Розвиток техніки

Висновки

Причини

Столипінську аграрну реформу не було доведено до кінця

Недоліки реформи

• Встановлено високі ціни на поміщицькі землі, що робило їх недоступними для багатьох селян,

• Вона сприяла соціальному розшаруванню на селі.

• Загострила боротьбу безземельних і малоземельних селян проти поміщиків та сільських багатіїв.

• Збільшилася чисельність селян, які змушені були йти в місто, поповнюючи ряди робітничого класу.

• У цілому не вирішила аграрного питання.

• Реформа не усунула поміщицької форми землеволодіння.

1. Протидія селян.

2. Недостатнє фінансування. ■ ₍

3. Загибель П. Столипіна.

1 вересня 1911 р. П. Столипіна вбито в Київському міському театрі (нині Київський національний театр опери та балету) агентом охоронного відділення Д. Багровим. Поховано П. Столипіна в Києво-Печерській лаврі.

1.Зруйнувати остаточно селянську общину не вдалося.

2. Реформа не змогла ліквідувати поміщицьке землеволодіння й систему відробітків.

3. Зазнала краху переселенська політика П. Столипіна:-

4. З поглибленням майнового розшарування селянства загострилося соціальне напруження на селі, бо селяни змушені були йти в кабалу до поміщиків і заможних селян.

5. Із сільського господарства у промисловість йшло багато малоземельних і безземельних селян, що давало промисловості дешеву робочу силу і сприяло зростанню промислового виробництва.

Розвиток культури на початку XX ст.

Характерні риси розвитку культури

1. Поділ українських земель під владою двох імперій — Російської та Австро-Угорської - на початку XX ст. не сприяв розвиткові культури.

2. Великодержавна політика колонізаторів гальмувала розвиток українського народу, бо проводилася антиукраїнська політика в галузі освіти і культури.

3. Культура розвивалася за умов зростання національно-визвольного, революційного руху, який набув особливого піднесення в період революції 1905 - 1907 pp.

4. Негативний вплив на розвиток культури мала шовіністична політика царизму, що продовжувала русифікаторство і репресії стосовно української культури.

5. Негативним чинником розвитку культури було й глибоке культурне розшарування українського суспільства, внаслідок чого більшість населення не змогла познайомитися зі здобутками національної культури.

6. Економіка вимагала кваліфікованих грамотних кадрів для промисловості й сільського господарства, що сприяло розвиткові спеціальної професійної освіти (ремісничих, гірничих, комерційних училищ). '.' ';

Освіта

1. Російська й Австро-Угорська імперії гальмували розвиток освіти в Україні. Рівень освіти був незадовільним.

2. Напередодні Першої світової війни на українських землях у складі Російської імперії на кожну тисячу осіб навчалося лише 67 учнів, не було обов'язкового початкового навчання.

3. В Україні діяло 26 тис. загальноосвітніх шкіл з 2,6 млн учнів.

Було лише 452 середні школи, в яких навчалося 140 тис. учнів, та 19 вишів, де налічувалося 26,7 тис. студентів. На території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, а під владою царської Росії - жодної української школи на державному утриманні.

4. Серед сільського населення лише 20% вміло читати й писати.

5. На західноукраїнських землях діяло лише 3 тис. початкових шкіл, 6 державних і 15 приватних гімназій.

Зокрема: ; у Галичині:

• понад 980 сіл (із 6240) не мали шкіл;

•середніх шкіл у Галичині було 9, із них з українською мовою навчання лише 4; на Буковині:

• основна маса населення була неписьменною;

• діяла лише одна українська гімназія. . на Закарпатті:

• шкільне навчання велось лише угорською мовою.

6. 1911 р. у Львівському університеті студенти-українці ста
новили 21%, у Чернівецькому - 17,6%, у Львівському по
літехнічному інституті - лише 4,4%.

Висновки

1. На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання, а в царській Росії не було жодної української школи, що перебувала б на державному утриманні.

2. Політика правлячих кіл обох імперій була спрямована на гальмування прагнення мас до освіти, боячись зростання загальнополітичної і національної самосвідомості українського народу.

3. Освіта всіх рівнів була доступна лише заможним верствам, а основна маса населення залишалася неписьменною або малописьменною.

Наука. Видатні вчені

Економічні цотреби значно прискорили розвиток вітчизняної науки й техніки.

М. Курако(1872-1920) - розробив і впровадив у життя проект доменної печі, що відповідала кращим європейським зразкам.

Л.Лутугін (1864-1915) - склав карту геологічної будови Донбасу, яку 1911 р. на Всесвітній виставці відзначено золотого медаллю. За професією Л. Лутугін - гірничий інженер і багато працював для промислового розвитку Донбасу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Значення революції	\|	Історична наука

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.