальною силою, що діє в напрямку шуканого переміщення і прикладене в точці, переміщення якої визначається (рис.44,в). Знову виконуємо розрахунок балки на дію однієї одиничної сили і будуємо епюру моментів (рис.44,г). Для обчислення переміщення за формулою Мора необхідно епюри та розбити на ділянки на яких немає зламів і не змінюється характер епюри. На еп. таких ділянок чотири, а на еп- три (на рис.44,б,г вони показані зверху над епюрами). Для визначення переміщення схеми розбивки двох епюр на ділянки мають бути однаковими. У зв’язку з цим І ділянку на епюрі епвимушено розбиваємо на дві ділянки. Оскільки на ІІІ ділянці епмоменти мають нульові значення і результат перемноження епюр буде рівним нулю остаточно маємо по три ділянки на кожній з епюр (на рис.44,б,г вони показані знизу під епюрами). Для обчислення інтеграла Мора скористаємось методом Сімпсона-Карнаухова. Користуючись властивостями подібності трикутників на ділянках прямолінійних епюр визначаємо початкові, середні та кінцеві значення.

Рис.44

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення переміщень	\|	Закономірності розміщення продуктивних сил

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.